62.Стійкість банків та механізм їх забезпечення.

Стійкість комерційного банку залежить від багатьох аспектів його діяльності і має складну структуру. Головними її елементами є такі :Капітальна стійкість банку. В її основі - обсяг власного капіталу, що забезпечує достатню суму грошових коштів, яку при необхідності можна використати для повернення депозитів, сформувати резерв для погашення непередбачених збитків чи боргів. Комерційна стійкість банку. Цей вид стану фінансової установи виражає: • рівень зв’язків банку з іншими суб’єктами ринкової інфраструктури; • розвиненість і міцність взаємовідносин із державою; • інтегрованість у систему міжбанківських відносин із державою; • якість співробітництва з кредиторами, дебіторами, клієнтами і вкладниками; • залежність банківської сфери вид стану економіки в цілому; • міцність зв’язку між обсягом грошового капіталу банку і його реальним капіталом; • концентрацію частки активів і приватних вкладів у розпорядженні одного фінансово-кредитного закладу; • контроль значного обсягу фінансових потоків у країні. Організаційна стійкість банку. Організаційна структурна стійкість комерційного банку визначається функціонально-технічною документацією, що регламентує всі аспекти його діяльності, які стосуються як організаційної структури, так і специфічних банківських операцій. Функціональна стійкість банку. Вона, по-перше, залежить від рівня спеціалізації банку в обмеженому колі послуг та продуктів, що дає змогу спеціалізованому банку раціональніше й ефективніше управляти власним і залученим капіталом. По-друге, універсалізація банку (або розширення його операцій ) також веде до підвищення функціональної стійкості, оскільки це сприяє тому, що багато хто з клієнтів має можливість задовольнити весь асортимент своїх потреб у банківських продуктах і послугах в одному банку Фінансова стійкість банку. Ця характеристика діяльності банку вміщує зазначені вище основні показники, що розкривають і синтезують результативність інших складових стійкості фінансово-кредитного закладу, насамперед обсяг і структуру власних засобів, рівень доходності і прибутковості, норму прибутку на власний капітал, дотримання встановлених показників ліквідності, мультиплікативну ефективність власного капіталу, обсяг створеної додаткової вартості. Підтримання банком фінансової стійкості дає змогу зберегти конкурентоспроможність на кредитному ринку. Проте це дуже складне завдання. Фінансовій стійкості комерційних банків України на сучасному етапі найчастіше загрожують такі негативні фактори: • триваючий цілеспрямований підрив їхньої ділової репутації; • недосконала система набору кадрів для комерційних банків; • надання клієнтам недостовірної інформації; • використання фальшивих векселів, цінних паперів і гарантійних листів; • неповернення виданих кредитів, правова неврегульованість цієї проблеми у сфері банківської діяльності; • недосконала оцінка кредитних

ризиків; • відсутність систематизованих даних про несумлінних позичальників; • маніпулювання кредитними картками, банкоматами; • шахрайське вторгнення до банківських комп’ютерних мереж; • витік конфіденційної інформації; • недосконалість структур, що забезпечують внутрішню та зовнішню безпеку банківських установ. У підтримці фінансової стійкості комерційного банку зацікавлений не лише він сам, а й банківська система країни в цілому. Регулювання цього процесу перебуває у центрі управлінської діяльності центральних банків фактично всіх розвинутих країн.