Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів.

Ринок цінних паперів – це система економічних відносин, пов’язаних з емісією, розміщенням, купівлею-продажем цінних паперів. За своєю структурою ринок цінних паперів є багаторівневим.

Покупці на ринку цінних паперів виступають у ролі інвесторів, які поділяються на індивідуальних ()фізичні особи) та інституційні інвестори (фін-кред інститути).

Банк, як активний інституційний учасник ринку цінних паперів, виступає у ролі:

• емітентів

• інвесторів,

• фінансових посередників,

• інфраструктурних учасників ринку,

• займаються непрофесійною і професійною діяльністю з цінними паперами.

Діяльність комерційного банку з цінними паперами здійснюється на підставі письмового дозволу Національного банку України, а професійна діяльність на ринку цінних паперів, крім того, вимагає ще й отримання відповідної ліцензії, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Узагальнено операції банків з цінними паперами (далі — ЦП) поділяються на такі напрямки:

• інвестиційні;

• торговельні;

• комісійні та довірчі;

• кредитні (з використанням ЦП як боргового інструменту або як предмета застави);

• підтримання ліквідності та рефінансування комерційних банків;

• зберігання ЦП, депозитарна діяльність та ведення реєстрів власників іменних ЦП;

Залежно від ролі банків на ринку цінні папери умовно можна виділити три моделі організації ринку цінних паперів:

1. Банківська модель (європейська, континентальною, модель універсального банку, або фінансового супермаркета) характеризується найактивнішою роллю банків на ринку цінних паперів. Вони вкладають кошти у різні види цінні папери та займаються інк дилерською так і брокерською діяльністю, формують інфраструктуру ринку.(в Німе чинні),

2. Небанківська модель (американська) обмежує інвестиційну та посередницьку діяльність банків на ринку корпоративних цінних паперів (заборона проводити розміщення цінні папери та інше),

3. змішана модель характеризується присутністю і діяльністю на ринку корпоративних ціних паперів як банків, так і спеціалізованих інвестиційних інституцій.

Згідно із законом В Україні притаманна змішана модель організації ринку цінних паперів.

Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмового дозволу НБУ, який надається якщо:

• рівень регулятивного капіталу відповідає вимогам НБУ,

• банком подано план, за яким він здійснюватиме таку діяльність, і цей план схвалений НБУ,

• НБУ, дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Банкам забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу статутом яких передбачена повна відповідальність його власників.

Професійна діяльність на рику цінних паперів – це діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційних, інформаційних, технічного й іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є як правило, виключним або переважним видом діяльності. Цю діяльність здійснюють лише на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).

Комерційні банки можуть здійснювати такі операції з цінними паперами:

1. емісійні ( випуск акцій, облігацій, ощадних і депозитних сертифікатів, емісія банківських векселів),

2. інвестиційні (вкладання коштів в цінні папери),

3. посередницькі, що виконують операції з цінні паперами в інтересах та за дорученням своїх клієнтів (брокерські операції, дилерські, довірчі, реєстраторські, депозитні, розрахунково-клірингові, консультаційні).

Також операції банку з цінними паперами можна поділити на пасивні та активні. До пасивних належать операції з цінними паперами за допомогою яких банки залучають фінансові ресурси, а до активних – розміщення залучених коштів від пасивних операцій для одержання в майбутньому прибутку.

Обіг цінних паперів - це укладання та виконання угод щодо цінні паперів, яке пов’язане з їх випуском.