50. Банківська система України.

Банк – це установи, ф-єю яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залуче-ння коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове й розрахункове об-слуговування народного господарства, виконання валю-тних та інших банківських операцій, передбачених чин-ним законодавством. Банківська система є дворівневою і скл. з Нацбанку та комерційних банків, у тому числі Зовнішньоекономічного банку України, Ощадного бан-ку україни, республіканських та інших комерційних ба-нків різних видів і форм власності. Нацбанк є централь-ним банком держави, її емісійним центром. Він прово-дить єдину державну політику в царині грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжба-нківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці від-носно валют інших країн. Нацбанк створює Держ. скар-бницю республіки та організовує її діяльність. Нацбанк репрезентує інтереси України у відносинах із централь-ними банками інших країн. Нацбанк згідно з законодав-ством України нагромаджує золотовалютні резерви, що зараховуються на його баланс, здійснює операції з їх ро-зміщення. Комерційні банки різних видів і форм власно-сті створюються на акціонерних або пайових засадах. Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути юридичні та фізичні особи, за виня-тком рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконав-чих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів. Частка будь-якого з засновників, акціонерів не повинна перевищувати 35% статутного фонду банку. Комерційний банк діє відповід-но статуту. Комерційні банки можуть відкривати на території України та за її межами філіали та представ-ництва за погодженням із Нацбанком України.