logo
СоцСтрах

2. Соціальні технології сша.

У США відсутня єдина національна система соціального страхування. Існують різні соціальні програми, які регулюються законодавством на рівні федерації, штату або сумісно.

Державна система соціального захисту складається з двох основних форм:

  1. соціального страхування;

  2. державної допомоги.

Фонди соціального страхування формуються за рахунок податку на соціальне страхування, а державна допомога—за рахунок бюджетних ресурсів.

Відсутнє державне соціальне страхування на випадок хвороби, вагітності та пологів.

У 1935 р. згідно з Законом про соціальне страхування, прийнятому Конгресом, встановлено два види страхування:

Наступними роками до цього закону було прийнято безліч поправок і він покладений в основу Загальної федеральної програми: підтримки людей похилого віку; соціального захисту у зв’язку з втратою годувальника, страхування на випадок інвалідності (непрацездатності).

Організаційно-фінансовою основою програми соціального забезпечення є два трастові фонди – «Страхування людей похилого віку та у зв’язку з втратою годувальника» та «Страхування на випадок інвалідності (непрацездатності)». Програмою керує Управління з соціального забезпечення, незалежна федеральна агенція. Контроль здійснює незалежна наглядова рада.

Головною особливістю загальнонаціональної системи соціального страхування в США є її спрямованість на соціальну підтримку пенсіонерів.

Вік виходу на пенсію—62 роки незалежно від статі, які мають трудовий стаж не менше ніж вісім років і платили внески в фонди державного соціального страхування. При виході на пенсію не в 62, а в 65 років пенсія збільшується на чверть (у США, як і в більшості країн Заходу, розмір пенсії коливається від 50 до 80% від передпенсійного доходу). Пенсіонери мають право працювати. Для осіб, старших за 65 років, не має обмеження на розмір пенсії, якщо заробіток не перевищує 860 доларів на місяць. За кожні 3 долари, зароблені вище цієї суми, розмір пенсії зменшується на долар.

Непрацююча дружина пенсіонера та його неповнолітні діти мають право на одержання додаткової допомоги в розмірі до половини його пенсії кожному. Розлучена жінка, яка прожила з чоловіком понад 10 років і не вийшла більше заміж, отримує пенсію (по старості чи як вдова) на правах дружини.

Існують інші пенсійні програми (для державних службовців, працівників залізничного транспорту та ветеранів).

Страхування від безробіття базується на федерально-штатній основі. Федеральний закон визначає загальні принципи, а штати розробляють конкретний механізм реалізації (категорії осіб, які мають право на страхування, терміни і розмір допомоги). Фонди страхування по безробіттю формуються в основному за рахунок внесків підприємців у розмірі 6,4% від виплаченого фонду оплати праці. Право на отримання страхової суми по безробіттю обумовлено мінімальним страховим стажем, пошуком нового місця роботи, згодою на задовольняючу роботу. Страховку не отримають ті особи, що звільнились за власним бажанням. Допомога складає близько 50% заробітної плати робітника і надається терміном від 16 до 29 тижнів.

Страхування від виробничого травматизму та профзахворювань на державному рівні поширюється лише на шахтарів. У інших випадках це питання вирішується кожним штатом окремо. У більшості з них вся відповідальність за виробничий травматизм покладена на підприємців. Рівень відшкодування складає не більше двох третин заробітної плати. Але основна сума компенсацій виплачується страховими компаніями, оскільки більшість підприємців страхують свої ризики.

Допомога у разі втрати працездатності у випадках, не пов’язаних з виробництвом, виплачується тим особам, які сплатили відповідну суму страхових внесків і відпрацювали не менше п’яти років на підприємствах, що входять в перелік Загальної федеральної програми. Страхові внески в рамках цієї програми сплачують у рівній мірі наймані робітники, службовці та підприємці. Страхові внески встановлюються для найманих робітників у процентному відношенні до заробітної плати, а для підприємців до фонду виплаченої заробітної плати. Розмір внесків постійно зростає. Це зумовлено економічними і демографічними чинниками. Постійно збільшується і податкова база.

Програмами соціального страхування охоплюється 90% працюючого населення США, враховуючи і осіб, які отримують доход за рахунок ведення приватного бізнесу. Допомогу із соціального страхування отримує більше ніж 15% населення, видатки на ці потреби становлять 23% всіх федеральних витрат, а внески за програмою соціального забезпечення становлять 27% федеральних доходів.

Таким чином, особливістю системи соціального страхування США є орієнтація на створення рівних можливостей для її учасників.