logo search
Шпоры АБД 2012

16. Аналіз кредитного портфелю банку. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень

Аналіз КП банку починається з вивчення динаміки його зміни протягом аналізованого періоду і з вивчення його частки в загальному обсязі активів банку. Якщо частка КП занадто висока (більше 50%) то це є свідченням досить низького рівня диверсифікованості активних операцій банку. Якщо частка незначна то банк не в повній мірі використовує свої можливості щодо розміщення ресурсів в прибуткові операції. В подальшому вивчається структура КП за різними класифікаційними ознаками:

Важливим методом зниження кредитного ризику є забезпечення диверсифікації кредитного портфеля банку. Розрізняють географічну, портфельну і галузеву диверсифікації.

Для забезпечення галузевої диверсифікації потрібно дотримуватись наступних вимог:

  1. Не надавати кредити багатьом підприємствам, що належать до однієї галузі, оскільки виникнення проблем в цій галузі може призвести до банкрутства підприємства;

  2. Не надавати кредити багатьом підприємствам, що належать до різних галузей, але пов’язані між собою технологічним циклом;

За суб’єктами передбачається така портфельна диверсифікація – надання кредитів великій кількості позичальників знижує кількість втрат так як вірогідність банкрутства одночасно багатьох позичальників набагато менше ніж банкрутство одного чи декількох.

Для забезпечення портфельної диверсифікації НБУ встановлює такі нормативи:

Н7 – норматив максимального кредитного ризику на одного контрагента (сума балансових та позабалансових зобов’язань контрагента / регулятивний капітал) – не більше 25%

Н8 – норматив великих кредитних ризиків ( сума всіх великих кредитів / регулятивний капітал) – не більше 800%

Якщо значення перевищує 800%, але не більше ніж на 50%, то вимоги до Н2 подвоюються, а якщо більше ніж на 50%, то вимог до Н2 потроюються.

Регіональну диверсифікацію можуть забезпечити банки, які мають розгалужену систему філій і відділень в Україні та за її межами.