71.Конвертованість валюти.

Конвертованість валюти - це здатність національної валюти до вільного обміну на валюти інших країн по діючому валютному курсу. На практиці це означає її здатність вільно продаватись і купуватись, використовуватись для створення різного роду фінансових активів, знаходитись у повному розпорядженні її власників. Так, якщо долар США є конвертованою валютою, то це означає, що і американці і громадяни інших країн, маючи долари, можуть без перешкод розрахуватись ними по експортно-імпортним угодам, депонувати їх в американських та зарубіжних банках, продавати долари на будь-яку іншу валюту, а також купувати американські державні і приватні цінні папери. Такими можливостями не користується фізична або юридична особа країни, яка не має конвертованої валюти. Валюта поділяється на: -вільноконвертовану; -частково конвертовану; -замкнуту, неконвертовану валюту. Вільноконвертована валюта вільно і необмежено обмінюється на інші іноземні валюти. ВКВ володіє, як правило, повною зовнішньою і внутрішньою оборотністю, тобто однаковими режимами обміну як для нерезидентів, так і для резидентів. Сфера обміну ВКВ розповсюджується на поточні операції, пов’язані з повсякденною внутрішньоекономічною діяльністю (внутрішньоторговий обмін, неторгові платежі, іноземний туризм), а також на операції з руху внутрішніх кредитів і закордонних інвестицій. ВКВ без спеціального дозволу обмінюється на будь-які інші валюти, режим її функціонування практично означає відсутність яких-небудь валютних обмежень. До ВКВ відносяться долар США, канадський долар, національні валюти ЄЕТ, Швейцарії, Швеції, Японії. Частково конвертована валюта (ЧКВ) - національна валюта країн, в яких застосовуються валютні обмеження для резидентів з окремих видів обмінних операцій. Як правило, ЧКВ обмінюється тільки на деякі іноземні валюти і не з усіх видів міжнародного платіжного обігу. Валюта замкнута (неконвертована) - національна валюта, яка функціонує тільки в межах даної країни і не обмінюється на інші іноземні валюти. До замкнутих відносяться валюти країн, які застосовують різні обмеження і заборони щодо вивозу, ввозу, продажу, купівлі і обміну національної та іноземної валюти, а також різні заходи валютного регулювання, у тому числі валютні коефіцієнти - з метою обмеження рахунків у іноземній валюті. Замкнутими є національні валюти більшості країн, що розвиваються. Конвертованість національної валюти проголошується державою після оформлення її відповідними законодавчими актами. Країни, що є членами МВФ, зобов’язані вводити в себе той чи інший режим конвертованості тільки за згодою МВФ. У цьому випадку МВФ стає в повній мірі гарантом конвертованості конкретної валюти перед всім світом, а також бере на себе зобов’язання допомагати країні підтримувати конвертованість у разі різкого погіршення її платіжного балансу.