Аналіз і оптимізація банківського кредитування фізичних осіб

1.2 Механізм банківського кредитування фізичних осіб

Кредитним механізмом називається сукупність взаємоповязаних прийомів та способів, що забезпечують реалізацію на практиці обєктивних функцій кредиту як економічної категорії та дотримання принципів кредитування.

Основними елементами кредитного механізму (додаток Д) є:

субєкти кредитування;

обєкти кредитування;

форми кредитування;

механізм надання чи погашення позик;

система формування кредитних ресурсів та їх резервування;

система формування та використання резервів із відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності;

економічний контроль та банківський нагляд за ходом та результатами кредитної діяльності [54, c. 32].

Під субєктами кредитування розуміють осіб, які беруть участь у процесі кредитування. Обєкти кредитування - певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту.

Під формою кредитування розуміють вид банківського рахунка, який відкривається клієнтові при кредитуванні, де відображається рух кредитної заборгованості, що здійснюється за певними правилами, відповідно до нормативно-правової бази банку.

В практиці кредитної діяльності банку застосовують різні форми кредитування фізичних осіб, кожна з яких має свою сферу застосування (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Форми банківського кредитування

Кредитні взаємовідносини між банками та позичальниками регламентуються в кредитних договорах, які укладаються, як правило, в письмовій формі. Зміст угоди складають такі розділи:

предмет договору (мета, сума, строк, погашення, відсоток тощо);

умови забезпечення кредиту (форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад договір застави);

зобовязання банку (відкриття рахунка, надання консультацій, перевірка забезпечення та цільового використання кредиту тощо);

зобовязання позичальника (використання на вказані цілі, стягненням банком штрафів, власне повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, подача звітності тощо);

права банку (відстрочка погашення, перевірка використання та забезпечення, можливість розірвання угоди тощо);

права позичальника (дострокове погашення, можливість відстрочки тощо);

особливі умови договору (перерахунок суми кредиту, зміна %, зміна умов договору, спірні питання, зміна юридичної адреси тощо);

реквізити сторін.

Комерційні банки мають право вносити зміни до умов договорів, які не суперечать чинному законодавству, та вимагати додаткової інформації від клієнта, якщо вона не суперечить інтересам сторін.

Надання комерційними банками позик здійснюється при наявності дотримання позичальниками всіх вимог, особливо тих, які стосуються реальних можливостей забезпечення своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Порядок видачі позик передбачає декілька етапів (рис. 1.2).

Розмір кредиту визначається банком разом із позичальником з урахуванням прогнозних обсягів виробництва або реалізації продукції, капітального будівництва та інших показників господарської діяльності клієнтів. Кредити видаються з простого позичкового рахунка в безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів на умовах контрактів як у національній, так і в іноземній валюті. В деяких випадках вони можуть зараховуватися на поточний рахунок позичальника в компенсаційному порядку, або для використання на цілі, які передбачені в кредитній угоді.

Кредит може видаватися одноразово, щоденно або періодично в інші строки, які визначені в кредитному договорі. Клієнтам із безперервним виробничим циклом і стабільним фінансовим становищем відкривається "кредитна лінія" - надання кредиту в міру потреби (по частинах) у межах певної визначеної суми. За цю операцію комерційний банк отримує комісійні, які нараховуються на всю суму відкритого кредиту, в звязку з попереднім їх резервуванням.

Разом із кредитною угодою кредитним відділом складається строкове зобовязання і передається розпорядження у бухгалтерію про відкриття позичкового рахунка.

Встановлення строків користування позикою залежать від багатьох факторів, зокрема від:

1. Характеру обєкта кредитування;

2. Забезпеченості банків кредитними ресурсами, їх складу та структури за строками залучення та запозичення;

3. Плато- й кредитоспроможності позичальників;

4. Рівня фінансової стійкості банку-позичальника, стану дотримання ним економічних нормативів;

5. Характеру кредитної політики НБУ та комерційних банків тощо.

Рис. 1.2. Етапи надання позик

Терміни користування кредитами, конкретні строки та порядок погашення передбачається в кредитному договорі між позичальником та банком [27, c. 87].

