76. Позичковий процент та його роль.

Позичковий  процент або процент за кредит (лат. pro centum – на сто) – це плата яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.

     Суть  процента як економічної категорії  полягає в тому, що він становить  частину прибутку, котру позичальник  сплачує за взятий у кредит грошовий капітал, тобто процент – це ірраціональна  ціна позичкового капіталу.

       Економічна природа позичкового процента зумовлена існуванням товарного виробництва та пов’язаних із ним кредитних відносин. За призначенням позичковий процент, з одного боку, відображає ефективність використання позичкового капіталу; з іншого – він має забезпечувати доходи банку, компенсувати його витрати [5, с. 273]. Найпоширенішою є позиція економістів класичного напрямку теорії грошей, за якою позичковий процент розглядається як ціна капіталу, взятого у кредит. Логіка такого визначення проста: враховуючи те, що підприємець виступає покупцем капіталу – товару, то й процент, виплачуваний ним позичальнику, представляє ціну цього капіталу.

Функції процента визначають його роль у суспільстві. Насамперед процент сприяє більш ефективному використанню кредиту, зміцненню комерційного або господарського розрахунку. Адже повернути позичку і сплатити проценти легше тому, хто отримає більший прибуток від прокредитованого проекту. Неефективні проекти просто відсікаються. Водночас процент збільшує доходи банків, сприяючи зміцненню їх стійкості.

  Процент сприяє й більш ефективному використанню суб’єктами господарювання своїх власних грошових коштів. Тримаючи їх у банку на поточному чи депозитному рахунку, вони мають можливість отримати додаткові доходи. Певною мірою це полегшує для них можливість користування банківськими кредитами, а часто ще й на пільгових умовах, бо кожен комерційний банк заінтересований у клієнтах, які забезпечують його грошовими ресурсами.

  Велику  роль відіграє процент у стимулюванні населення вкладати свої заощадження в банки. По-перше, отриманий процент захищає ці заощадження від знецінення внаслідок інфляції. По-друге, процент на вклади є додатковим доходом населення. Вища процентна ставка за строковими вкладами стимулює вкладників розміщувати свої заощадження в банках на тривалі строки, відповідно зростають можливості банків надавати більше середньо- та довгострокових кредитів на розвиток економіки чи на підвищення життєвого рівня населення.

  Водночас  високі процентні ставки, які вже  тривалий час застосовуються в Україні (навіть за значного зниження у 2001—2002 рр. базової процентної ставки Національним банком України), не дають можливості багатьом суб’єктам господарювання користуватись банківськими кредитами. Це стримує розвиток економіки, подолання платіжної кризи. Підприємства, які все ж таки користуються цими кредитами, високі проценти відносять на собівартість продукції, яку вони випускають, а це часто робить її неконкурентоспроможною не тільки на світовому, а й на національному ринку