52. Суть та еволюція кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин

Кредит походить від латинського “creditum”, що означає “позика”,

“борг”. Цей термін також перекладається як “вірю”, “довіряю”. А тому

категорія кредиту переважно розглядається економічною наукою як довіра

однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у

грошовій або товарній формі на тимчасове користування за відповідну плату.

Таке визначення містить найбільш загальні характеристики, що розкривають

зміст кредиту. При визначенні цієї економічної категорії необхідно

акцентувати увагу на таких основних ознаках:

1. кредит необхідно розглядати як обгрунтований на довірі

специфічний тип економічних відносин:

2. економічною основою кредиту є мобілізація й нагромадження

тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу;

3. кредит представляє акт передачі кредитором певної суми капіталу у

тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та

платності.

Отже, сутність категорії кредиту можна визначити у такій дефініції:

кредит ( це економічні відносини, що виникають між кредитором і

позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та

використання їх на умовах повернення і платності.

Для кредиту в ринковій економіці характерні такі ознаки:

по-перше, позичальниками у більшості виступають суб’єкти

господарювання, кредиторами ( переважно банки;

по-друге, гроші видані в позику, використовуються позичальником як

капітал;

по-третє, джерелом позичкового відсотку є прибуток на позичені кошти;

по-четверте, використовується як гнучкий механізм переливання капіталу

з одних галузей суспільного виробництва в інші та вирівнювання норми

прибутку.

Отже, необхідність кредиту обумовлена тим, що в процесі кругообігу

індивідуальних капіталів в одних суб’єктів господарювання утворюються

тимчасово вільні кошти, а в інших неухильно виникає в них потреба. Кредит

сприяє розв’язуванню суперечності між тимчасовим осіданням коштів і

необхідністю їх ефективного використання. З допомогою кредиту банки

акумулюють тимчасово вільні кошти одних клієнтів (кредитори банка) з тим,

щоб надати позику іншим клієнтам (дебітори банка). Залучені таким чином

грошові кошти клієнтів складають основу кредиту.

Об'єкти кредиту можуть передаватися одним суб'єктом іншому не тільки у

формі позички, айв інших формах, зокрема прокату, лізингу, позики тощо. У

цих випадках відносини між суб'єктами теж мають ознаки кредитних, проте

реалізуються вони дещо по-іншому, ніж при передачі вартості в позичку.

Елементи К. відносин: 1) об'єкти - вартість, яка передається в позичку одним суб'єктом інш. в товарній або гр. формі (позичена вартість - реальна цінність за обсягом). 2) Суб'єкти - кредитори  - учасники К. відносин, які мають власні вільні кошти і передають у тимчасове користування інш. суб'єктам. (фіз та юр особи, держава, банки) Та позичальники - учасники К. відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують позичку від кредиторів в тимчасове розпорядження. 

53. Функції та роль кредиту. Функція – вплив на зовнішнє середовище, який здійснюють усі форми і різновиди К, вони хар-ють призначення К., “роботу”, яку він виконує та його роль. Перерозподільна ф. – переміщення ресурсів між її окремими суб’єктами, секторами тощо на засадах повернення, тимчасово використовуються суб’єктами, не змінюючи їх первинного права власності. Значення: 1) переміщення гр. прискорює оборот капіталу, сприяє розширенню вир-ва 2) вільні кошти спрямовують через К. на продукцію з зростаючим попитом ? одержання вищих прибутків, технічного прогресу, ефективності вир-ва. Це ключова ф. Емісійна ф.- забезпечення потреб обороту в платіжних засобах, але ця ф. має багато сумнівів і сперечань, бо емісію гр. виконує банк. сис-ма. Ф. кредиту, що реалізується в гр. сфері, полягає в тому, що К. забезпечує найкращі передумови для ефективного регулювання обороту гр. в інтересах повного задоволення потреб ек. в платіжних засобах і підтриманні достатньої для ек. розвитку стабільності гр. К. розширює масу платіжн. засобів в обороті при виникненні потреби через комерційні векселі, банк. депозити, при прискоренні гр-кредитного мультиплікатора, рефінансування комбанків. Це забезпечують держ. органи монетарного управління. Контрольно-стимулююча ф – високий стимулюючий ефект і обмеженість адміністративного впливу на контрагента, глибокий ек. аналіз та його оцінка, його держ. позики та невиконання Урядом своїх зобов’язань з боку банків інтерес та вклади ресурсів скоротились. 1996 – відновлення споживчого К., надавався К. населенню під заставу рухомого майна ломбардами, та нерухомого – комбанками, продаж товару в розстрочку. 2000 – К. талановитій молоді на навчання в вищих закладах. Ком.банки надавали К. малим під-вам, які розвивались за рах. них, так і великим під-вам. НБУ підтримував їх, надавав К. комбанкам в розмірі статутного фонду. Держ. банки (Ощадбанки, АПБ “Україна”) теж допомагали кред. ресурсами. Але згодом вони почали відчувати фін труднощі через несвоєчасне повернення К. Але незважаючи на все під-ва, використовуючи власні кошти, кредити, нац. та ін. інвестиції поступово почали виходити з кризи, відновлювати вир-во і експортувати продукцію на зовнішній ринок. Поступово припинилось падіння обсягів вир-ва. З 2000 почалась його зростання, крива ВВП почала йти вгору.

54. ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ Кредит-це економіч.відносини між юр. та фіз. особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості,строковості, платності. Залежно від форми,в якій кошти передаються кредитором позичальнику розрізняють 2 форми кредиту-товарна і грошова. У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями коли покупці одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. В сучасній економіці основна форма кредитних відносин-грошова. Залежно від суб'єктів кредитних відносин,їх організації та цільового призначення кредит поділяється на ряд видів:

1. Комерційний-це кредит, що його надає одне п-во іншому у вигляді продажу товарів чи послуг з відстрочкою платежу. Він прискорює товарообіг зменшує кількість грошей необхідних для обігу, робить грош. обіг більш еластичним.

2.Банківській-це кредит котрий надають і одержать банки. На відміну від комерц.кредиту він необмежений напрямками термінами і сумами угод,розширює еластичність кредиту. Банк. кредит поділяють на кредит в основні фонди, кредит в оборотні фонди,та кредит на споживчі цілі

3Споживчий –це кредит що надається підприємствами торгівлі та сервісних послуг населенню у вигляді товарів та послуг що продаються у кредит або на виплат. Реалізується через використання різних форм банківського і комерц. кредиту.

4Державний-це кредит,одним із суб'єктів якого є держава,як правило держава виступає позичальником, а її борг оформлюється у вигляді ЦП.

5Міжнародний це-кредит що обслуговує міграцію позичкового капіталу в царині МЕВ.Він в свою чергу може бути міждержавним, приватним,змішаним,коротко-,середньо- і довгостровим,комерц і банківським, кредитуванням зовнішньо торгівельних організацій,прямими інвестиціями тощо. Крім класифікації кредиту за формами та видами його розрізняють за строками користування позичками(коротко-,середньо- і довгостровий ),порядком надання(прямий та непрямий. Прямим є кредит,що надається юр. чи фіз. особі прямо без посередників. Коли ж між кредитором і позичальником є посередник ,то кредит називається непрямим.), забезпеченістю (забезпечений товарно матеріальними цінностями та незабезпечений(бланковий)),за сферами спрямування (у сферу вир-ва,у сферу обігу,у сферу споживання).