43. Аналіз динаміки відсоткових ставок за кредитами.

Суть відсотка як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом відсотка є додаткова вартість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням – норма відсотка, або ставка. Ставка (або норма) відсотка – це відносний показник ціни банківського кредиту, що відображає відношення суми сплачених відсотків до величини позики. Комерційні банки як незалежні економічні суб’єкти мають право самостійно встановлювати рівень відсоткової ставки за кредитами залежно від попиту та пропозиції на кредитному ринку та рівня облікової ставки НБУ. Як правило, зростання попиту на позики призводить до підвищення відсоткової ставки.

Норма позичкового відсотка повинна бути вищою за норму депозитного відсотка. Величина цієї різниці (маржа) використовується для покриття банківських витрат та формування прибутку. 

Також існують плаваюча і фіксована відсоткова ставка.

Позики з фіксованою відсотковою ставкою підприємствам надаються переважно за умов стабільної економіки. Іноді такі позики підприємство може отримати й за умов інфляції, але тільки на дуже короткий термін. За економічної нестабільності підприємствам, як правило, надаються позики з плаваючою відсотковою ставкою. Ставки по таких позиках залежать від рівня відсоткової ставки на міжбанківські кредити й офіційної облікової ставки Національного банку України. Підприємства переважно намагаються отримати в банках позики із фіксованою відсотковою ставкою.

У сучасних умовах значний вплив на відсоткову ставку за кредитами здійснює очікувана динаміка відсоткових ставок за державними цінними паперами. Диференціація відсоткових ставок комерційними банками відбувається зважаючи на дії конкурентів на ринку кредитних послуг, на попит як фізичних, так і юридичних осіб на кредити, а також враховуючи рівень політичної та економічної стабільності в країні. Централізоване регулювання рівня відсоткових ставок здійснюється НБУ на базі зміни офіційної облікової ставки. Облікова ставка НБУ є нині одним із основних важелів регулювання фінансово-кредитної сфери національної економіки. Українські комерційні банки враховують цей важливий норматив у своїй кредитній діяльності. 

44. Аналіз оціночних показників ефективності та доходності кредитних операцій. Ефективність кредит. діяльності банку аналізується за допомогою системи показників: дохідність кред. операцій; дохідність активів за рахунок кред. операцій; питома вага доходів від надання кредитів в заг. сумі доходів; рентабельність кредитних операцій; прибутковість кредитних операцій; дохід на одного працівника кредитного відділу.

К дохідності кредитних вкладень = дохід від кредитних вкладень : середня сума кредитних вкладень за період. Характеризує ефективність вкладень в кредитні операції і показує скільки банк отримує з кожної 1 грн. вкладень в кредитні операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохіднішим видам діяльності.

К дохідності активів за рахунок кредитних операцій = дохід від кред операцій : середня сума активів. Характеризує загальний внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів банку. Питома вага доходів від кредитів у загальній сумі доходів банку = дохід від кредитних операцій : доходи банку вцілому. Цей коефіцієнт характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника зі значенням коефіцієнта кредитної активності. Якщо коефіцієнт питомої ваги кредитних доходів вищий коефіцієнта питомої ваги кредитів у дохідних активах, це свідчить про те, що ефективність кредитних операцій вища, ніж ефективність інших банківських операцій.

Рентабельність кредитних операцій = % дохід від кредитних операцій : витрати на залучення ресурсів. Характеризує ефективність політики щодо відношення ціни ресурсів і ціною розміщення ресурсів. Підвищення показника показує якість менеджменту банку.

Відношення % витрат до % доходів від кредитних операцій свідчить про ефективність % політики. Продуктивність праці = доходи від кредитних операцій : середньооблікова чисельність працівників відділу.