5.Основні принципи аналізу.

1. Урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк, зок­рема, її законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напрямів грошово-кредитної політики уряду.

2. Науковий характер, тобто аналіз має базуватися на комплексному науковому підході (використання передового досвіду, новітніх методів досліджень та ін.).

3. Комплексність. Аналіз повинен охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб з’ясувати його фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його функціонування.

4. Забезпечення системного підходу до аналізу. Кожний досліджуваний об’єкт розглядається як складна динамічна сис-ма елементів, певним способом пов’язаних між собою і з зовн. середовищем. Кожний об’єкт необхідно вивчати з урахуванням усіх внутр. і зовн. зв’язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів. Нап-ад, аналіз якості активів супроводжується вивченням різних ризиків (кредитних, процентних та ін.), що, у свою чергу, також є об’єктом аналізу банківської діяльності.

5. Об’єктивність, конкретність, точність, які означають, що аналіз має ґрунтуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації супроводжуватися точними аналітичними розрахунками. У зв’язку з цим необхідно постійно удосконалювати організацію обліку, внутрішнього і зовнішнього аудиту, а також методику аналізу для підвищення точності і достовірності його розрахунків.

6. Дієвість. Аналіз має ефективно впливати на діяльність банку; з його допомогою керівництво може вчасно виявляти недоліки, а також попереджати виникнення їх у майбутньому. Результати аналізу мають служити для керівництва банку інформац. базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.

7. Проведення аналізу за планом і систематично. Для цього необхідно організувати в банку окремий підрозділ (департамент), що безпосередньо здійснює аналіз його діяльності, з чітким розподілом обов’язків серед співробітників.

8. Оперативність. Швидке і своєчасне проведення аналізу дає змогу керівництву банку приймати правильні упр. рішення, що відповідають поточній кон’юнктурі фінансового ринку і пріоритетам розвитку банку.

9. Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності, що не тільки позитивно впливає на фін. показники, а й створює необхідні умови для згуртованості колективу.

Отже, проведення комплексного АБД на основі перелічених принципів сприяє підвищенню його ефек­тивності і поліпшенню результатів фін. діяльності.

1. 6. Види аналізу. Види аналізу банківської діяльності клас-ться за різними ознаками:

2. 1.З огляду на переодичнісьть проведення:-щодений; -щотижневий; -місячний; -квартальний; -річний; - по запиту.

3. 2.Залежно від спектра досліджуваних питань: -повний (вивчає всі аспекти банк. ді-сті); -тематичний(вузьке коло питань).

4. 3.За суб’єктами: -внутрішні (результати аналізу являють банк. комерц. таємницю) –зовнішній;

5. 4.За охопленням об’єктів що досліджуються: -суцільний(всі об’єкти досліджуються); -вибірковий.

6. 5.Залежно від мети і характеру аналізу: попередній; -оперативний; -підсумковий(проводиться за певний звітний період часу); -перспективний (для прогнозування основні показники).

7. 6.Залежно від об’єкта дослідження: -функціональний (дає змогу виявити спеціалізацію дія-сті); -структурний (проводиться за видами банк. операцій); -операційно вартісний(дає змогу оцінити значення кожного виду операцій у форм-ні прибутку банку); -макроекономічний аналіз банку як одного з учасників фін. ринку дає змогу визначити маштабність операцій певного банку в заг. банківській сис-мі.