1) Субординований борг;

2)  Гібридні капітальні інструменти - цiннi папери, що поєднують у собі риси боргових зобов’язань та акцій;

3) Поточні грошові резерви, а саме: нерозкриті резерви - резерви сформовані з частини акумульованого надлишку нерозподіленого прибутку та прибуток поточного року, який виникає на протязі поточного року, в результаті накопичення коштів від проведення активних та пасивних операцій клієнтів комерційного банку;

4) резерви переоцінки основних засобів, резерви переоцінки валютних цінностей та дорогоцінних металів комерційного банку, а також нереалізованого прибутку переоцінки пайових паперів.

Основною функцією регулятивного капіталу банку є забезпечення безперервної діяльності банку, оскільки неочікувані збитки покриваються за рахунок регулятивного капіталу, окремі складові елементи якого тримаються як резерв. У зв’язку з цим, регулюючими органами встановлюються мінімальні вимоги до розміру регулятивного капіталу, яких повинні дотримуватися банківські установи в процесі своєї діяльності. покриття різних ризиків, які притаманні банківській діяльності. Водночас банки за допомогою регулятивного капіталу сприяють забезпеченню збереження банківських вкладів,підтримці фінансової стійкості, підтриманню відповідного рівня довіри до банку та здійсненню ефективної та стабільної банківської діяльності.

13. Основний та додатковий капітали банку як складові регулятивного капіталу.

Ключовим елементом регулятивного капіталу є основний капітал або капітал 1 рівня. Він вважається єдиним спільним елементом для банківських систем усіх країн, оскільки його складові відображено в опублікованих балансах.

Відповідно до «Базель І» його елементами є:

1. Сплачений акціонерний капітал, зокрема випущені та повністю сплачені акції, звичайні акції, некумулятивні безстрокові привілейовані акції.

2. Розкриті резерви, сформовані за рахунок оподаткованого надлишку, який складається з нерозподіленого прибутку, надбавки до курсу акцій, загальних резервів та фондів, що відповідають визначеним критеріям, наприклад, надходження до них здійснюється за рахунок оподаткованих доходів або неоподаткованих доходів, скорегованих на всі можливі податкові зобов’язання тощо.

3. Відрахування балансової вартості гудвілу з основного капіталу.

Розмір додаткового капіталу обмежений розміром основного капіталу. Додатковий капітал складається з наступних елементів:

1. Нерозкриті або незаявлені резерви формуються за рахунок оподаткованого нерозподіленого прибутку, який банкам деяких країн дозволено зберігати як нерозкриті резерви. Незалежно від того, що резерви не публікуються у балансовому звіті, вони повинні бути такої ж високої якості як і розкриті резерви, необмежено і швидко доступними для банку з метою якнайшвидшого покриття непередбачених збитків.

2. Резерви з переоцінки активів можуть утворюватися в результаті переоцінки основних засобів банку (це, як правило, власні приміщення) в зв’язку зі змінами їх ринкової вартості; а також виникати внаслідок утворення прихованої вартості, яка результує із довгострокового володіння цінними паперами, що оцінюються в балансі за ціною придбання. Прихована вартість підлягає 55% дисконту.

3. Загальні резерви cтворюються для захисту банку від майбутніх неідентифікованих збитків, a саме неідентифікованих знижень якості конкретних активів або групи активів. Необхідно зазначити, що такі резерви не можуть перебільшувати 1,25% додаткового капіталу.

4. Інструменти гібридного капіталу поєднують певні характеристики акцій та боргових цінних паперів. Кожен інструмент має особливі властивості, які впливають на якість капіталу. Зазначені інструменти можна за певних умов включити до додаткового капіталу.

5. Інструменти субординованого строкового боргу мають на відміну від інструментів, згаданих у пункті 4, суттєві недоліки в зв’язку з фіксованим терміном погашення та нездатністю покривати збитки, окрім як при ліквідації банку. З цієї причини, їх можна зараховувати до 50% основного капіталу максимально.

14. Статутний капітал банків різних форм власності, джерела формування та способи поповнення.

Статутний капітал – це сплачений та зареєстрований підписний капітал. Він є основним видом банківського капіталу банку.

Мінімальний розмір статутного капіталу відповідно до законодавчих актів України на момент реєстрації банку не може бути меншим ніж 120 000 000 грн.

Механізм формування статутного капіталу залежить від форми організації банку. Відповідно до статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюється у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Якщо банк створюється у формі публічного акціонерного товариства, то капітал формується відкритою передплатою акцій. При створенні кооперативного банку статутний капітал формується шляхом внесення паїв його учасників.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - юридичні особи, фізичні особи-іноземці - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами у безготівковій формі та вноситися фізичними особами в готівковій формі.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо ці кошти мають інше цільове призначення, банківські метали, а також кошти, одержані в кредит та під заставу.

Розподіл прибутку з метою збільшення статутного капіталу може здійснюватись шляхом нарахування дивідендів учасникам банку та прийняття ними рішення про їх направлення до статутного капіталу.

Банкам забороняються зустрічні інвестиції у статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції в статутні капітали їх учасників.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій попередньої підписки і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено та зареєстровано.

Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку в розмірі, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами, акумулюються учасниками банку (резидентами) на накопичувальному рахунку, що відкривається в територіальному управлінні Національного банку за місцем створення банку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку. Не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку, встановленого Законом для розгляду документів (визначених пунктом 3.1 цього Положення) та державної реєстрації банку, учасники банку або уповноважена засновниками особа зобов'язані перерахувати кошти у розмірі, установленому Законом, на накопичувальний рахунок у Національному банку (або територіальному управлінні Національного банку за місцем створення банку).

Під час формування статутного капіталу банку з іноземним капіталом кошти в іноземній валюті акумулюються іноземним учасником банку на накопичувальному рахунку, який відкривається в Національному банку.