Погашення проводиться за рахунок коштів позичальника на підставі ордерів-розпоряджень, строкових зобовязань або платіжними дорученнями самого позичальника. Відповідно до кредитної угоди позичальник має право достроково погасити позику та проценти по ній, або банк може надати відстрочку погашення позики. Відстрочка погашення позики та процентів може дозволятися банком у разі виникнення труднощів, які не залежать від дій самого клієнта (форс-мажорні обставини), але приймаються заходи по їх усуненню. Вона оформляється додатковою угодою. При відмові в наданні відстрочки погашення позики банк реалізує своє право стягнення кредиту і процентів шляхом реалізації заставленого майна або інших форм забезпечення.

В сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентно. Сума плати за користування коштами залежить від середньої суми кредиторської заборгованості й розміру процентної ставки на день отримання кредиту. Величина процентної ставки залежить від таких факторів:

1. Облікової ставки НБУ;

2. Відсоткових ставок за депозитними операціями;

3. Характеру наданого забезпечення кредиту;

4. Рівня кредитного ризику;

5. Попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;

6. Строку користування позикою;

7. Обєкта кредитування тощо [49, с. 78].

Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням і того, що сума отриманих відсотків за позичковими коштами повинна покривати сплату відсотків за залученими коштами; повністю покрити операційні витрати, повязані з обслуговуванням кредитних операцій, і забезпечити певну суму прибутку для банку. При кредитуванні в іноземній валюті враховуються процентні ставки, які діють на міжнародних ринках позичкових капіталів. Рівень процентів, порядок нарахування та сплати обумовлюються в кредитній угоді.

При проведенні кредитних операцій комерційний банк має додержуватись певних вимог і умов, що продиктовані чинним законодавством і кредитною політикою банку.

Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, які має в своєму розпорядженні банк. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк мусить повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобовязань, виданих одному позичальнику, не може перевищувати 25% власних коштів комерційного банку.

Загальний розмір кредитів, наданих банком всім позичальникам, з врахуванням 100% позабалансових зобовязань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.

Позички надаються всім субєктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як субєкт підприємництва, або фізичною особою.

Кредити фізичним особам надаються тільки на комерційних засадах із дотриманням певних умов (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Обовязкові умови надання кредитів фізичним особам

Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з кредитною заявкою, яка включає певний пакет документів, якщо це кредитування авто або іпотека. В заявці зазначаються цільове призначення кредиту, його сума, строк користування та конкретні дати погашення, характеристика й економічний ефект проекту від кредитування, форми забезпечення кредиту. На цьому етапі банк оцінює сильні та слабкі сторони представленого для кредитування обєкта, в першу чергу, вірогідність своєчасного повернення кредиту та відсотків за його користування.

Склад необхідних документів залежить від характеру кредитної операції і для різних клієнтів-фізичних осіб він може бути різним. Якщо кредит у клієнта є в іншому банку, то він подає графік надходжень та платежів на весь термін користування кредитом, копії документів про підтвердження угод, що кредитуються, відомості про кредити, отримані в інших банках та ін.. До банку можуть бути подані й інші документи, потрібні йому дня визначення фінансового стану та кредитоспроможності клієнта.

Після ознайомлення з документами, працівник банку проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником, що має велике значення для остаточного вирішення питання про надання кредиту. Це також дає можливість банку зясувати важливі деталі, повязані із заявою про отримання кредиту, визначити своє ставлення до клієнта, його перспективи.

На цьому етапі банк повинен приділити увагу достовірності документів та інформації, на підставі яких вирішується питання про надання кредиту.

Наступний етап процесу кредитування передбачає вивчення кредитоспроможності клієнта, тобто наявності передумов для одержання кредитів, спроможності повернути їх. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше одержані кредити, його поточний фінансовий стан і перспективи змін.

При аналізі кредитоспроможності клієнта банком проводиться ретельне вивчення фінансових можливостей позичальника, його спроможності своєчасно і в повному обсязі погасити кредит і відсотки.

Аналіз кредитної заявки фізичної особи, його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких: матеріали, отримані безпосередньо від клієнта; матеріали про клієнта, які містяться в архівах і базах даних банку.

Після проведення оцінки кредитоспроможності і господарсько-фінансового стану позичальника, їх позитивних результатів банк переходить до третього етапу надання кредиту - розробки умов кредитування, підготовки і укладення кредитного договору. Цей етап ще називають структуруванням кредиту, в ході якого банк визначає вид кредиту, його суму і строк, способи видачі і погашення, забезпечення, ціну та інші умови.

