72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
Облігація – це свідоцтво про надання позики, яке дає право на одержання, як правило, щорічного доходу у вигляді відсотків. Привабливість облігації для власників полягає в одержанні фіксованого доходу. На відміну від акцій облігації після закінчення визначеного строку підлягають викупу, до того ж емітент повинен сплатити номінальну вартість облігацій і доход у вигляді відсотка. Облігації випускаються іменні та на пред’явника, причому останні переважають. Залежно від емітента облігації поділяються на державні та корпоративні.
Існують також облігації конвертовані та неконвертовані. Конвертовані облігації можна обміняти на прості акції тієї ж корпорації, коли це буде вигідно. Враховуючи цю пільгу, відсоток по конвертованих облігаціях встановлюється нижчим, ніж по неконвертованих. Власник конвертованих облігацій з одного боку, одержує стале джерело доходу у вигляді відсотка, а з іншого боку має можливість (яку дають акції) примножити капітал.
Крім традиційних видів акцій та облігацій в 70–80-ті рр. XX ст. на ринках цінних паперів як реакція на організаційну зміну його структури по лінії первинного (позабіржового) та біржового обігу з’явились їх нові види. До таких цінних паперів відносять передусім конвертовані облігації та акції, варанти, ф’ючерси, опціони. Операції з ними проводяться у більшості країн як на первинному, так і на вторинному ринку цінних паперів. Однак більша їх частина проходить через фондові біржі.
Конвертована облігація – це похідний цінний папір з трьома варіантами конвертованості: 1) облігація може бути обміняна на акцію, 2) облігація обмінюється з додатковою платою, 3) утримувач не може продати право на отримання акцій за певну ціну окремо від облігації. Конвертована облігація для обміну на акції найбільш розповсюджена в Японії, що знайшло відображення також в операціях на світовому ринку цінних паперів. В другій половині 80-х років 2/3 ринку припадало на облігації японських корпорацій такого типу. Це пояснюється тим, що курс акцій японських компаній, обмінюваних на облігації, виявився в той час найвищим в порівнянні з акціями інших країн.
Варант – цінний папір, який дає утримувачу право на купівлю реальних цінних паперів. В багатьох випадках варанти випускаються разом з облігаціями з метою привернення до них як індивідуальних, так і колективних інвесторів. Нові види цінних паперів – варанти – похідні від реальних акцій та облігацій в цілому складають новий механізм ринку цінних паперів, який в більшості випадків сприяє перерозподілу діючих капіталів, а не мобілізації їх для масового фінансування економіки.
Після Другої світової війни ринок цінних паперів в багатьох країнах значно розширився за рахунок квазіцінних паперів шляхом сек’юритизації (тобто, оформлення боргу в спеціальні цінні папери та реалізація їх на ринку цінних паперів). Вони носять вторинний характер по відношенню до акцій та облігацій. Особливість цього виду цінних паперів полягає в тому, що вони представляють собою кредитні знаряддя обігу. Однак їх вихід на ринок цінних паперів, продаж та перепродаж означають отримання і мобілізацію певних сум грошових коштів, які можуть бути використані для подальшого розміщення в реальні інвестиції.
Серед таких квазіцінних паперів, або фінансових інструментів, широко розповсюджені ощадні, інвестиційні сертифікати, векселі, бони. Найбільший розвиток останнім часом отримав ощадний сертифікат. Він представляє собою письмове свідоцтво комерційного ощадного банку про депонування певної суми грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання по закінченні встановлюваного строку депозиту та відсотків по ньому. Банк видає ощадний сертифікат під певний відсоток або на певний строк, або до запитання. Як правило, ощадні сертифікати бувають іменними і на пред’явника. Особливість цього фінансового інструменту полягає в тому, що утримувачу сертифікату, який потребує повернення депонованих коштів по терміновому сертифікату раніше встановленого строку, виплачується знижений відсоток, рівень якого визначається на договірній основі при внесенні депозиту. Сертифікати купуються як юридичними, так і фізичними особами.
- 1. Функції, завдання фінансового менеджменту.
- 2. Інвестиційні банки і їх послуги (послуги андерайтингу).
- 3. Формування статутного і резервного капіталу ат.
- 4. Оцінка фінансового стану підприємства за даними аналізу фінансової звітності.
- 5. Біржі ф'ючерсів і опціонів, види послуг.
- 6. Порядок збільшення і зменшення статутного фонду відкритих акціонерних товариств.
- 7. Організація управління портфельними інвестиціями.
- 8. Валютний дилінг: поняття, способи надання дилінгових послуг українськими фінансовими установами.
- 9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.
- 10. Процес управління фінансовим ризиками, які супроводжують виробничо-господарську діяльність підприємства.
- 11. Послуги форфейтингу.
