Тема 7. Банківський нагляд

Банківський нагляд – це цілісний і неперервний моніторинг за ді­яльністю банків із метою забезпечення надійності та стійкості окремих банків і банківської системи в цілому.

У широкому розумінні банківський нагляд є системою, яку вико­ристовує держава, щоб гарантувати стабільність фінансової системи країни, її безпеку.

Головні завдання, що стоять перед системою банківського нагляду:

• –     гарантія надійності та стабільності банківського сектора для сприяння економічному зростанню в країні;

• –     сприяння розвитку конкуренції в банківському секторі;

• –     зростання довіри економічних суб’єктів до банківської системи;

• –     підвищення ефективності банківської справи та економічно обґрунтований розподіл кредитних ресурсів в економіці.

Слід з’ясувати сутність, взаємозв’язок та відмінність двох традиційних методів банківського нагляду: безвиїзного моніторингу та виїз­ного інспектування. Зверніть увагу на інституційну побудову наглядових органів провідних країн світу; структурну побудову; завдання, функції та повноваження органу банківського нагляду в нашій країні (НБУ).

Система наглядово-контрольної діяльності здійснюється в таких основних напрямах:

• –     державний нагляд (проводить центральний банк);

• –     внутрішній банківський контроль (внутрішній аудит), що його проводить відповідна служба комерційного банку;

• –     зовнішній аудит (проводиться незалежними аудиторськими ком­паніями).

Вирізняють такі форми банківського нагляду: загальний нагляд, інтенсивний нагляд, нагляд високого ступеня.

Усі заходи впливу, які може вживати НБУ, регламентовані Положенням про застосування НБУ заходів впливу за порушення банків­ського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ 28.08.2001 р. № 369.

Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

1. 1)  письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2. 2)  скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

3. 3)  укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4. 4)  розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

5. 5)  розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

6. 6)  розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

7. 7)  розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

8. 8)  розпорядження щодо накладання штрафів на:

• –    керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

• –    банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

9. 9)  розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону «Про банки та банківську діяльність» або нормативно-правових актів Національного банку;

10. 10)   розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону «Про банки та банківську діяльність» або нормативно-правових актів Національного банку;

11. 11)   розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

12. 12)   розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

13. 13)   відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів «б», «г», «и», «л» не застосовуються.

Зверніть особливу увагу на способи реорганізації банків, підстави для їх проведення; порядок проведення примусової реорганізації, призначення та функціонування тимчасової адміністрації; порядок ліквідації банків в Україні.