63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
Держава може набувати корпоративних прав внаслідок:
корпоратизації (перетворення на акціонерні товариства) державних, орендних підприємств та інших підприємств з державною часткою власності в статутному фонді (майні);
придбання корпоративних прав вже існуючих господарських організацій;
заснування (співзаснування) нових господарських організацій.
На початок 2004 року державі належали корпоративні права в 1427 відкритих та закритих акціонерних товариствах, 101 товаристві з обмеженою відповідальністю та 34-х національних акціонерних і державних холдингових компаній (НАК і ДХК). Таким чином, держава володіє корпоративними правами переважно акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.
Залежно від ступеня корпоративного контролю держави за прийняттям рішень щодо діяльності господарських товариств корпоративні права держави поділяються відповідно до їх обсягу на такі, що забезпечують контроль держави над прийняттям рішень щодо дальності господарських товариств (більше ніж 50 відсотків акцій), і такі, що неповною мірою забезпечують здійснення зазначеного контролю. Із загальної кількості корпоративних прав держави в господарських товариствах (1562 об'єкта) на початок 2004 року 23% мали у своєму статутному фонді державну частку понад 50%, яка надає державі право контролю за їх діяльністю; 41% – мали державну частку розміром від 25% до 50%; 36% – мали державну частку в статутному фонді менше 25%.
Управління корпоративними правами держави. Для ефективного здійснення своїх корпоративних прав держава потребує створення спеціальної системи управління ними. Відповідно до ст. 172 ГК України, відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються цим кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Господарського кодексу України.
Система управління державними корпоративними правами перебуває в Україні все ще на стадії становлення. Її ефективній розбудові перешкоджає відсутність необхідного законодавства.
Відповідно до ст. 168 ГК України, корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день з цих питань є чинними:
Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 518;
Основні концептуальні підходи до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави, затверджені постановою КМУ від 11 лютого 2004 року № 155.
До суб'єктів управління корпоративними правами держави належать: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна; органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України управляти об'єктами державної власності; уповноважені особи з управління корпоративними правами держави.
Для виконання функцій з управління корпоративними правами держави суб'єкти управління – державні органи призначають своїх представників - фізичних осіб в органах управління господарських товариств. Такі представники визначаються на конкурсних засадах.
Реєстр корпоративних прав держави. Відповідно до ст. 171 ГК Украъни, для обліку корпоративних прав держави Фонд державного майна за участю інших органів виконавчої влади формує та веде Реєстр корпоративних прав держави (п. 11 Порядку управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна).
Держава, як і звичайний акціонер (учасник), товариства має право на отримання частини прибутку від його господарської діяльності у порядку, визначеному ГК України, ЦК України та Законом "Про господарські товариства".
Для захисту власних фінансових інтересів та контролю за використанням прибутку тих товариств, у яких держава бере суттєву участь, вона встановлює спеціальні правила визначення та виплати дивідендів на корпоративні права таких товариств.
Дивіденди на державні корпоративні права зараховуються до Державного бюджету України.
- 1. Функції, завдання фінансового менеджменту.
- 2. Інвестиційні банки і їх послуги (послуги андерайтингу).
- 3. Формування статутного і резервного капіталу ат.
- 4. Оцінка фінансового стану підприємства за даними аналізу фінансової звітності.
- 5. Біржі ф'ючерсів і опціонів, види послуг.
- 6. Порядок збільшення і зменшення статутного фонду відкритих акціонерних товариств.
- 7. Організація управління портфельними інвестиціями.
- 8. Валютний дилінг: поняття, способи надання дилінгових послуг українськими фінансовими установами.
- 9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.
- 10. Процес управління фінансовим ризиками, які супроводжують виробничо-господарську діяльність підприємства.
- 11. Послуги форфейтингу.
- 12. Фінансові переваги міжнародних корпорацій.
- 13. Організація управління капіталовкладеннями; моніторинг і постаудит інвестиційних проектів.
- 14. Споживе кредитування.
- 15. Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).
- 16. Ознаки, які визначають привабливість фінансових інвестицій; формування портфеля цінних паперів.
- 17. Лізингові платежі: види і розрахунок.
- 18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).
- 19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.
- 20. Види факторингових послуг, їх характеристика.