- 12. Фінансові переваги міжнародних корпорацій.
- 13. Організація управління капіталовкладеннями; моніторинг і постаудит інвестиційних проектів.
- 14. Споживе кредитування.
- 15. Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).
- 16. Ознаки, які визначають привабливість фінансових інвестицій; формування портфеля цінних паперів.
- 17. Лізингові платежі: види і розрахунок.
- 18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).
- 19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.
- 20. Види факторингових послуг, їх характеристика.
- 21. Коефіцієнти α (альфа) і β(бета) акцій.
- 22. Зміна вартості грошей у часі; засоби врахування дії фактора часу в інвестиційних розрахунках.
- 23. Фінансовий лізинг; організація надання послуг з фінансового лізингу.
- 24. Арбітражна модель оцінки капітальних активів с.Росса.
- 25. Визначення внутрішньої норми доходу (irr) інвестиційного проекту і використання цього показника при експертизі інвестицій.
- 26. Послуги портфельного управління.
- 27. Відображення концепції ризику і доходу в моделі оцінки капітальних активів (сарм) у. Шарпа.
- 28. Застосування методу чистої нинішньої вартості (npv) при експертизі інвестицій.
- 29. Послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди.
- 30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
- 31. Визначення терміну окупності капіталовкладень; застосування цього показника при виборі інвестиційних проектів.
- 32. Центральний депозитарій фондового ринку: призначення, функції і послуги.
- 33. Заходи, що можуть передбачатися для фінансового оздоровлення at.
- 34. Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку: його переваги і недоліки при виборі інвестиційних проектів.
- 35. Реєстратори цінних паперів: функції і послуги.
- 36. Визначення ціни капіталу, що залучається з різних джерел.
- 37. Шляхи підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.
- 38. Депозитарні послуги комерційних банків.
- 39. План фінансової санації.
- 40. Ефект фінансового лівериджу (важеля).
- 41. Послуги інвестиційних фондів і компаній.
- 42. Короткострокове фінансове планування в корпорації, система бюджетів.
- 43. Прийоми управління кредиторською заборгованістю.
- 44. Послуги з перестрахування.
- 45. Основні фінансові показники, які характеризують положення корпорації на фондовому ринку.
- 46. Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.
- 47. Фінансові послуги на фондовому ринку.
- 48. Складання прогнозних фінансових звітів у процесі фінансового планування.
- 49. Прийоми управління дебіторською заборгованістю.
- 50. Основні види страхових послуг.
- 51. Консолідована фінансова звітність, її призначення.
- 52. Використання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря) для управління ліквідністю підприємства.
- 53. Організація страхування в Україні і регулювання відносин у сфері страхових послуг.
- 54. Потенційні прості акції. Як їх наявність враховується при визначенні показника пна (прибуток на одну просту акцію)?
- 55. Шляхи прискорення обертання обігових коштів.
- 56. Послуги банків з міжнародних переказів грошових коштів.
- 57. Теоретичні положення і практична реалізація дивідендної політики.
- 58. Управління ліквідністю підприємства.
- 59. Трастові компанії (довірчі товариства) і трастові послуги.
- 60. Придбання ат власних акцій.
- 61. Засоби управління коштами в запасах.
- 62. Регулювання послуг на валютному ринку України.
- 63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
- 64. Управління грошовими коштами (залишками на поточних рахунках).
- 65. Послуги з хеджування ризиків на валютному ринку.
- 66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
- 67. Використання розрахунку операційного і фінансового циклів в управлінні обіговим капіталом.
- 68. Іпотечне кредитування.
- 69. Подрібнення та консолідація акцій.
- 70. Управління обіговими коштами; політика фінансування.
- 71. Депозитні послуги банківських установ.
- 72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
- 73. Порівняння припливу та відпливу грошових коштів з метою оцінки фінансового стану підприємства.
- 74. Клірингові послуги.
- 75. Рейтинг корпоративних цінних паперів.
- 76. Основні об'єкти внутрішньофірмового фінансового планування.
- 77. Кредитні спілки, їх послуги.
- 78. Механізм первинного розміщення цінних паперів корпорації.
- 79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
- 80. Фінансові послуги сучасних банківських установ.
- 81. Корпоративні облігації: різновиди, порядок розміщення.
- 82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.
- 83. Кредитні послуги банківських установ.
- 84. Похідні цінні папери (деривативи), їх роль у діяльності корпорації.
- 85. Основні показники кредитоспроможності підприємства.
- 86. Державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
- 87. Злиття та поглинання компаній; причини і результати цих процесів.
- 88. Визначення рівня платоспроможності підприємства та шляхи його підвищення,
- 89. Основні види фінансових послуг в Україні.
- 90. Види акцій, їх характеристика.