3. Оцінка платоспроможності страховика

Для забезпечення платоспроможності страхова організація повинна мати суму страхових резервів, що відповідає взятим зобов’язанням і власні вільні кошти. У країнах Європейської співдружності запас платоспроможності визначається окремо по ризиковим видам (майнове і відповідальності) і по страхуванню життя. Оцінка платоспроможності полягає у співставленні фактичної платоспроможності з розрахунково-нормативною.

Фактична платоспроможність визначається як різниця між активами (крім матеріальних активів) і зобов’язаннями. В актив входять і основні фонди, гроші які знаходяться на розрахунковому рахунку, депозиті і довгостроковому кредиті. Якщо фактична платоспроможність перевищує розрахунковий норматив, - страхова компанія вважається платоспроможною.

Розрахунковий норматив встановлюється на підставі надходження страхових премій і на підставі страхових виплат.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші ніж страхування життя на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

Перша – підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на 50% страхових премій належних перестраховикам.

Друга – підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50% виплат що компенсуються перестраховиками згідно укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя на будь-яку дату дорівнює величині яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань на 0,05. Загальна величина резерву довгострокових зобов’язань дорівнює сумі резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування.

Платоспроможність також залежить від розмірів ресурсів страховика і зобов’язань які він бере на себе. Згідно закону страховик зобов’язаний брати на відповідну страхову суму за окремим об’єктом не більше 10% від розміру статутного фонду і страхових резервів, згідно своїх фінансових можливостей, а решту передає на перестрахування.