10. Поняття регулятивного капіталу банку та порядок його розрахунку.

РК- це фактичний розмір оборотних коштів, які має у своєму розпорядженні банк і може їх використовувати для збільшення операцій чи надання послуг. Відповідно до Інструкції №368, регулятивний капітал банку повинен становити не менше 120млн.грн. і розраховується за формулою: РК=ОК+ДК-відвернення. ОК складається з: 1)фактично сплачений, зареєстрований СК; 2) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку(резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності: дивіденди, що направлені на збільшення СК; емісійні різниці; резервні фонди, шо створені згідно із ЗУ; загальні резерви, що створені під невизначений ризик при проведенні банківських операцій). ДК включає: 1)резерви під стандартну заборгованість ін.банків; 2)резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кред. оп.; 3)результат переоцінки ОЗ; 4)субординований борг; 5)прибуток пот. р., мин.рр., мин.рр. що очікує затвердження. На ДК накладаються обмеження: ДК не може бути більшим 100% ОК; субборг не може бути більше 50% ОК. До відвернень належать:1)капітальні вкладення у немат.А; 2) збитки; 3)кошти, що вкладені в ін.. банки на умовах субборгу. Норматив адекватності(платоспроможності) РК характеризує здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватись за своїми зобов’язаннями. Він розраховується як співвідношення між РК та сумою А і позабалансових інструментів, зважених за ступенем ризику і зменшених на суму створених резервів за активними операціями. Нормативне значення-10%, але якщо банк тільки засновано, то перші 12 місяців-не менше 15%, наступні 12місяців- не менше 12%. Для аналізу РК слід також виділити норматив співвідношення РК до сукупних А, який відображає розмір РК, який необхідний банку для здійснення активних операцій. Нормативне значення – не менше 9%.