44-45. Суть, форми прояву, причини та наслідки інфляції

Інфляція - це знецінення нерозмінних на золото грошей внаслідок надмірного випуску і переповнення ними каналів обігу. Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей, знеціненні національних грошей.

Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, зокрема золота, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий процес, який можна розподілити на три етапи:

• темпи зростання цін (інфляції) відстають від темпів збільшення

грошової маси в обігу;

• темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;

• зростання цін набирає нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них.

Наслідки інфляції

Інфляція має ряд наслідків у соціальній і економічній сферах.

У соціальній сфері - інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін спричинює збільшення прибутків підприємців і зменшує доходи робітників, населення, які змушені купувати ці товари.

Але в дійсності це не завжди так. Адже підприємці не тільки, продають, а й купують товари за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свій товар - робочу силу, ціна на яку в період інфляції теж зростає. Тому виграш чи витрати можуть мати обидві сторони.

Якщо ціни на товари, що продає підприємець, зростають повільніше, ніж ціни на товари, які він купує, то він зазнає збитків. Якщо заробітна плата працівника збільшується відповідно чи швидше за зростання цін на товари споживання, то його матеріальне становище не зміниться або навіть поліпшиться. Все залежить від здатності суб'єктів захистити свої доходи, досягти їх зростання.

Проте є соціальні групи населення, які не можуть захистити себе від втрат внаслідок інфляції. Це пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, студенти.

Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що живуть за рахунок своїх збережень. Унаслідок інфляції ці збереження помітно знецінюються.

В економічній сфері інфляція впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну й грошову систему, платіжний баланс.

Інфляція зумовлює посилення хаотичності розвитку суспільного виробництва, позичкові капітали спрямовуються переважно в галузі з швидким зростанням цін і виходять з інших галузей, де може настати застій і занепад виробництва, часті стрибки цін посилюють ризик інвестицій, що виникає, скорочення нових капіталовкладень. В період інфляції ціна робочої сили нерідко зростає повільніше, ніж ціна засобів виробництва, і застосування ручної праці виявляється вигіднішим, ніж застосування техніки.

Скорочуючи платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів споживання, викликає затоварення ринків.

В умовах інфляції економічним суб'єктам невигідно зберігати свої активи в грошовій формі. Власники грошей не будуть вкладати їх у банки, якщо депозитний процент не компенсує інфляційних витрат. Якщо ж банки збільшуватимуть процент, то це призведе до подорожчання банківських кредитів, внаслідок чого скоротиться попит на них.

Всі ці наслідки інфляції спостерігалися і в Україні. Починаючи з 1988-89 рр.. коли інфляція стала переростати в галопуючу, знизився життєвий рівень людей, виникло безробіття, розвинулись бартерні операції, зріс рівень позичкового процента, знизився курс карбованця, зросли спекулятивні торгові операції, з країни вивозились найдефіцитніші товари.