Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)
Закон Про банки, ст.8: Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону”
Закон „Про кооперацію” вiд 10.07.2003 № 1087-IV. Ст.5: „Законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.”
За формою власності банки поділяються на:
- Державні банки (ст.7 Закону). Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. В законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку.
- комерційні банки (термін: у ст.10).
Уживання в найменуванні банківського об'єднання слів "Україна", "державний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Правління Національного банку України.
Держава як власник акцій банків:
Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків (капіталізації банків) шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України (ст.. 2 Закону «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслікам фінансової кризи…»).
Управління корпоративними правами держави у статутних капіталах банків, що набуті відповідно до Закону Про першочергові заходи, здійснюється Міністерством фінансів України;
Рішення про продаж корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що находяться в управлінні Міністерства фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України відповідно до чинного законодавства. Кошти від їх продажу зараховуютьс до Державного бюджету України.
Запроваджено мораторій на розподіл чистого прибутку проблемних банків (ст..4 Закону Про першочергові заходи), а також ті, які знаходяться під тимччасосвою адміністрацією банку.
Постанова Правління Національного банку України „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” від 31.08.2001 № 375.
ПЕРЕЛІК І ТАРИФИ послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджені Постанова Правління Національного банку України 12.08.2003 № 333
Об’єднання банків: (ст.9 Закону Про банки)
- банківські об’єднання:
Банківська корпорація (ст.10 Закону Про банки): ;
Банківська холдингова група (ст..11 Закону про банки);
Постанова Правління Національного банку України
„Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань” № 377 від 31.08.2001 р.
- фінансові об’єднання:
Фінансова холдингова група (ст.. 12 Закону про банки): складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.
Банки можуть створювати такі типи банківських об'єднань:
банківська корпорація;
банківська холдингова група.
Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України (ст.9 Закону про банки)
Проблемами банківської системи є:
недостатній рівень капіталізації банків (оскільки незначна частка іноземного капіталу в загальній сумі сплаченого статутного капіталу комерційних банків викликана тим, що на сьогодні Україна є непривабливою для іноземних інвесторів);
наявність значних кредитних ризиків та недостатня кількість реальних платоспроможних позичальників;
відносно малі масштаби банківської системи;
недосконалість законодавчої бази;
недостатній обсяг строкових депозитів у комерційних банках через все ще недостатній рівень довіри населення до банківської системи;
складний фінансовий стан деяких великих банків, які у значній мірі зайняті обслуговуванням державного сектора економіки та державних програм;
відсутність розвиненого фондового ринку, і, зокрема, ринку державних цінних паперів.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Національний банк функції визначені в ст.7 Закону про НБУ. До основних з них належать:
1) забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
2) визначення та проведення грошово-кредитної політики;
3) банківського регулювання та нагляду;
4) емісії грошей та організації їх обігу;
5) валютного регулювання і валютного контролю;
6) зовнішньоекономічна;
7) банківського обслуговування;
8) інші функції, покладені на Національний банк законодавчими актами.
Засади діяльності Національного банку України:
“Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово–кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.”, п.4:
“Національний банк України підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України”.
Ст. 53: “Не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше, як в межах, визначених Законом”.
Ст 54: “Національному банку забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України”.
Керівними органами Національного банку є
Рада Національного банку України та
Правління Національного банку України
Рада Національного банку (ст.9 Закону про НБУ):
розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді
України;
затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку;
приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;
з метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредитної політики має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку;
визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку;
затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях;
не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.
До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.
Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки.
Принципи:
Рішення Ради Національного банку щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4-8, 11 статті 9 Закону про НБУ є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку.
Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.
Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання
забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики,
організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 Закону про НБУ
здійснює управління діяльністю Національного банку.
Правління Національного банку:
приймає рішення: (з питань, що стосуються основних функцій НБУ) (ст..
подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 Закону про НБУ;
визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;
затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;
установлює порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;
видає нормативно-правові акти Національного банку;
затверджує Регламент Правління Національного банку;
виконує функції, передбачені статтями 3, 23, 28, 60 і 64 Закону про НБУ, та інші функції, що випливають із основної мети діяльності Національного банку.
Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.
Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років.
Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.
Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.
Положення про філії (територіальні управління) НБУ, затверджене постановою НБУ від 22.12.2000 № 495;
- Проблеми сучасного визначення предмета та методу фінансового права.
- Бюджетні відносини:
- 5. Облікові відносини (бух облік та звітність)
- 2. Принципи фінансового права
- 3. Система фінансового права та система фінансового законодавства, їх співвідношення
- 4. Дія норм фінансового права та конкуренція фінансово-правових приписів, співвідношення законності та доцільності у фінансовому праві
- 5.Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин, проблема представництва у фінансовому праві.
- 7.Співвідношення понять «публічний фонд коштів», «бюджет» та «казна».
- Кошти, що мобілізовані на єдиному казначейському рахунку.
- 6.Поняття фінансової системи, межі правового регулювання фінансовим правом відносин у галузі фінансів.
- 8.Поняття та місце публічних фондів коштів у фінансовій системі України, їх види.(сучасне поняття)
- 9.Фінансово-правовий статус юридичних осіб публічного права та бюджетних установ і режим їх фондів коштів.
- 10.Поняття та склад публічних доходів, динаміка їх змін.
- 14.Сучасні проблеми податкового права (предмет, метод, принципи, система, джерела).
- 29..Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела
- 19.Сучасне поняття та проблеми суб’єктивного бюджетного права.
- 20.Проблеми бюджетного устрою та процесу
- 52.Суть і призначення фінансового контролю.
- Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами, проте фінансовий контроль супроводжує усі стадії управління публічними і приватними фінансами.
- Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою частиною якої він є
- 54 Тенденції зміни видів і методів фінансового контролю.
- 55 Організація та органи фінансового контролю.
- 62. Місце органів прокуратури України в системі фінансового контролю.
- 64. Проблеми поняття фінансового правопорушення. Фінансово-правовий проступок.
- 49 Види юридичної відповідальності за фінансові правопорушення.
- 65.66. Сучасне поняття фінансово-правової відповідальності, її особливості та види.
- Фінансова відповідальність є об’єднанням різних видів інституціональної фінансово-правової відповідальності (бюджетної, податкової, валютної, розрахункової тощо);
- 69. Банківське право в системі права України.
- 70. Конституційні основи банківської діяльності. Джерела банківського права та міжнародного банківського права, їх співвідношення.
- Конституція України.
- 3. Укази Президента України:
- 4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- 71. Банківська система України. Правове становище Національного банку України (нбу).
- Відкритого акціонерного товариства
- Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)
- 72.Стаття 17. Державна реєстрація банків
- 78.Правовий режим банківської таємниці.
- 73.Проблеми правового регулювання формування грошових фондів банків.
- 74. Правове регулювання поняття та видів банківських операцій.
- 76.Фінансово-правові аспекти інституту банківського рахунку.
- 77. Види банківських рахунків
- 75.Правові основи банківського кредитування.
- 69 Банківський кредит як економічна категорія, принципи банківського кредитування.
- 82. Відповідальність за порушення банківського законодавства.
- 82.Розвиток валютного законодавства України. Характеристика сучасного валютного законодавства.
- 84.Валютна політика України і лібералізація валютного законодавства.
- 85. Рівні валютно-правового регулювання.