logo
VIDPOVIDI_NA_ZALIK_po_finansovomu

3. Система фінансового права та система фінансового законодавства, їх співвідношення

Від системи фінансового права, як галузі права, слід відрізняти систему фінансового законодавства. Система законодавства складається в результаті видання правових норм, закріплення їх в офіційних актах та систематизації цих актів і має складну структуру.

Залежно від підстав (критеріїв) виділяють кілька видів систем законодавства: горизонтальну, вертикальну, регіональну, комплексну.

  1. Горизонтальна (галузева) побудова системи законодавства обумовлена предметом правового регулювання - фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію відокремлюються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право - конституційне законодавство, трудове право - трудове законодавство, фінансове право - фінансове законодавство тощо).

  2. Вертикальна (ієрархічна) побудова відображає ієрархію органів державної влади та нормативно-правових актів за їх юридичною силою. Серед сучасних тенденцій розвитку системи права можна назвати процес поступового нагромадження нормативного матеріалу та розподіл його за структурними блоками (інститутами, галузями). Наявна тенденція до уніфікації зазначених блоків дає підстави для підвищення ефективності правового регулювання. При цьому зазначений процес тягне за собою утворення нових інститутів (банківське, податкове право).

  3. Територіальна (регіональна) побудова відображає територіальні особливості регулювання фінансово-правових відносин, розвиток загальних положень фінансового законодавства в місцевих (регіональних) нормативно-правових актах (ставки єдиного податку та місцевих податків і збрів, місцеві рішення про бюджет, особливості місцевого бюджетного процесу, регулювання тарифів за надання місцевих послуг тощо)

  4. У свою чергу тенденції вдосконалення законодавства пов'язують зі створенням нових комплексних галузей законодавства (зокрема, банківського законодавства, приватизаційного, податкового тощо), що є значним чинником впливу на реальне розв'язання економічних та соціальних питань.

До джерел фінансового права належать: Конституція - Основний Закон України; кодифіковані, загальні та спеціальні закони; постанови Верховної Ради України; міжнародні договори, обов’язковість яких визнана, рішення Конституційного суду України, укази Президента України; декрети, постанови та розпорядження та Кабінету Міністрів України; відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; ГоловКРУ, Державного казначейства України тощо); рішення місцевих рад, розпорядження голів державних адміністрацій, інші.

Щодо кожного інституту фінансового права законом встановлюється особлива система джерел законодавства.

Наприклад, в статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:

1) Конституція України;

2) цей Кодекс;

3) закон про Державний бюджет України;

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; 5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цієї статті;

6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті;

7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.

Цей перелік виключний.

Загальна тенденція в системі джерел окремих інститутів фінансового законодавства:

Ієрархічне розшарування актів, що мають характер (дію) закону:

Наприклад, в системі джерел податкового права законодавчі акти, що містять податкові норми, можуть бути згруповані в такі основні блоки:

1) фінансові закони, що містять податкові норми (БКУ, бюджет);

2) загальні податкові закони – законодавчі акти, що містять положення, які регулюють податкову систему в цілому, ї основні засади, головні характеристики податкових важелів:

- Своєрідною „конституцією” податкового права є ЗУ „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. (зі змінами та доповненнями). В ньому закладено принцип: Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких непередбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають.

- Закону України „Про порядок погашення зобов’я­зань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р.

(в Росії такі закони називають органічними)

3) спеціальні податкові закони (закони про оподаткування (ст.1 ЗУ „Про систему оподаткування”) – лише вони можуть встановлювати ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо оподаткування;

4) декрети Кабінету Міністрів України;

5) закони про визнання обов’язковості на території України міжнародних договорів.