1.1 Поняття валютного ризику та його види

Останні тридцять років обсяги міжнародних торгівельних і фінансових операцій та валютних спекуляцій постійно збільшуються, внаслідок введення режиму вільного курсоутворення, яке затвердила Ямайська угода, коливання валютного курсу важко піддаються прогнозуванню. Ці обставини спричиняють значну залежність кінцевих фінансових результатів діяльності банків від валютного ризику.

Для досягнення мети дипломної роботи необхідним є уточнення сутності поняття "валютний ризик", що, зокрема, передбачає зясування сутності поняття "ризик".

За результатами проведеного дослідження нами зясовано, що в науковій літературі вченими наводиться безліч визначень, але досі не було виокремлено остаточного тлумачення поняття "ризик". Зокрема, щодо етимології поняття ризику Л.О. Примостка зазначає наступне: "…існує кілька версій щодо його походження. За однією з них термін "ризик" іспано-португальського походження, він означає "підводну прямовисну скелю", за іншою - термін походить від староіталійського "risicare", що означає "маневрувати поміж", за третьою версією термін походить від грецького "ridsicon", "ridsa" утес, скеля" [1, с. 45].

Оскільки банківська діяльність є більш ризиковою, ніж інші види підприємницької діяльності, вона потребує посиленого регулювання з боку регулятора. З позиції центрального банку ризик - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, матимуть негативний вплив на капітал або надходження банку [2].

Узагальнюючи існуючий вітчизняний та світовий досвід визначення поняття "ризик" визначаємо його як імовірність настання певних подій, що матимуть небажаний вплив на надходження або капітал банку.

Слід зазначити, що в науковій літературі не існує єдиного підходу до визначення поняття "валютний ризик". З метою уточнення його сутності проведемо дослідження існуючих підходів та визначимо той, який буде прийнято за основу у межах даного дослідження. Даним питанням займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Л.О. Примостка [1], Л.І. Донець [3], В.В. Вітлінський [4], Е.А. Уткін [5], Р.В. Пікус [6], І.В. Сало [7], В.А. Ющенко [8], О.І. Лаврушин [9], Джон Ф. Маршалл [10], С.М. Козьменко [11], О.В. Пернарівський [12], М.А. Ребрик [13].

Отже, вивчаючи поняття "валютний ризик", ми дійшли висновку, що більшість вчених трактує його як імовірність: наприклад, на думку Л.І. Донець валютним ризиком є "імовірність фінансових втрат у результаті у період між зміною курсу валют у період між змінами контракту з фізичними особами та виробництвом і розрахунків по ньому" [3, с. 178]. Схожої точки зору дотримується Е.А. Уткін, який вважає, що валютні ризики "представляют собой вероятность получения валютных доходов или потерь, связанных с изменением курса одной иностранной валюты по отношению к другой, в том числе национальной валюты при проведении внешнеэкономических, кредитных операций, а также при проведении фирмой своей инвестиционной политики в другой стране" [5, с. 204]. Р.В. Пікус також трактує валютний ризик як "імовірність грошових втрат або недоотримання прибутку субєктів валютного ринку порівняно з запланованими показниками унаслідок несприятливої зміни значення валютного курсу" [6, с. 441]. І.В. Сало, О.А. Криклій наводять наступне визначення валютного ризику: "імовірність для банку грошових збитків або зменшення вартості капіталу внаслідок несприятливих змін валютних курсів у період від придбання до продажу позицій у валюті" [7, с. 218].

На відміну від розглянутих підходів економістів щодо сутності поняття "валютний ризик", які висвітлюють дану дефініцію з позиції імовірності або загрози, В.А. Ющенко під валютним ризиком розуміє "можливість грошових утрат субєктів валютного ринку через коливання валютних курсів. Під суто економічним кутом зору такий ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів щодо кожної з валют за термінами і сумами" [6, с. 9].

У Методичних вказівках з інспектування банків "Система оцінки ризиків" [6] наводиться наступне визначення: "Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали". Дане визначення використовується регулятором у питаннях оцінки ризиків, що виникають при залученні (надходженнях) та розміщенні (капітальних вкладеннях) певних грошових вартостей. Коливання валютного курсу може призводити до зміни попиту на національну валюту, що викличе зміну процентних ставок на певні фінансові інструменти. Дані зміни вартості можуть бути несприятливі для банку та характеризуються як такі, що спричинені валютним ризиком. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" валютний ризик визначений як "імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін валютного курсу". Дане формулювання розкриває сутність валютного ризику з бухгалтерської точки зору, а саме - переоцінка фінансових інструментів, повязана з коливаннями валютних курсів, може бути спричинена проявом валютного ризику [14].

