82. Відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківські правопорушення

1) В сфері банківської діяльності (Закон про банки):

Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать (ст. 73 Закону про банки, п.1.2. Положення про заходи):

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

Підстави застосування заходів впливу передбачені також в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні:

- У разі недотримання нормативу Н3 (нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків) банк зобов'язаний ужити заходів для приведення його у відповідність до вимог пункту 2.5 Інструкції(п.2.6.).

- недотримання нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) (п.2.8);

- недодержання нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)( п.4.7.);

- У разі порушення економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності, заходи впливу застосовуються до материнського банку/центрального кооперативного банку;

- У разі порушення порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або порядку врахування до регулятивного капіталу банку залучених коштів на умовах субординованого боргу, або порядку погашення субординованого боргу відповідне територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) подає Комісії Національного банку пропозиції щодо скасування Дозволу. Виявлені порушення є також підставою для застосування до банку-боржника адекватних заходів впливу (п.6.2).

2) В сфері гарантування вкладів фізичних осіб:

Підставами для переведення банку - учасника Фонду до категорії тимчасового учасника є( п.3.1.1. Рішення Ради Фонду):

а) невиконання банком - учасником Фонду економічних нормативів мінімального рівня регулятивного капіталу (Н1), адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) та/або адекватності основного капіталу (Н3) відповідно до інформації Національного банку України, яка надається Фонду щомісяця, крім випадків повідомлення Національним банком України про прийняте рішення щодо капіталізації банку;

б) зупинення та припинення для банку здійснення банківських операцій щодо залучення вкладів (депозитів) фізичних осіб та/або відкриття і ведення поточних рахунків фізичних осіб, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них відповідно до розпорядження Національного банку України;

в) порушення банком вимог Закону про Фонд, нормативно-правових актів, у тому числі стандартів Фонду, та неусунення банком порушень, зазначених у пункті 2.8 розділу 2 цього Положення.

Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені (п.1.5 Положення про заходи).

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

• характеру допущених банком порушень;

• причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

• загального фінансового стану банку;

Порядок застосування кожного заходу передбачений окремим розділом у Положенні про заходи.

Органи контролю

2) Контроль за виконанням банком вимог, що містились у листі-попередженні, здійснюється Фондом шляхом (п.2.6 Рішення):

• перевірки та аналізу виправленої звітності;

• перевірки надходження до Фонду за звірками розрахунків сум зборів та донарахованих сум зборів та пені за результатами інспекційних перевірок;

• проведення планових (позапланових) інспекційних перевірок банків - учасників (тимчасових учасників).

Попередні заходи

У разі виявлення порушень Закону про Фонд та нормативно-правових актів Фонду Фонд може направити до банку лист-попередження (П. 2.1.Рішення Ради ФГВФО).

Акти реагування

1) Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі (П.1.3.Положення про заходи):

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

2) Заходи впливу застосовуються Фондом на підставі (П. 1.4. Рішення Ради ФГВФО):

а) результатів аналізу дотримання банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду вимог Закону про Фонд та нормативно-правових актів Фонду;

б) результатів планових та позапланових перевірок банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду, що здійснюються Фондом;

в) інформації Національного банку України про застосування до банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду заходів впливу;

г) подання Національного банку України про відкликання банківської ліцензії.

у разі виявлення допущених банком порушень норм Закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право вносити пропозиції про застосування Національним банком України до такого банку заходів впливу (П.1.4. Рішення Ради ФГВФО)

А також, у разі неусунення банком порушень, виявлених Фондом, у встановлені терміни Фонд має право вносити пропозиції про застосування Національним банком України до такого банку заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (п.3.3.1. Рішення Ради Фонду).

Пропозиція Фонду оформлюється у вигляді листа Фонду до Національного банку України із обов'язковим зазначенням найменування банку-порушника і норм Закону про Фонд, які були порушені банком.

Органи накладення

1) Заходи впливу до банків та осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, застосовуються

• Правлінням Національного банку України,

• Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків,

• заступником Голови Національного банку України за поданням та висновками структурних підрозділів центрального апарату і територіальних управлінь, а також

• начальниками територіальних управлінь Національного банку України або

• їх заступниками, комісіями з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальних управліннях Національного банку України відповідно до наданих їм повноважень.

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

2) Національний банк України розглядає звернення Фонду в терміни, установлені Законом про Фонд ( 2740-14 ), та повідомляє Фонд про прийняте рішення (п.3.3.3 Рішення Ради Фонду).

3) Фонд має право застосовувати до банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду такі заходи впливу (П. 1.3. Рішення Ради ФГВФО):

а) переводити банки до категорії тимчасових учасників Фонду;( П.1.6. Переведення банків - учасників Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду та виключення із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду здійснюється на підставі рішення адміністративної ради Фонду за поданням виконавчої дирекції Фонду.)

б) виключати банки із числа учасників (тимчасових учасників)Фонду;

Заходи впливу, що застосовуються Фондом до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Зняття заходу

У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу (п.1.6. Положення про заходи).