logo
СоцСтрах

1. Завдання, принципи та особливості страхування від нещасних випадків на виробництві.

Несприятливі умови праці призводять до економічних, соціальних та матеріальних збитків суспільства. Сьогодні на підприємствах існує чимало факторів, які можуть спричинити професійні захворювання – сильний шум, вібрація, різні хімічні речовини та сполуки, якими може бути насичене повітря на виробництві, фізичні перевантаження вимушене перебування довгий час у незручному положенні (за швейною машиною, за комп’ютером), шкідливе випромінювання деяких технологічних установок тощо.

Вугільна промисловість – найнебезпечніше для працівників галузь української економіки. Це викликано, безумовно, специфічними, унікальними умовами добування нашого «чорного золота».

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якою здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності

Завдання страхування від нещасного випадку є:

    1. проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;

    2. відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

    3. відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов’язків, надання їм соціальних послуг у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

  1. паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

  2. своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

  1. обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян—суб’єктів підприємницької діяльності;

  2. надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

  3. обов’язковість спати страхувальником страхових внесків;

  4. формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

  5. диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійного захворюваності на кожному підприємстві;

  6. економічна заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

  7. цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Суб’єкти та об’єкти страхування від нещасного випадку

Суб’єкти страхування від НВВ—застраховані громадяни, а в окремих випадках—члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник)

Страхувальниками є роботодавці, в окремих випадках—застраховані особи.

Страховик—ФСС НВВ

Об’єктом є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.

Роботодавцем вважається: (ЗУ Розділ І ст. 7)

  1. власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

  2. власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю.

На добровільних засадах можуть бути застраховані:

- священики, церковнослужителі та особі, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

- громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; ц період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку (ст. 9) внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років, їй надається допомога з ФСС НВВ.

При цьому згода або заява від працівника не потрібна, оскільки страхування здійснюється в безособовій формі. Всі названі особи вважаються застрахованими з моменту набрання чинності Закону України про страхування від нещасних випадків – з 1 квітня 2001 року, не залежно від того, сплачували внески страхувальники чи ні. Для добровільного страхування строк страхування починається з дня, наступного за днем подання (прийняття ФСС НВВ) заяви, при обов’язковій умові – сплаті страхового внеску. Якщо протягом трьох місяців з дня подання заяви страховий внесок не був перерахований, то страхування припиняється.

У даному виді страхування використовуються спеціальні поняття.

Страховий ризик – обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психологічну травму за обставини, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення у період, коли потерпілій не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або смерть.

Професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів та інших чинників, пов’язаних з роботою

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, а також види професійних захворювань, затверджуються КМУ за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення у період, коли потерпілій не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке ста­лося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим не звільняє страховика від ви­конання зобов’язань перед потерпілим.

Нещасний випадок на виробництві або професійне захворю­вання розслідується у порядку, затвердженому КМУ, відповідно до ЗУ «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або професійного захворювання за встановленою формою.