Таким чином, можна виділити три підходи до визначення поняття валютного ризику, як: можливості, загрози та ймовірності. Надалі нами для здійснення аналізу та оцінки валютного ризику під даним поняттям розумітиметься імовірність того, що коливання курсів іноземних валют та шокові події в економіці впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій банку. Відповідно, з точки зору управління, валютний ризик надалі розглядатиметься в якості обєкта управління у вигляді фінансового результату банку, отриманого у результаті впливу внутрішніх та зовнішніх факторів.

Важливим для побудови системи управління валютним ризиком банку є визначення місця валютного ризику в системі банківських ризиків.

Методичні вказівки щодо інспектування банків "Система оцінки ризиків" [6] пропонують всі банківські ризики класифікувати на ризики, які можна кількісно оцінити та ризики, які неможливо оцінити кількісно.

До ризиків, що можливо оцінити, належать: кредитний, ліквідності, зміни процентної ставки, ринковий, операційно-технологічний. До ризиків, що не піддаються кількісній оцінці, відносять: ризик репутації, юридичний та стратегічний ризики. Дана класифікація створена, переважно, для цілей банківського нагляду, тому має певні відмінності порівняно з іншими. Наприклад, згідно з класифікацією західних економістів , валютний ризик окремо не виділяється, а входить до складу ринкових ризиків. У значній кількості наукових джерел валютний ризик відносять до так званих цінових ризиків. Використавши класифікацію банківських ризиків Л.О. Примостки , ми дійшли висновку, що валютний ризик - це внутрішній щодо банку, фінансовий щодо обєкту впливу і ціновий за джерелом виникнення.

Управління валютним ризиком банку диференціюється залежно від його видів й форм, тому завданням даної роботи є уточнення класифікації валютного ризику.

Трансакційний або операційний ризик повязаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та дивідендних платежів. Цей ризик може виникати від час підписання угод на здійснення платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.

Трансляційний ризик повязаний з переоцінюванням активів і пасивів та прибутків закордонних філій в національну валюту, а також може виникнути за експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одержані прибутки і збитки після перерахунків сум інвестицій у національну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності. На відміну від операційного, трансляційний ризик не повязаний з грошовими потоками чи розмірами сплачуваних сум. Ризик збитків чи зменшення прибутків виникає за складання консолідованих звітів транснаціональних банків та їхніх іноземних дочірніх філій.

Економічний валютний ризик повязаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального економічного стану як країн-партнерів, так і країни, де розташована банківська установа. Насамперед, він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операціями, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від коливань валютних курсів.

Прямим валютним ризиком слід вважати ймовірність втрат банку внаслідок переоцінки його відкритих позицій. Даний вид ризику безпосередньо повязаний з впливом коливань валютного курсу на валютну позицію банку.

Непрямий валютний ризик (валютно-кредитний) - ймовірність втрат банку у разі зниження кредитоспроможності позичальників через несприятливу зміну валютного курсу. Для його оцінки банку необхідно аналізувати кожного позичальника та його залежність від курсових коливань [15].

Валютний ризик ліквідності - неможливість банку вчасно та без додаткових втрат виконувати свої зобовязання або надавати нові кредити в іноземній валюті [15].

За можливістю диверсифікації валютний ризик може бути класифікований як несистемний, який виникає під впливом неочікуваних подій, але може бути мінімізований шляхом диверсифікації, і системний, тобто такий, що не піддається мінімізації за допомогою диверсифікації і виникає, зазвичай під впливом шокових фінансово-економічних подій, які слабо піддаються прогнозуванню.

Отже, визначено, що для здійснення аналізу та оцінки під валютним ризиком розуміється імовірність того, що коливання валютних курсів іноземних валют та економічні шоки впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій банку. Відповідно, з точки зору управління, валютний ризик надалі розглядатиметься в якості обєкта управління у вигляді фінансового результату банку, отриманого у результаті впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Виділено трансакційну, трансляційну та економічну форми валютного ризику. Класифікацію валютного ризику пропонуємо здійснювати залежно від джерела виникнення, масштабу, характеру та розміру впливу, а також за можливістю диверсифікації.