Тіньовий ринок

Ринок, який заборонений законом, називають тіньовим. Він є продовженням ті­ньової економіки, що являє собою несан­кціоновану господарську діяльність. Така економіка існує у всіх країнах незалежно від соціально-економічного устрою.

Нелегальний ринок має таку саму структуру, що й легальний (законний), тобто його елементами є і предмети споживання, і за­соби виробництва, і кредит, і робоча сила.

Міжнародна практика до тіньової економіки відносить два ком­поненти: заниження або приховування від обліку доходів від реалізова­ної у країні діяльності; доходи від незаконної в країні діяльності.

Перший компонент пов'язаний з легальними видами діяльності, доходи від якої приховуються .з різних причин; це, зокрема, приховання від податкових органів нерегулярних заробітків та дохо­дів.

Другий компонент називають нелегальною, підпільною або чор­ною економікою: наркобізнес, проституція, рекет та інші види зло­чинної діяльності. Ця діяльність переважно не створює нової про­дукції, лише перерозподіляє уже створені доходи.

Чорний ринок виникає внаслідок нездорових потреб окремих людей і намагання інших нажитися на цьому.

Несанкціонована діяльність сприяє розвитку шахрайства, кра­діжкам, зловживанням чиновників владних структур і виникненню мафії.

Боротьба з тіньовою економікою може бути успішною лише при подоланні товарного дефіциту, монопольних явищ у процесі вироб­ництва, обміну, розподілу і споживання. Ніякими адміністративни­ми карними методами при збереженні їхньої економічної бази мафіозні структури побороти не вдасться.

Як бачимо, перелічені ринки, зберігаючи загальні риси, відріз­няються об'єктом купівлі-продажу, специфікою ціноутворення,

129

формування попиту та пропозиції, способом споживання і відтво­рення. Кожний ринок має своє місце реалізації (товарна, фондова, валютна біржа, біржа праці). Однак при цьому всі вони є елемен­тами єдиного цілого, що й утворює інститут ринку.