13. Зміст та завдання аналізу активів банку, методичні основи аналізу.

Аналіз активів відносить до найбільш тривалої та важливої стадії аналізу діяльності банку. Це пояснюється тим, що якість активів банку в значній мірі обумовлює ліквідність і платоспроможність банку, його стійкість та надійність.

Якщо банк має якісні активи, то навіть при мінімальному розмірі власного капіталу він може ефективно і надійно функціонувати.

Для забезпечення високої якості активів банку і зниження ризиковості необхідно дотримуватися наступних принципів:

1. Не направляти всі ресурси в однотипні операції або обмеженій кількості клієнтів.

2. Забезпечувати збалансованість між обсягами та термінами залучення і розміщення ресурсів.

Аналіз активів банку здійснюється на підставі даних статистичної та фінансової звітності, даних управлінського і аналітичного обліку, позабалансової інформації.

Основною метою аналізу активів банку є оцінка якості активів з позиції ліквідності, дохідності та ризиковості, а також визначення напрямків найбільш ефективного розміщення ресурсів.

Основними завданнями аналізу активів є:

1. Вивчення динаміки зміни загального обсягу активів банку і зміни окремих статей активів.

2. Аналіз складу і структури активів.

3. Оцінка якості активів.

Методологія

Аналіз активів банку починається з виявлення динаміки зміни загального обсягу активів банку і зміни окремих його статей. Таке дослідження дозволяє виявити основні тенденції зміни активів, що простежується в аналізованому періоді.

Збільшення загального обсягу активів свідчить про активних розвиток банківської установи. При цьому збільшення можна вважати позитивним, якщо це приводить до:

• Розширення спрямованості вкладень банку, тобто для розвитку нових активних операцій.

• Для розширення спектру клієнтів банку.

• До збільшення суми отриманих доходів і суми прибутку, тобто до підвищення ефективності діяльності банку.

Якщо збільшення активів відбувається за рахунок збільшення обсягу низькодохідних і недохідних активів банку, підвищення обсягу ризикових активів, а також збільшення обсягу дебіторської заборгованості, особливо простроченої та сумнівної до повернення, то це розцінюється як негативні зміни в діяльності банку.

Аналізуючи показники динаміки зміни загального обсягу активів банку, необхідно їх порівнювати з показниками динаміки зміни в цілому по банк системі, та по певній групі банків.

На наступному етапі вивчається склад та структура активів, що дозволяє виявити спрямованість діяльності банку і основні фактори, що впливають на збільшення чи зменшення обсягу активів.

Аналіз складу і структури активів дозволяє оцінити рівень диверсифікації активних операцій і виявити напрямки іх оптимізації.

Для оцінки рівня диверсифікації активних операцій розраховується коефіцієнт концентрації шляхом ділення обсягу певної групи активів на загальних обсяг активів. Даний показник показує яку частину займає та або інша група активів в загальному обсязі активів банку. Якщо на певну групу активів приходиться більше 50% то активи вважаються не диверсифікованими.

Оптимальною вважається структура активів, якщо коефіцієнт концентрації кредитного портфелю складає 40%, вкладення в цінні папери – 10-12%, вкладення в ОЗ і НА – 15-18%, вкладення в високоліквідні активи – 30%, вкладення в інші активи – 2-3%.

При вивченні структури активів банку здійснюється групування за такими ознаками:

1. За видами операцій: вкладення в кредитну діяльність, в інвестиційну діяльність, в споруди, обладнання та НА; в інші активи.

2. За ступенем ліквідності: первинні резерви ліквідності; вторинні резерви; інші ліквідні активи, мало ліквідні активи, неліквідні.

3. За рівнем ризику.

4. За терміном розміщення: поточні, строкові.

Закінчується аналіз активів банку внесення пропозицій щодо збільшення обсягу і поліпшення якості активів банку.

14. Аналіз якості активів банку.

Оцінка якості активів банку відбувається з позиції їх дохідності та прибутковості, їх ліквідності і ризиковості при цьому викор. наступна система кооф.

Кооф. ризиковості активів:

Кризик. = А, зважені за ступенем ризику / Заг. обсяг А.

Чим більше значення даного кооф тим більш ризиковими є активи банку. Однак для отримання об’єктивної оцінки рівня ризиковості активів необхідно удосконалити критерії віднесення активів до тієї або іншої групи ризику.

Для оцінки активів банку розрах. кооф. ліквідності активів:

Кліквід. = А, зважені за ступенем ліквідності / Заг. обсяг А.

При розрахунку даного кооф. для оцінки ліквідності певних груп активів викор. тіж самі кооф. що і при розрах. загального кооф. ліквідності, зокрема пролонговані кредити 0,3; основні засоби і нематеріальні активи 0,5; сумнівні і безнадійні кредити 0; решта активів 1.

Для оцінки ліквідності банківських активів розрах. кооф. співвідношення між висикиліквідними і доходними активами банку а також аналізується обов’язкові нормативи ліквідності банку.

Для оцінки ефективності використання банківських ресурсів розрах. такі показники:

1. Дохідність активів банку

Кдох.= сума отриманих доходів банком за період / середньоріч. обсяг А банку за період

Даний показник буде хар. Середньозважену % ставку дохідності вкладень банку в активні операції.

2. Частка доходних активів в загальному обсязі активів банку. В світовій практиці вважається, що частка доходних активів повинна складати менше 93% від загального обсягу активів банку в противному разі банку загрожує банкрутство в практиці діяльності вітчизняних банків знаходиться у межах від 0,7 до 0,8.

Для отримання узагальненої оцінки ефективності активних операцій банку розрах. показник прибутковості активів. ROA = Сума отриманого прибутку / Середні А. Даний кооф. викор. і для оцінки ефіктивності діяльності банківської установи загалом.

Закінчується аналіз якості активів банку визначенням напрямків підвищення ефективності їх використання і зниження рівня ризиковості.