- 21. Коефіцієнти α (альфа) і β(бета) акцій.
- 22. Зміна вартості грошей у часі; засоби врахування дії фактора часу в інвестиційних розрахунках.
- 23. Фінансовий лізинг; організація надання послуг з фінансового лізингу.
- 24. Арбітражна модель оцінки капітальних активів с.Росса.
- 25. Визначення внутрішньої норми доходу (irr) інвестиційного проекту і використання цього показника при експертизі інвестицій.
- 26. Послуги портфельного управління.
- 27. Відображення концепції ризику і доходу в моделі оцінки капітальних активів (сарм) у. Шарпа.
- 28. Застосування методу чистої нинішньої вартості (npv) при експертизі інвестицій.
- 29. Послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди.
- 30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
- 31. Визначення терміну окупності капіталовкладень; застосування цього показника при виборі інвестиційних проектів.
- 32. Центральний депозитарій фондового ринку: призначення, функції і послуги.
- 33. Заходи, що можуть передбачатися для фінансового оздоровлення at.
- 34. Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку: його переваги і недоліки при виборі інвестиційних проектів.
- 35. Реєстратори цінних паперів: функції і послуги.
- 36. Визначення ціни капіталу, що залучається з різних джерел.
- 37. Шляхи підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.
- 38. Депозитарні послуги комерційних банків.
- 39. План фінансової санації.
- 40. Ефект фінансового лівериджу (важеля).
- 41. Послуги інвестиційних фондів і компаній.
- 42. Короткострокове фінансове планування в корпорації, система бюджетів.
- 43. Прийоми управління кредиторською заборгованістю.
- 44. Послуги з перестрахування.
- 45. Основні фінансові показники, які характеризують положення корпорації на фондовому ринку.
- 46. Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.
- 47. Фінансові послуги на фондовому ринку.
- 48. Складання прогнозних фінансових звітів у процесі фінансового планування.
- 49. Прийоми управління дебіторською заборгованістю.
- 50. Основні види страхових послуг.
- 51. Консолідована фінансова звітність, її призначення.
- 52. Використання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря) для управління ліквідністю підприємства.
- 53. Організація страхування в Україні і регулювання відносин у сфері страхових послуг.
- 54. Потенційні прості акції. Як їх наявність враховується при визначенні показника пна (прибуток на одну просту акцію)?
- 55. Шляхи прискорення обертання обігових коштів.
- 56. Послуги банків з міжнародних переказів грошових коштів.
- 57. Теоретичні положення і практична реалізація дивідендної політики.
- 58. Управління ліквідністю підприємства.
- 59. Трастові компанії (довірчі товариства) і трастові послуги.
- 60. Придбання ат власних акцій.
- 61. Засоби управління коштами в запасах.
- 62. Регулювання послуг на валютному ринку України.
- 63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
- 64. Управління грошовими коштами (залишками на поточних рахунках).
- 65. Послуги з хеджування ризиків на валютному ринку.
- 66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
- 67. Використання розрахунку операційного і фінансового циклів в управлінні обіговим капіталом.
- 68. Іпотечне кредитування.
- 69. Подрібнення та консолідація акцій.
- 70. Управління обіговими коштами; політика фінансування.
- 71. Депозитні послуги банківських установ.
- 72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
- 73. Порівняння припливу та відпливу грошових коштів з метою оцінки фінансового стану підприємства.
- 74. Клірингові послуги.
- 75. Рейтинг корпоративних цінних паперів.
- 76. Основні об'єкти внутрішньофірмового фінансового планування.
- 77. Кредитні спілки, їх послуги.
- 78. Механізм первинного розміщення цінних паперів корпорації.
- 79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
- 80. Фінансові послуги сучасних банківських установ.
- 81. Корпоративні облігації: різновиди, порядок розміщення.
- 82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.
- 83. Кредитні послуги банківських установ.
- 84. Похідні цінні папери (деривативи), їх роль у діяльності корпорації.
- 85. Основні показники кредитоспроможності підприємства.
- 86. Державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
- 87. Злиття та поглинання компаній; причини і результати цих процесів.
- 88. Визначення рівня платоспроможності підприємства та шляхи його підвищення,
- 89. Основні види фінансових послуг в Україні.
- 90. Види акцій, їх характеристика.