Після того, як чітко визначені характеристики кредиту, а за договором досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, складається текст кредитного договору. Кредитний договір є юридичним документом, що визначає взаємні зобовязання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з приводу одержання останнім кредиту. Він укладається між банком і позичальником на рік або більш тривалий строк, якщо клієнт користується кредитами постійно, і на менш короткий строк - при тимчасовій потребі в кредитах або при наданні окремого кредиту.

У кредитній угоді передбачаються обовязкові пункти (рис. 1.4).

Зміст кредитної угоди визначається сторонами залежно від конкретної кредитної операції.

Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов визначаються за згодою сторін, оскільки чинне законодавство не встановлює вимог до форми та умов кредитного договору, а тому при його укладанні треба керуватися загальними положеннями Цивільного кодексу України [14].

Рис. 1.4. Обовязкові складові кредитної угоди

Заключним етапом банківського кредитування характеризується тим, що банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору. Метою цього етапу с забезпечення своєчасності та повноти повернення кредиту і процентів. Банки використовують різні форми і методи контролю. Якщо фінансовий стан фізичної особи погіршується і виникає ризик неповернення кредиту, то банк приймає цілий комплекс заходів, які забезпечили б йому повернення кредиту. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань винна сторона відшкодовує іншій стороні всі заподіяні останній у звязку з цим збитки, а також сплачує штрафи, пеню, неустойки, які передбачені кредитним договором.

Згідно з чинним законодавством під збитками розуміються витрати, понесені кредитором у звязку з пошкодженням майна кредитора, а також неотримані доходи, які кредитор мав би отримати, якби боржник виконав свої зобовязання відповідним чином, тобто так, як передбачалося договором [1].

Відшкодування неотриманих доходів, як свідчить аналіз практики вирішення конкретних спорів, можливе лише тоді, якщо відповідними доказами це буде доведено в суді. Тому в кредитному договорі слід чітко сформулювати, що конкретно сторони розуміють під неотриманими доходами.

Останнім етапом процесу банківського кредитування є повернення кредиту разом з відсотками. Проте нерідко сторони продовжують строки дії кредитного договору (пролонгують), для чого до кредитного договору вносяться зміни та доповнення в письмовій формі. Зміни, що вносяться до кредитного договору у більшості випадків повязані з пролонгацією строків повернення кредитів [26, c. 118].

Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитної угоди, за цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням та сплатою відсотків за ним. В разі виникнення певних порушень умов кредитної угоди з боку позичальника банк має право вживала економічні й правові санкції.

Якщо банк виявив факти використання кредиту не за цільовим призначенням, він має право достроково розірвати кредитну угоду, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобовязань позичальника за кредитною угодою.

Окрім цього, при наданні кредиту на придбання будинку, котеджу, елітних квартир (нестандартна ціна, планування та ін..) обовязковим є перевірка службою безпеки ступеню ліквідності предмету застави з виїздом на місце для його огляду з метою виявлення можливих перешкод для реалізації предмету іпотеки по заставній вартості (близькість трамвайних, залізнодорожних колій, ліній електропередач; знаходження нерухомості у виробничій зоні, на схилі, який підвергнутий зсувам, у тектонічно активній зоні та ін..). Аркуш узгодження візитується всіма членами кредитного комітету регіонального відділення банку (малого кредитного комітету - у межах ліміту повноважень) та підписуються його керівником, уповноваженим приймати рішення про надання кредиту. Кредитні комітети повинні проходити лише у робочому порядку. Рішення повинно бути прийнято на протязі 2 годин від надання повного пакету документів клієнтом [64].

Невідємним атрибутом заяви на отримання споживчого кредиту є пакет супровідних документів до складу якого входять:

1) ксерокопія перших двох сторінок паспорта ;

2) довідка податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного коду;

3) довідка з місця роботи позичальника про розмір заробітної плати та утримань з неї;

4) документи, що підтверджують наявність інших джерел доходу ;

5) документи,що підтверджують щомісячні витрати позичальника;

6) письмове повідомлення про відсутність заборгованості з раніше отриманими кредитами ;

7) довідка про місце проживання;

8) довідка про те, що позичальник не стоїть на диспансерному обліку;

9) анкета індивідуального позичальника.

