logo
ekzamen_bankivski

57. Споживчий кредит Види, цілі.

Споживчий кредит це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в роз­строчку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

У залежності від цільового спрямування споживчі кредити поділяються на:

1) поточні потреби (придбання товарів тривалого користування та послуг);

2) витрати капітального характеру.

Банки надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування, в межах вартості майна, май­нових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів. Для одержання кредиту позичальник подає банку:

• паспорт;

• заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредитування, сума кредиту, строк погашення, забезпечення;

• документи, що підтверджують платоспроможність позичальника (Довідка з місця роботи про суму заробітку та суму утримань, за наяв­ності інших доходів — документи, що підтверджують їх одержання).

При видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жод­них звітів про цільове використання коштів позичальник банку не надає.

Споживчий кредит надається тим громадянам, які мають постій­не джерело доходів. Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування встановлюється в залежності від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, встановлений правлінням банку. Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Напри­клад, у банку «Україна» строк користування кредитом не повинен перевищувати двох років, а в окремих випадках — трьох.

Щодо споживчого кредиту на витрати капітального характеру, то він потребує від населення надання банкам звітів про цільове ви­користання одержаних коштів.

Банки можуть надавати споживчий кредит під такі об'єкти:

1) на капремонт садових будиночків, будинків у сільській місцевос­ті, на будівництво гаражів, покупку квартир, господарче улаштування;

2) на будівництво індивідуальних будинків;

3) на купівлю у громадян індивідуальних жилих будинків, ре­конструкцію і капремонт таких будинків;

4) інше

Для одержання кредиту в установі банку позичальник подає банку:

• паспорт; • заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредиту­вання, сума кредиту, строк погашення, забезпечення; • документи, що підтверджують платоспроможність позичальника; • договір застави майна чи поручительства; • витяг з рішення органу місцевої влади про виділення земельної ділянки під забудову; • дані проектно-кошторисної документації про вартість будинку, завірені районним архітектором.

Розмір кредиту на зазначені заходи обмежується вартістю забез­печення, що може бути надана позичальником (іншою особою) бан­ку, та сумою поточних доходів позичальника, які він може спряму­вати на погашення боргу.

Строк користування кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності позичальника.

Однією з умов надання кредиту на будівництво жилих і садових будин­ків, купівлю житла повинно бути обов'язкове страхування об'єктів кредиту­вання на користь банку протягом усього періоду користування кредитом

Кредити на будівництво, купівлю, капремонт жилих будинків, квартир, садових будинків надаються, як правило, в розмірі від 70 до 90 % від вартості об'єкта кредитування, але в межах, визначених правлінням банку.

При одержанні кредиту на купівлю квартири чи будинку пози­чальник надає банку копію договору про купівлю-продаж. При одержанні кредиту на будівництво надвірних будівель, кап­ремонт квартири, будинку чи його реконструкцію позичальник по­дає копію документа, що засвідчує право власності на квартиру чи будинок та перелік робіт із зазначенням їх вартості.

Видача кредиту на будівництво жилих будинків здійснюється в міру виконання робіт і має компенсаційний характер. Позичальник повинен використати спочатку власні кошти, а потім кредит. Для придбання будівельних матеріалів чи побутового обладнання для облаштування будинку позичальник може одержати аванс у рахунок відкритого кредиту в розмірі до 15 % від суми кредиту за догово­ром. Кожна наступна видача кредиту здійснюється на підставі звіту про обсяг виконаних робіт і розрахунку розміру коштів, що нале­жать до видачі з урахуванням раніше одержаних коштів.

Видача кредиту здійснюється у безготівковій формі, у винятко­вих випадках — готівкою.

Позичальники погашають кредити і сплачують проценти шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою. Погашення кредиту здійсню­ється у строки, передбачені кредитним договором і графіком. При незабезпеченні повернення кредиту у визначений термін сума непо­гашеного платежу відноситься на рахунок прострочених кредитів.

До споживчого кредиту належить і кредит ломбардів, тобто кре­дитних установ, які надають грошові позички під заставу предметів особистого та домашнього споживання. Розмір кредиту залежить від виду речей, що надаються у заставу, їх ринкової вартості та встано­вленої ломбардом межі забезпечення.

Однією з форм споживчого кредиту є кредитна картка, яка яв­ляє собою платівку з ідентифікатором власника. Умовою її отри­мання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлює­ться ліміт кредитування. Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:

• комісії, що стягується з торговельних організацій при оплаті рахунків за надані власнику кредитної картки товари;

• щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо така встановлена);

• процента за кредит, що надається власникам кредитних карток в межах ліміту кредитування.

У закордонній банківській практиці набули поширення позички по кредитних картках з окремих позичкових рахунків у банках; по­зички у формі овердрафту по поточному рахунку клієнта; кредити На індивідуальних умовах; позички на освіту дітей, студентам і т. д.

Кредит повинен періодично погашатися клієнтом, оскільки у разі непогашення боргу вичерпується ліміт кредитування.

До кредитів на споживчі цілі відноситься і чековий кредит. В йо­го основі лежить відкриття чекового рахунку. Існує два різновиди рахунків — овердрафтні і спеціальні чекові. При використанні овердрафтних рахунків оплата чеків проводиться з рахунку клієнта. У разі відсутності грошей на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом у межах установленого ліміту. Погашення позички відбу­вається за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнтів. Спеціальні чекові рахунки використовуються банками, які емітують для своїх клієнтів спеціальні чеки певного номіналу.

Одним з видів споживчого кредиту є продаж товарів тривалого користування населенню в кредит. Правила продажу таких товарів регламентуються вимогами постанови Кабінету Міністрів України, яких повинні дотримуватись господарюючі суб'єкти всіх форм влас­ності, однак рішення про продаж товарів у кредит приймається гос­подарюючим суб'єктом самостійно. Кабінет Міністрів України також рекомендує перелік товарів, які можуть реалізовуватися в кредит.

Сума кредиту, що надається, не повинна перевищувати 3-місячної заробітної плати, пенсії, стипендії при продажу товарів з розстрочкового платежу на 6 місяців; 6-місячної — при розстрочці платежу на 12 місяців, 12-місячної— на 24 місяці.

У випадках, коли вартість товару перевищує граничну суму кре­диту, різниця повинна бути сплачена покупцем при отриманні това­ру готівкою або у безготівковому порядку. Передача товарів покуп­цеві здійснюється при оплаті не менше як 25 % їхньої вартості, а товарів за ціною понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — не менше 50 %. Решта вартості товарів сплачується по­купцем у строк від 6 до 12 місяців, а товарів, ціна яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів, — у строк до 2 років.