logo
Teoriq

82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.

Основним методом системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства для визначення впливу зміни величини витрат та оптимальної структури витрат є аналіз "витрати - обсяг - прибуток" (Cost - Volume - Profit Analysis). Він дає змогу відслідковувати залежність фінансових результатів від витрат і обсягів виробництва (реалізації).

Основна мета цього методу аналізу - встановити, що відбудеться з фінансовими результатами, якщо визначений рівень продуктивності та обсягу виробництва й витрат буде змінюватись. Необхідною умовою аналізу «витрати - обсяг діяльності - прибуток» є поділ витрат підприємства на змінні й постійні. До змінних слід включати ті витрати, які змінюються пропорційно або майже пропорційно змінам обсягу діяльності підприємства. В свою чергу, постійні витрати не залежать від обсягів діяльності і визначаються умовами організації виробництва та загальною політикою підприємства. Тому їх загальна сума залишається незмінною. Проте на практиці значна кількість витрат підприємства за своєю сутністю є змішаними, тобто такими, які містять і постійну, і змінну складову. В межах аналізу «витрати - обсяг діяльності - прибуток» зазначені складові мають бути відокремлені одна від одної та включені до постійних або змінних витрат відповідно.

Для побудови моделі зв'язку між сукупними витратами, виходом продукції (обсягом виробництва), виручкою від реалізації під час аналізу спрощуються реальні умови, з якими стикається підприємство в практичній діяльності. Як і більшість моделей, які є абстракціями реальних умов, модель аналізу беззбитковості будується з урахуванням низки припущень і обмежень. Якщо їх не брати до уваги, то можна зробити серйозні помилки і неправильні висновки під час аналізу. Основними припущеннями та обмеженнями у нашому випадку були такі:

•- номенклатура реалізованої продукції є величиною постійною;

•- сукупні витрати і сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва (реалізації);

•- прибуток розраховується по змінних витратах, оскільки під час аналізу передбачається, що постійні витрати, які мали місце в певному періоді, враховуються як витрати цього періоду;

•- усі інші величини залишаються постійними;

•- витрати поділяються на постійні й змінні, без виділення умовно-постійних чи умовно-змінних;

•- у наших розрахунках ми також абстрагувались від ПДВ і податку на прибуток.

І все ж, незважаючи на ряд таких припущень і обмежень, аналіз беззбитковості є потужним інструментом для прийняття ефективних управлінських рішень.

Зазначимо, що для надання інформації по витратах, виручці, прибутку може використовуватись як графічний метод, так і математичні залежності. Однак, математичний підхід є гнучкішим методом отримання інформації. Взаємопов'язані й представлені за допомогою математичних засобів фінансові відносини між господарюючими суб'єктами є не чим іншим, як математичною моделлю управлінського процесу, яка дає змогу аналізувати, порівнювати, отримувати альтернативні варіанти і, врешті-решт, приймати ті чи інші фінансові рішення. А це і є, власне, процес управління фінансами.