59. Аналіз рівня доходності активів банку

Дохідні активи: кредитний портфель і портфель ЦП. Якщо активи приносять незначний дохід, то ми їх відносимо до недохідних. Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучення ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення дохідності та необхідного рівня ліквідності. Активи банку – це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких має принести в майбутньому дохід.

До недохідних активів зазвичай належать: грошові кошти, залишки на коррахунках, основні засоби та нематеріальні активи, нараховані доходи до отримання, дебіторська заборгованість. Відповідно інші активи вважаються дохідними. Показнки дохідності активів( а саме дохідні та недохідні активи) розглядаються в динаміці та в порівняні з граничним значенням встановленим банком у вигляді максимального та мінімального значення показника.

60. Аналіз структури витрат Аналіз витрат банку здійснюється у такій послідовності: -загальна оцінка -порівняльна оцінка структури витрат -оцінка виконання бізнес-плану по витратах в цілому, в розрізі окремих статей і з врахуванням окремих факторів, а саме: сер залишків коштів на поточних рахунках, на депоз рахунках, на рахунках виданих кредитів. Якщо заг оцінка рівня витрат свідчить про напрямки їх ­ чи ¯, то їх структура свідчить про роль окремих груп витрат в заг їх обсязі. Аналіз структури витрат здій-ся за таблицею, в якій перераховані всі витрати КБ, а саме операційні витрати та витрати на утримання апарату управління. До операційних витрат відносяться: 1) сплачені % (по рахунках клієнтів, по депозитах підприємств, по вкладах фіз осіб, по позиках і депозитах КБ); 2) сплачена комісія по послугах клієнтам; 3) витрати по операціях з ЦП; 4) витрати по обслуговуванню (розрахунковому і касовому); 5) витрати по маркетингу та рекламі; 6) інші (відрахування в позабюджетні фонди, оренда та утримання приміщень). До витрати на утримання апарату управління відносяться: оплата праці з відрахуваннями господарські витрати витрати по охороні Аналіз здій-ся за 2 роками: 1 – базовий, 2 – звітний. Також обов’язковою складовою аналізу є встановлення питомої ваги як операційних витрат та витрат на утримання апарату управління, так і складових цих витрат. Це дає змогу побачити наявніше, як змінився той чи інший показник, в бік ­ чи в бік ¯. Також розраховується відхилення абсолютне та у % до базового року. Якщо, н-д, ¯ в цілому операційні витрати із ­ адм-упр витрат, то це негативна тенденція, якщо банк не розширився і це свідчить про ¯ еф-ті упр-ня витрат і кінцевому підсумку до опер. доходів, які формують рівень фін. результату (ПР чи збиток).