71-74. Валютний курс: суть, види і фактори, що впливають на нього

Розвиток зовнішньоекономічних відносин вимагає особливого інструменту, за допомогою якої о суб'єкти, що діють на міжнародному ринку, могли б підтримувати між собою тісні фінансові взаємозв'язки. Таким інструментом виступають банківські операції з обміну іноземної валюти. Найважливішим елементом у системі банківських операцій з іноземною валютою є обмінний валютний курс.

* Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс необхідний:

> під час купівлі та продажу валюти у зв 'язку з експортом та імпортом товарів чи послуг;

> для порівняння цін світових та національних ринків, а також: вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах;

> для надання кредитів та здійснення інших зовнішньоекономічних операцій.

Валютний курс можна класифікувати за різними ознаками (рис. 6.2).

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валютними органами.

Після Другої світової війни відповідно до Бреттон-Вудської угоди було запроваджено режим фіксованих паритетів та курсів. Фіксовані курси

відігравали вирішальну роль до 1976 р. Коли вони визначались на основі золотого паритету. Внаслідок краху Бреттон-Вудської валютної системи фіксовані валютні курси та паритети скасовано та встановлено режим плаваючих курсів валют.

Плаваючий валютний курс самостійно (вільно) формують на валютних біржах (ринку) під впливом попиту і пропозиції. Однак плаваючий валютний курс мають тільки провідні валюти - долар США, англійський стерлінг, японська єна та деякі інші.

За змішаного валютного курсу держава вибирає валютний режим з урахуванням конкурентної економічної ситуації, намагаючись подолати абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання [9]. Змішаний валютний курс іншими словами можна охарактеризувати як контрольований плаваючий курс. Однією з форм такого контролю є введення так званого "курсового валютного коридору" - встановлення мінімального і максимального значення відхилення валютного курсу.

До найбільш важливих понять, використовуваних на валютному ринку, належить поняття реального і номінального валютного курсу.

Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в певний момент часу на валютному ринку країни. Наприклад, номінальний курс гривні до долара США дорівнює 1,0 дол./ 5,21грн.

Номінальний валютний курс збігається із загальним валютним курсом і встановлюється на валютному ринку. Він використовується у валютних контрактах і є найпростішим та базовим визначенням валютного курсу. Однак для довгострокового прогнозування не є зручним, оскільки співвідношення вартості іноземних та національних валют змінюється одночасно із зміною загального рівня цін у країні, що є невід'ємною складовою ринкової економіки.

Реальний валютний курс - це номінальний валютний курс, скоригований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта [13].

Для його розрахунку використовується формула:

В реальній економіці існує безліч факторів, що мають економічний, політичний, правовий чи психологічний характер, і прямо або опосередковано впливають на валютний курс національної валюти. Розглянемо тільки найбільш значні і впливові з них.

1. Платіжний баланс країни. У випадку, коли торговельне сальдо країни є активне, тобто надходження з-за кордону перевищує її валютні витрати, курс національної валюти має тенденцію зростати. Це пов'язано з тим, що збільшення частки експорту порівняно з імпортом, по-перше, призводить до зростання попиту на національну валюту з боку виробників продукції; по-друге, за рахунок пожвавлення експорту зростають надходження іноземної валюти в країну, що позитивно впливає на розвиток її економіки, на підвищення рівня валютних резервів центрального банку, а це, у свою чергу, дозволяє проводити монетарну політику, спрямовану на стабілізацію курсу національної валюти.

2. Пропозиція грошей. Як відомо, найбільш інфляційний вплив має агрегат М1 - готівка та залишки на рахунках. Як правило, зростання у країні на 1% грошової маси призводить до миттєвого зростання на 1% внутрішніх цін, при цьому механізм паритету купівельної спроможності забезпечує відповідне знецінення національної валюти на 1%. І навпаки, зростання іноземної грошової пропозиції на 1% спричиняє адекватне зростання зовнішніх цін та подорожчання національної валюти на 1%.

3. Дефіцит державного бюджету є безпосередньою причиною збільшення грошової маси в обігу й призводить до зниження курсу національної валюти у довгостроковому періоді.

