1.2 Фактори, що впливають на валютний ризик банку

Управління будь-яким видом ризику неможливе без визначення факторів, що впливають на його величину.

Більшість науковців згодні, що головним фактором валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту та пропозиції валюти на національних і міжнародних валютних ринках. У довгостроковому періоді значну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі, а в короткостроковому - збалансованість окремих ринків і загальний стан ринкового й конкурентного середовищ. Коливання кількісних показників окремих факторів та їх певне співвідношення відіграють вирішальну роль у змінах валютних курсів, а тому можуть мати суттєвий вплив на характер виникнення і рівень валютного ризику [8].

Короткострокові зміни валютних курсів є наслідком постійних щоденних коливань, зумовлених частою зміною попиту і пропозиції на ту чи іншу валюту. Оскільки обсяги зовнішньоекономічних операцій, у тому числі торговельних, постійно зростають, а світовий валютний ринок працює цілодобово, таким чином коливання є неминучими, що стає постійним джерелом валютного ризику. Крім того, підприємства та банки, що працюють на валютному ринку, можуть потерпати від цілеспрямованих валютних спекуляцій.

Л.І. Донець виділяє наступні фактори, що впливають на валютний курс: стан платіжного балансу; рівень інфляції; міжгалузеву міграцію короткострокових капіталів [3]. Е.А. Уткін виділяє наступні фактори, що мають вплив на валютний курс: статистика платіжного балансу; фінансові рішення; державна фінансова і монетарна політика; зростання спреду між офіційним і ринковими курсами; наслідки зміни валютних курсів [7]. Дж.Ф. Маршалл і В.К. Бансал виділяють такі фактори, як: темпи росту валового національного продукту, величина активного сальдо торгового балансу або дефіциту, потоки капіталів між країнами, інтервенції центрального банку, рішення по валютній політиці, рішення по фіскальній політиці, рівень безробіття [10].

За М.А. Ребриком, короткостроковими факторами впливу на валютний курс є: міжнародна торгівля; спекуляції на валютному ринку; оперативне втручання держави до валютної конюнктури внутрішнього валютного ринку; психологічні фактори; технічні фактори (закономірності динаміки валютного курсу в минулому, що чинять вагомий вплив на його рух в майбутньому) [13, с. 85]. Серед довгострокових факторів науковець виділяє, зокрема: загальну економічну ситуацію країни; політичну ситуацію; рівень процентних ставок; рівень інфляції; стан платіжного балансу; систему валютного регулювання [13, с. 86]. Наведені вище фактори є зовнішніми по відношенню до банку та до впливу на валютний ризик банку.

До групи внутрішніх факторів Д.Ю. Піскулов відносить: валютну складову балансу банку (питому вагу активів та зобовязань, виражених в іноземній валюті, в балансі банку); розмір та тип відкритої валютної позиції банку; спектр валютних операцій банку; розмір лімітів на проведення валютних операцій [16, с. 23].

Відповідно до Методичних рекомендацій "Система оцінки ризиків" [6], факторами валютного ризику, що можуть бути віднесені до внутрішніх, є:

ѕ існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління валютним ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

ѕ обсяг балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці у звязку зі змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу;

ѕ структура балансових та позабалансових статей за такими факторами (валюта, продукти, строк існування або очікуваний строк подальшого утримання позицій, розмір і строк неузгоджених грошових потоків, розмір позицій у валютах, обсяги торгівлі якими є обмеженими);

ѕ наявність своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;

ѕ рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

ѕ наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів і дотримання внутрішніх положень, нормативно-правових актів або законів.

Коливання валютного курсу, породжені попитом та пропозицією на валютному ринку, є некерованими з боку банку і тому класифіковані як зовнішній фактор валютного ризику. На стан конюнктури на валютному ринку, у свою чергу, чинять короткостроковий вплив такі фактори, як: міжнародна торгівля, спекуляції на валютному ринку, валютні інтервенції центрального банку, психологічні та технічні фактори. Факторами довгострокового впливу, відповідно до класифікації, є: загальноекономічна та політична ситуація в країні, рівень інфляції, стан платіжного балансу держави, а також особливості валютного регулювання.

Внутрішніми факторами впливу на валютний ризик є ті фактори, якими банк має змогу керувати. Внутрішні фактори валютного ризику банку пропонуємо поділити на кількісні та якісні. Кількісним фактором є структура балансових та позабалансових статей банку за валютою, продуктами та строками. Якісним фактором є характер управління валютною позицією банку, що залежить від внутрішньої нормативної бази банку, кваліфікованості персоналу, системи контролю та моніторингу за валютним ризиком, а також рівня та якості інформованості персоналу банку про стан валютного ризику банку.