3.4. Правовий режим ощадних сертифікатів

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановлено­го строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифіка­том, у банку, який його видав (ст. 13 Закону України «Про цін­ні папери та фондовий ринок»).

Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГК України установи банків, що приймають на депонування кошти від юридичних осіб та грома­дян, видають їм письмові свідоцтва, які засвідчують право вкладників на одержання після закінчення встановленого строку де­позиту і відсотків по ньому (ощадні сертифікати). Відповідно до ст. 1065 ЦК України ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (во­лодільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Емісія ощадних сертифікатів є одним із шляхів залучення фінансових ресурсів фізичних та юридичних осіб комерційни­ми банками.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний дого­вірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати роз­міщуються у бездокументарній формі, а на пред’явника – у до­кументарній. В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній фор­мі зазначаються вид цінного папера, найменування і місцезна­ходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифі­ката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отри­мання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Відчуження ощадного (депозитного) сертифіката здійсню­ється шляхом укладення договору між особою, що відступає пра­ва за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами випла­чується під час пред’явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред’явлення ощадного (де­позитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску не пе­редбачено інший розмір відсотків.

Порядок випуску та обігу ощадних сертифікатів визначаєть­ся ЦК України, ГК України та Положенням про порядок здійс­нення банками України вкладних (депозитних) операцій з юри­дичними і фізичними особами, затвердженим постановою Прав­ління НБУ від 3 грудня 2003 р. № 516. Відповідно до п. 1.4 Положення за­лучення банком вкладів (депозитів) підтверджується:

- договором банківського рахунку;

- договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

- договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощад­ного сертифіката;

- договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншо­го документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законодав­ством та звичаями ділового обороту.

Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися за іні­ціативою банку: одноразово або серіями; іменними або на пред’яв­ника; на вимогу або на строк; процентними, купонними або безкупонними. Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані у до­кументарній формі. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані у національній або іноземній валюті. Випуск та розміщення бан­ками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банків­ських металах, не дозволяється.

Ощадними (депозитними) сертифікатами на пред’явника оформляються лише вклади (депозити) на строк більше ніж 30 днів. Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів установ­люється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладни­ку (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).

Бланк ощадного (депозитного) сертифіката заповнюється банком за допомогою відповідних технічних засобів або від ру­ки — чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення під час заповнення сертифіката не допускаються. Якщо під час за­повнення бланка сертифіката допущено помилки, то він уважа-ється зіпсованим і підлягає знищенню.

Іменні ощадні (депозитні) сертифікати можуть мати корін­ці (додаток). За умови випуску іменного ощадного (депозитного) серти­фіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, від­ривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не перед­бачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених імен­них ощадних (депозитних) сертифікатів. Заповнення та ведення реєстраційного журналу випущених іменних ощадних (депозит­них) сертифікатів може здійснюватися в електронній формі. За такої умови банк-емітент має роздруковувати інформацію про розміщення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів на па­перових носіях щоденно в кінці операційного дня, підшивати цю інформацію до окремої теки.

Розміщення та погашення ощадних (депозитних) сертифіка­тів здійснюється лише банком-емітентом. До погашення прий­маються тільки оригінали ощадних сертифікатів.

Ощадний (депозитний) сертифікат, який виписаний на ко­ристь юридичної особи, отримує в банку керівник підприємства або уповноважена на це особа. Сертифікат, що виписаний на ко­ристь фізичної особи, отримує особа, яка внесла грошові кошти на вклад (депозит), або інша уповноважена на це особа згідно із законодавством України.

Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійс­нюються банками лише в національній валюті. Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійсню­ються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкла­дника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, – у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитно­му) сертифікаті, або на дату дострокового викупу сертифіката.

У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката на пред’явника, номінованого як у національній, так і в іноземній валюті, до погашення грошові кошти зарахову­ються банком на поточний рахунок вкладника, відкритий у цьо­му банку, і можуть бути видані або перераховані за розпоряджен­ням вкладника на інший рахунок не раніше ніж через п’ять ро­бочих днів після їх зарахування.

Банк перевіряє справжність ощадного (депозитного) серти­фіката і його відповідність записам на корінці або в реєстрацій­ному журналі. Якщо дані збігаються, то в реєстраційному жур­налі власників сертифікатів робиться позначка про погашення. Після цього на підставі заяви власника ощадного (депозитного) сертифіката, грошові кошти перераховуються на зазначений у заяві рахунок або видаються готівкою фізичним особам, також здійснюється погашення сертифіката шляхом написання слова «Погашено» у правому верхньому його куті.

Якщо строк одержання вкладу (депозиту) за строковим ощадним (депозитним) сертифікатом прострочено, то такий сер­тифікат уважається документом на вимогу, за яким на банк по­кладається зобов’язання сплатити зазначену в ньому суму вкла­ду (депозиту) та процентів за ним у разі пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката.

Різновидом ощадних (депозитних) сертифікатів є депозит­ні сертифікати Нацбанку України. Це боргові цінні паперів, емітовані НБУ. Порядок випуску, обігу та погашення депозитних сертифікатів НБУ визначається нормативними актами НБУ за погодженням з НКЦПФР.