Визначення суми заробітної плати за розрахунковий період

п. 7 Порядку №1266 зарплата, для включення до розрахунку, має відповідати наступним умовам:

• вона повинна включатися до фонду оплати праці. До нього включається основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються Інструкцією №5.

• з цих виплат сплачувалися страхові внески;

• ці виплати обкладалися податком з доходів фізичних осіб;

• ці виплати здійснено за відпрацьований час (звідси проблема обліку відпускних при визначенні серед. зарплати)

• виплати не повинні перевищувати граничної суми заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески до фондів СС. Розмір граничної суми складає з 1.10.11=985×17=16745 грн; з 1.12.11=17068 грн.

п. 4 ч. 1 ст. 1 и ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік ЄВ на ЗДСС» від 8 липня 2010 № 2464-VІ максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) - максимальна сума доходу застрахованої особи, яка дорівнює 15 (з 1.10.2011 - 17) розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на момент настання страхового випадку.

Коли на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється, виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Середній доход добровільно застрахованої особи обчислюється так:

Для застрахованої особи, якій встановлено підсумований облік робочого часу, застосовується:

Якщо застрахованій особі виплати призначаються у робочих органах виконавчих дирекцій ФСС ТВП і видаються довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, середня заробітна плата (доход) обчислюється цими робочими органами сумарно.

Особам, які працюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомоги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо – за сумісництвом.