4. ВВП- основний індикатор стану національної економіки. Його зростання означає загальне пожвавлення економіки країни, нарощення обсягів виробництва, зростання платоспроможного попиту населення, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішніх ринках та зниження рівня споживання іноземних товарів, приплив іноземних інвестицій в економіку країни, достатнє фінансування соціальної сфери та державних програм. Це призводить до зростання попиту на національну валюту і зумовлює її зміцнення.

5. Рівень реальних процентних ставок визначає загальну доход-ність вкладень в економіку країни (процент за банківськими депозитами, рівень середньої норми прибутку, доходність за облігаціями). У цьому випадку, коли реальні процентні ставки зростають, курс національної валюти має тенденцію до підвищення. Однак, якщо номінальні ставки зростають повільніше, ніж темп інфляції та ВВП, курс національної валюти може навіть знижуватись.

6. Темпи інфляції. Чим вищі темпи інфляції у країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори.

7. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.

8. Ступінь розвитку фондового ринку, який є конкурентом валютного ринку. Фондовий ринок може залучити іноземну валюту безпосередньо, а також "відтягувати" кошти в національній валюті, які могли б бути використані на валютному ринку для купівлі іноземної валюти[6].

На зміну валютного курсу найчастіше впливає декілька факторів, тобто спостерігається складне їх переплетення і висування в ролі вирішальних то одних, то інших факторів.

75. .ПОНЯТТЯ ВАЛЮТИ ЇЇ ВИДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ. Термін валюта має 2 значення:1 це грош. одиниця країни- ніціонал валюта,2.Це грошові одиниці іноземних держав,яаі викор-ся в міжнародних розра-ках-іноземна валюта.В МВФ місцева валюта одного учасника є іноземною валютою для другого.Валюта є грошова одиниця,що викор-ся у функціях світових грошей.Коли гроші обслоговують МЕВ і викор-ся як міжнародн. Розрах-ва одиниця чи міжнар. Засіб обігу і платежу.Вони реалізують себе і фугкцічях світових грошей. Це свідчить про органічний взаємозв»язок у внуирішн.і зовнішн. Грошей. Функціісвітових грошейє логічним проджовженням грошових функцій що реалізуються на внутрішньому ринку.Реалізація грошей як валюти, тобто функція світових грошей, є найвищою формою застосування.Отже, в широкому розумінні поняття валюта означає грошову одиницю що використовується у функціях світових грошей тобто як міжнар. Розрах-ва одиниця,засіб обігу і платежу.Залежно від імітента валюта поділяється на 3 різновиди:1.Нац.вал.(йдеться ппро викор=ня нац гр.од.як міжнар. Засобу обігу і платежу) 2. Іноземна вал.- іноземні грошові знаки у вигляді банкнот,скарбничих білетів, монет що знаходяться в міждержавному обігу.Крім цього в поняття іноземна валюта в широкому розумінні включаються іноземні ЦП-плаиіжні документи (чеки,векселі, акредитиви,сертифікати),фондові ресурси(акції,облігації) та інші вальтні цінності. Якщо іноземна валюта викор-ся як засіб офіц3ійнихз днржав. Нагромаджень вона отримує статус резервної валюти; 3.Колективні вал.-спеціальні між.грош. од. Що виконують певну сукупність функцій світових грошей, і функціонують як на інтернаціональних (світових) так і на регіональних засадах.Класифікація валют можє здійснюватися і в інщих площинах.Залежно від режиму викор-ня розрізняють конвертовану і не конверт. Вал. Коверт.вал.може бкти повністю або частково конверт. При здійснені розрахункових операцій вживають поняття валюта імпортера і валюта експортера,валюта платежу, вал. Клірінгу,.векселя,ціни.Валюта ціни це валюта в якій устоновлюється ціна контракту. Вона вибирається з наібільщ сталих валют. Нею може бути валюта однією з краін учасників контракту чи третьої краіни. Валюта платежу-цевалюта в якій здійснюється платіж. Вона не обов'язково збігається з валютою ціни.В такому випадку в контракті обумовлюється курс переводу однієї валюти в іншу.