У разі, якщо забезпеченням кредиту виступає поручительство, в банк додатково подаються такі документи:

1) ксерокопія перших двох сторінок паспорта поручителя ;

2) довідка податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного коду;

3) довідка з місця роботи поручителя про розмір заробітної плати та утримань з неї ;

4) документи, що підтверджують наявність інших джерел доходу поручителя;

5) документи, що підтверджують щомісячні витрати поручителя.

Кредитний працівник приймає і уважно ознайомлюється з заявою і поданими документами. З метою отримання більш повної інформації кредитний працівник може попросити позичальника подати додаткові документи та дані, а також, якщо клієнт раніше отримував кредити, то кредитний працівник зясовує чи виникали у банку проблеми при кредитуванні даного позичальника в минулому, чи вчасно він погашав кредит і сплачував відсотки, чи за цільовим призначенням використовувались раніше отримувані ним кредити. Якщо позичальник отримував кредити в інших банках, то кредитний працівник запрошує у цих банках необхідну інформацію.

Та все ж найбільш повне уявлення про позичальника, дає особиста співбесіда з ним, під час якої увага звертається на такі основні моменти: чи достатньо чесно позичальник говорить про свої наміри використати кредит, чи справляє він враження чесної, надійної людини, здатної своєчасно повернути кредит та чи справляє позичальник враження людини, здатної працювати заради досягнення поставленої мети.

Якщо позичальник раніше не мав звязків з банком, то особливу увагу необхідно приділити питанню, чому саме до даного банку він звернувся за позичкою. Ці причини повинні бути розумними і правдоподібними.

Та все ж навіть враження, отриманого в результаті особистої бесіди з позичальником недостатньо для того, щоб зробити висновок про його характер та здібності. Необхідно також отримати фактичну інформацію, яка дозволить скласти своєрідний психологічний портрет позичальника.

Тобто до основних характеристик, які мають бути зясовані, належать:

1. Вид кредиту;

2. Сума кредиту;

3. Строк кредиту;

4. Спосіб погашення кредиту;

5. Вид забезпечення кредиту;

6. Ціна кредиту;

7. Інші характеристики кредиту.

На підставі проведеного аналізу кількісних (системи показників в динаміці) та якісних факторів (основний вид діяльності та форма власності) визначається клас надійності позичальника:

Клас А - (стандартний кредит) позичальник має здоровий фінансовий стан та достатні джерела доходів (постійну роботу, доходи від цінних паперів та ін.) для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитної угоди; виконуються всі умови кредитного договору та вимоги банку щодо надання фінансової та іншої інформації.

Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави дозволяє погасити борг по кредиту та відсотки на умовах примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення), враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас Б - (під контролем) фінансовий стан позичальника добрий або дуже добрий, але немає можливості підтримувати його на цьому рівні протягом тривалого часу (зміна місця роботи позичальника, що привело до зменшення його доходів, зменшення доходів від володіння цінними паперами). Позичальник не завжди відвертий у стосунках з банком щодо пояснення фінансового стану, іноді надається недостовірна інформація. Кредит використаний за цільовим призначенням та виконуються всі умови кредитного договору.

Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави покриває основну суму боргу по кредиту і відсотках, в разі примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення) враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас В - (субстандартний кредит) фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення (зміна місця роботи, хвороба позичальника або членів сім`ї та інше). Невиконання умов кредитного договору (несвоєчасна сплата процентів, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, невиконання умов щодо належного зберігання заставленого майна та інше). Позичальник несвоєчасно надає інформацію банку про фінансовий стан, або відмовляється надати її взагалі. Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Проте вартість застави не може покрити основну суму боргу по кредиту і відсотків в разі примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення), враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас Д, Г - (сумнівний, безнадійний кредити) фінансовий стан позичальника незадовільний (втрата місця роботи, відсутні джерела погашення позики, втрата застави). Невиконання умов кредитного договору (припинення сплати відсотків, використання кредиту не за цільовим призначенням, невиконання умов щодо належного зберігання заставленого майна та інше). Позичальник залишив Україну або його місцеперебування невідоме. Застави немає або документи по оформленню застави не мають позовної сили.

Содержание