92. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шко-ду, заподіяну підприємству, установі, організації внас-лідок порушення покладених на них трудових обов'яз-ків. Ця відповідальність, як правило, обмежується пев-ною частиною заробітку працівника і не повинна пере-вищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винят-ком випадків, передбачених законодавством України. Ознаки шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації: пряма дійсна шкода; протиправність пове-дінки працівника; причинний зв'язок між протип-равними діями та заподіяною шкодою; вина працівника. У відповідності з законодавством України обмежену матеріальну відповідальність несуть: працівники – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, у тому числі при їх вигото-вленні, за псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; керівники підприємств, установ, організацій та їх зас-тупники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступ-ники, шкода підприємству, установі, організації запо-діяна зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи гро-шових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продук-ції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетве-резому стані; шкоди завдано недостачею, умисним зни-щенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфаб-рикатів, виробів, у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціаль-ного одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування; відповідно до законодав-ства України на працівника покладено повну відпо-відальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків; шкоди задано не при виконанні трудових обов'язків; службова особа винна в незаконному звільненні або переведені працівника на іншу роботу.
93. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів Трудові спори розглядають: комісії по трудовим спорам; районними(міськими) народними судами. Ко-місія по трудових спорах обирається загальними збо-рами трудового колективу підприємства з числом пра-цюючих не менше 15 чоловік. Працівник може звер-нутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У районних(міських) народ-них судах розглядаються трудові спори за заявами: пра-цівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не погоджуються з рішенням комісії по трудових спорах підприємства; прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах супере-чить чинному законодавству. Безпосередньо в район-них(міських) судах розглядаються трудові спори за зая-вами: працівників підприємств і організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору; керівника підприємства, організа-ції, його заступників, службових осіб, керівних праців-ників державних органів; власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівником матеріа-льної шкоди, заподіяної організації; спорів, які були роз-глянуті власником або профспілковим комітетом в межах наданих їм прав чинним законодавством про працю; в судах розглядаються також спори про відмову в прийнятті на роботу працівників, які мають право по-воротного прийняття на роботу або з якими власник зо-бов'язаний укласти трудовий договір відповідно до чин-ного законодавства.
94. Колективні трудові спори та порядок їх вирішен-ня Колективні спори – це спори між найманими працівниками, трудовим колективом і власником чи уповноваженим ним органом із питань: установлення нових або змін чинних соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; виконання колективного договору або його окремих положень; укладення або зміни колективного договору; невиконання вимог зако-нодавства про працю. Колективні спори вирішуються веденням переговорів із використанням спеціальних процедур і засобів. Формується спеціальна комісія, яка має назву примирювальної. Залежно від рівня спо-ру(виробничий, територіальний, національний) комісія розглядає спір протягом, відповідно, 5, 10 або 15 днів. У разі несхвалення комісією рішення зі спору, яке задово-льнило б сторони конфлікту, створюється трудовий арбітраж. Трудовий арбітраж ухвалює рішення протягом 10 днів од дня його утворення. Для вирішення колек-тивного спору, одержання підтримки своїх вимог трудо-вий колектив має право організовувати і проводити страйк, збори, мітинги, пікетування, демонстрації в по-рядку і формах, передбачених чинним законодавством.
- 1. Теорії походження держави.
- 2. Поняття та ознаки держави, її ф-ії.
- 3. Форми держави.
- 4. Історичні типи держави.
- 5. Поняття, ознаки та принципи права, його ф-ії.
- 6. Поняття та ознаки правової норми.
- 7. Структура норми права.
- 8. Поняття та структура правовідносин.
- 9. Джерела (форми) права.
- 10. Галузі права та інститути права.
- 11. Реалізація правових норм.
- 13. Система права.
- 14. Поняття та склад правопорушення.
- 15. Правова держава та її ознаки.
- 17. Загальні засади конституційного ладу України.
- 21. Виборче право та виборча система України.
- 22. Правовий статус народних депутатів України.
- 23. Система державних органів України.
- 24. Конституційний статус Верховної Ради України.
- 25. Конституційний статус Президента України.
- 27. Місцеве самоврядування в Україні.
- 28. Судова система України.
- 31. Адміністративно-правові відносини.
- 33. Види органів державного управління в Україні.
- 36. Адміністративне стягнення: поняття тпа види.
- 39. Система органів управління економікою.
- 42. Поняття та предмет фінансового права України.
- 43. Бюджетна система України.
- 44. Зу “Про державний бюджет України”.
- 45. Система оподаткування в Україні.
- 47. Об’єкт та суб’єкт оподаткування.
- 48. Права та обов’язки платника податку.
- 50. Банківська система України.
- 51. Правове положення Рахункової палати України.
- 54. Правове положення комерційних банків.
- 55. Правовий статус Націоанального банку України.
- 56. Поняття та система цивільного права України.
- 57. Джерела цивільного права.
- 60. Поняття юридичної особи та її правосуб`єктність
- 61. Підстави виникнення, зміни та припинення циві-льних прав та обов'язків. Захист цивільних прав
- 62. Представництво та довіреність: форми та види
- 63. Поняття, види та форми угод у цивільному праві
- 64. Умови дійсності угод та підстави визнання їх недійсними
- 65. Види, порядок укладання та припинення договорів
- 66. Поняття зобов'язань, принципи виконання зобов'язань
- 67. Підстави припинення зобов'язань за цивільним законодавством
- 68. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- 69. Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності
- 70. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки позовної давності
- 71. Поняття, форми, суб’єкти та захист права власності в Україні
- 72. Спадкування власності за законом в Україні
- 73. Спадкування власності за заповітом в Україні
- 74. Поняття та види цінних паперів, порядок їх випуску
- 75. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- 77. Договір оренди, порядок його укладання, зміни і припинення
- 80. Поняття, предмет трудового права в Україні
- 81. Джерела трудового права України.
- 82. Поняття та порядок укладення колективного договору
- 83. Поняття та порядок укладення трудового договору
- 84. Випробування при прийнятті на роботу
- 85. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- 86. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- 87. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством
- 88. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- 89. Порядок надання та види щорічних відпусток
- 90. Оплата праці, гарантійні та компенсаційні виплати
- 92. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством
- 95. Види матеріальної відповідальності. Порядок відшкодування заподіяних збитків
- 98. Види і зміст оренди в сільському господарстві
- 99. Порядок надання і припинення права землекористування
- 100. Поняття екологічного права. Екологічні права та інтереси громадян
- 101. Правовий механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- 102. Поняття, джерела кримінального права
- 103. Поняття, ознаки та види злочинів
- 104. Поняття складу злочину, його характеристика та ознаки
- 105. Злочини проти приватной власності(крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство, вимогательство)
- 106. Злочинами проти державної та колективної власності(розкрадання державного та колективного майна шляхом крадіжки, привласнення, розтрати та зловживання службовим положенням, обману, розбою)
- 109. Поняття та підстави кримінальної відповідальності
- 110. Обставини, які виключають протиправність діяння особи
- 111. Поняття, ціль та види покарань
- 112. Звільнення від покарання
- 115. Поняття судоустрою і судової системи України
- 118. Порядок судового вирішення господарських спорів
- 119. Судовий розгляд цивільних справ
- 120. Розгляд судами кримінальних справ