42-47. Державне регулювання грошової сфери…
Державне регулювання грошової сфери в ринковій економіці означає сукупність заходів, які проводить держава в грошовому обігу з метою забезпечення сталості національної валюти, стримування інфляційного процесу і гнучкого забезпечення грошовою масою потреб сфери обігу.
Головним об'єктом грошово-кредитного регулювання з боку національного банку є наявна готівкова та безготівкова маса в економіці.
Головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки – міністерства фінансів, економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада.
Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які є орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговельний баланси, рівень зайнятості та ін.).
Верховна Рада крім того регулярно заслуховує доповіді голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.
В умовах ринкової економіки всім суб'єктам грошової сфери надається відносна самостійність у здійсненні операцій з кредитування та розрахунково-касового обслуговування.
48. Характеристика державного кредиту.
Державний кредит представляє відносини вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства. У сферу держкредитних відносин підпадає тільки частина доходів і грошових фондів, сформованих на стадії первинного розподілу. Звичайно ними є тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій.
Формування додаткових фінансових ресурсів держави за рахунок вільних коштів - це одна сторона державних кредитних відносин. Другою стороною виступають фінансові зв'язки, обумовлені зворотністю і оплатністю коштів, додатково мобілізованих державою. Виплата доходів кредиторам забезпечується за рахунок бюджетних надходжень. При цьому інтереси платників податків не збігається з інтересами власників державних цінних паперів.
Доцільність використання державного кредиту для формування додаткових фінансових ресурсів держави і покриття бюджетного дефіциту визначається значно меншими негативними наслідками для державних фінансів і грошового обігу країни в порівнянні з монетарними прийомами (наприклад, емісією грошей) балансування доходів і витрат уряду. Це досягається на основі переміщення попиту від фізичних і юридичних осіб до урядових структур без збільшення сукупного попиту і кількості грошей у обігу.
Можливість існування державного кредиту випливає з особливостей формування і часу використання доходів одержуваних фізичними і юридичними особами.
При державному кредиті відбувається формування додаткових фінансових ресурсів у руках політичної надбудови. Тому державний кредит виражає частину фінансових відносин суспільства. Ця обставина не допускає вільного поводженя з позичковим фондом країни і залучення частини банківських ресурсів до фінансування урядових витрат.
Державний кредит може бути зовнішнім і внутрішнім. Основна частка державних витрат здійснюється в національній валюті, тому переважний розвиток одержує внутрішній державний кредит. Але широкий міжнародний поділ праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, надання фінансової допомоги іноземним державам - усе це обумовлює інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту. Функціонування державного кредиту веде до утворення державного боргу. Загальний державний борг представляє всю суму випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи нараховані відсотки, що повинні бути виплачені за цими зобов'язаннями. Поточний державний борг складають витрати по виплаті доходів кредиторам за всіма борговими зобов'язаннями держави і по погашенню зобов'язань, термін оплати яких уже настав.
Державний борг є характеристикою результативності всіх зроблених держкредитних операцій. Його абсолютна величина, динаміка і темпи зміни відобржають стан економіки і фінансів країни, ефективність функціонування державних структур.
Державний кредит є джерелом збільшення грошових доходів у власників цінних паперів і вкладників ощадбанків, що досягається за допомогою виплати відсотків і виграшів по державних позиках і внескам в ощадних установах. Це повною мірою відноситься і до юридичних особ. Вкладаючи кошти в цінні папери держави, вони не тільки організують нагромадження коштів для проведення великих інвестицій у виробництво і соціальну сферу, але і можуть розраховувати на значний додаток до вкладених в позики коштів щорічно чи під час погашення облігацій позик.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 39.Сеньйораж та монетаризація бюджетного дефіциту.
- 40-41 Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- 44-45. Суть, форми прояву, причини та наслідки інфляції
- 46. Інфляція та її види.
- 42-47. Державне регулювання грошової сфери…
- 49. Характеристика комерційного кредиту.
- 50. Характеристика споживчого кредиту.
- 52. Суть та еволюція кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин
- 55. Характеристика банківського кредиту.
- 56. Процент за кредит
- 57. Банківська система…
- 58. Центральні банки, їх походження, призначення та функції
- 61. Небанківські фінансово-кредитні інститути та іх значення в економіці
- 62.Стійкість банків та механізм їх забезпечення.
- 63. Центральні банки, їх функції та операції
- 64. Кредитн система…
- 65. Банківська система України та особливості її формування.
- 66. Становлення та розвиток банківської системи України
- 67. Поняття кредитної системи України.
- 68. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці.
- Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб
- Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів
- Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик
- 71.Конвертованість валюти.
- 72. Валютна система. Види валютних систем.
- Види валютних систем
- 73. Валютний ринок..
- 71-74. Валютний курс: суть, види і фактори, що впливають на нього
- 76. Позичковий процент та його роль.
- 77. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- 78. Світовий банк.
- 79. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- 80. Європейський банк реконструкції та розвитку
- 81. Банк міжнародних розрахунків