21. Міжбанківські кредити як джерело формування ресурсів банку, їх облік та аналіз.

Кредитна діяльність комерційних банків невіддільна від операцій на ринку міжбанківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість поповнювати банківські кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою ринку кредитних ресурсів.

Надання й отримання кредитів комерційними банками на міжбанківському ринку регламентується Законом України "Про банки і банківську діяльність", Цивільним кодексом України, нормативними актами НБУ, статутами комерційних банків і кредитними договорами. Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін, з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами.

На практиці використовуються такі основні різновиди міжбанківського кредиту:

— овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;

—  кредити овернайт (overnight), які надані (отримані) іншим банкам: вони надаються іншим банкам на строк не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня;

—  кошти, які надані (отримані) іншим банкам за операціями РЕПО. Ці операції пов'язані з купівлею у них цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо строк операції РЕПО збігається із строком погашення цінних паперів.

Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки. НБУ обмежує розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Так, загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан окремих комерційних банків, має право встановлювати інші обмеження щодо залучення та надання міжбанківських кредитів. З метою отримання міжбанківського кредиту банк-позичальник подає банку-кредитору, як правило, такі документи: заяву; установчий договір; копію статуту, завірену нотаріально; копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально; картку із зразками підписів і відбитком гербової печатки, також завірену нотаріально; баланс на поточну звітну дату; розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату; показники діяльності комерційного банку; форму забезпечення і строкове зобов'язання. Основним джерелом інформації для визначення кредитоспроможності позичальника стосовно міжбанківських кредитів є баланс банку. Договір міжбанківського кредиту має включати такі основні положення: 1) предмет договору — надання кредиту в певній сумі з певним строком погашення; 2) права і зобов'язання банку-кредитора і банку-позичальника; 3) відповідальність сторін; 4) порядок вирішення спорів; 5) умови зміни договору; 6) особливі умови; 7) строк дії договору.

Міжбанківські кредити, які надає банкам Національний банк України, мають структуру й обліковуються на пасивних рахунках 131 та 132 груп залежно від терміну, на який вони отримані. Міжбанківські кредити можуть надаватися одним банком іншому, тоді вони обліковуються в групах 152- у банка-кредитора та 162 – у банка – позичальника. Схему обліку міжбанківських кредитів:

Якщо дата угоди і дата розрахунків не збігаються, банк має відображати суму зобов'язання з кредитування на дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) на позабалансових рахунках: 9100, 9110

► У разі отримання кредиту за ставкою, яка нижча, ніж ринкова, банк одразу визнає прибуток

Дт Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за отриманими кредитами - на різницю між номінальною вартістю отриманого кредиту та його справедливою вартістю

Кт Рахунок для обліку доходу від отриманих кредитів за ставкою, яка нижча, ніж ринкова, - на різницю між номінальною вартістю отриманого кредиту та його справедливою вартістю

► У разі отримання кредиту за ставкою, яка вища, ніж ринкова, банк має одразу визнати збиток

Дт Рахунок для обліку витрат від отриманих кредитів, залучених вкладів (депозитів) за ставкою, яка вища, ніж ринкова, - на різницю між справедливою вартістю отриманого кредиту та його номінальною вартістю

Кт Рахунки для обліку неамортизованої премії за отриманими кредитами - на різницю між справедливою вартістю отриманого кредиту та його номінальною вартістю.

Амортизацію суми неамортизованого дисконту або суми премії банк здійснює не рідше ніж раз на місяць з відображенням на рахунках витрат протягом строку використання кредиту:

► Амортизація суми неамортизованого дисконту: Дт 7016 Кт 1626

► Амортизація премії: Дт 1627 Кт 7016

Метою аналізу міжбанківських кредитів є визначення:

• залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;

• доцільності залучення міжбанківських кредитів;

• ефективності використання міжбанківських кредитів.

Характеристика використання МБК починається з аналізу зміни питомої ваги МБК у загальних зобов’язаннях банку за певний період та в загальному обсязі балансу. Для цього використовуються такі коефіцієнти: