3.9. Правовий режим іпотечних цінних паперів
Відповідно до ст. 31 Закону «Про іпотеку» заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів – іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів.
Відповідно до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» іпотечні цінні папери – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів цей Закон відносить: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати ФОН.
Умови випуску та обігу іпотечних облігацій визначається Законом від 22 грудня 2005 р. «Про іпотечні облігації». Іпотечними облігаціями є облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям. Іпотечна облігація є іменним цінним папером і засвідчує внесення грошових коштів її власником та підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та виплату грошового доходу в порядку, встановленому Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов’язання за іпотечною облігацією – надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.
Види іпотечних облігацій: 1) звичайна; 2) структурована.
Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, а структурованих – спеціалізована іпотечна установа.
Державну реєстрацію випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює НКЦПФР в порядку, визначеному Положенням про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про підсумки випуску іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 11 квітня 2006 р. № 234. Емітент має право на випуск іпотечних облігацій з дати реєстрації цього випуску.
Умови випуску іпотечних облігацій та вимоги до їх іпотечного покриття визначаються Законом «Про іпотечні облігації» та проспектом емісії.
Проспект емісії іпотечних облігацій, що пропонуються для відкритого продажу, підлягає опублікуванню у повному обсязі в офіційному друкованому виданні НКЦПФР не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення іпотечних облігацій. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій емітент зобов’язаний сформувати іпотечне покриття – виключно з іпотечних активів; протягом строку обігу іпотечних облігацій до складу іпотечного покриття можуть включатися й інші активи.
Рішенням ДКЦПФР від 1 вересня 2006 р. № 774 затверджено Положення про іпотечне покриття звичайних іпотечних облігацій, порядок ведення реєстру іпотечного покриття та управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій, яке визначає: умови включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття; порядок формування іпотечного покриття зви чайних іпотечних облігацій; вимоги до збалансованості іпотечного покриття із заборгованістю за іпотечними облігаціями; вимоги до ведення реєстру іпотечного покриття; умови доступу до інформації, що міститься в реєстрі; порядок перевірки даних реєстру та надання витягів з нього; розкриття інформації з реєстру іпотечного покриття; функції з управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій; вимоги та обмеження щодо діяльності управителя, умови заміни управителя; рекомендаційні умови договору про управління іпотечним покриттям.
Іпотечні та інші активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, вважаються переданими у заставу, яка забезпечує виконання зобов’язань емітента-заставодавця перед власниками іпотечних облігацій – заставодержателями. Відомості про обтяження заставою іпотечного покриття вносяться управителем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у 5-денний строк з дня державної реєстрації випуску іпотечних облігацій. Наступна застава іпотечного покриття заборонена. Застава іпотечного покриття припиняється у разі повного задоволення вимог власників іпотечних облігацій або після звернення стягнення на іпотечне покриття.
Випуск іпотечних облігацій здійснюється у бездокументарній формі. Глобальний сертифікат випуску іпотечних облігацій повинен містити їх найменування (звичайна чи структурована іпотечна облігація), посилання на те, що виконання зобов’язань емітента забезпечується іпотечним покриттям, а також інші реквізити, встановлені законодавством.
Розміщення іпотечних облігацій здійснюється шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розміщення.
У разі закритого (приватного) розміщення іпотечних облігацій емітент повинен закінчити розміщення у строк, передбачений рішенням про розміщення іпотечних облігацій, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дати початку їх розміщення. При цьому розміщення та обіг іпотечних облігацій здійснюються між юридичними та фізичними особами, коло (перелік) яких заздалегідь визначається у рішенні про випуск іпотечних облігацій.
Відкрите (публічне) розміщення іпотечних облігацій здійснюється, якщо пропозиція іпотечних облігацій адресована більш ніж 100 фізичним або юридичним особам. У разі відкритого (публічного) розміщення іпотечних облігацій емітент повинен закінчити розміщення у строк, передбачений рішенням про розміщення іпотечних облігацій, але не пізніше ніж протягом одного року з дати початку їх розміщення.
Емітент подає до НКЦПФР для реєстрації випуску, проспекту емісії іпотечних облігацій документи, визначені п. З Положення від 11 квітня 2006 р. №234. Реєстрація випуску іпотечних облігацій та проспекту їх емісії здійснюється протягом 30 календарних днів з дати подання заяви та необхідних документів.
Обіг іпотечних облігацій дозволяється після реєстрації НКЦПФР звіту про підсумки випуску іпотечних облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію їх випуску. Емітент подає НКЦПФР звіт про підсумки випуску іпотечних облігацій не пізніше 30 днів після завершення розміщення іпотечних облігацій даного випуску відповідно до проспекту емісії та протоколу рішення. У разі відкритого (публічного) розміщення іпотечних облігацій не пізніше 15 днів, а в разі закритого (приватного) розміщення не пізніше 30 днів після закінчення погашення іпотечних облігацій емітент подає до НКЦПФР звіт про погашення іпотечних облігацій та документи для скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій, визначені п. 7.2 Положення від 11 квітня 2006 р. № 234.
Відповідно Закону «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 р., іпотечний сертифікат – особливий вид цінного папера, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до цього Закону та зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з інформації про їх випуск.
Номінальна вартість та строк обігу сертифікатів одного випуску мають бути однаковими. Номінальна вартість може бути встановлена в національній валюті з урахуванням інфляційного застереження. Строк обігу сертифікатів одного випуску не може перевищувати строк існування іпотечних активів, які є забезпеченням цього випуску, та строку відчуження іпотечних активів.
Реквізити сертифіката: слова «іпотечний сертифікат» як складова частина його назви; повна назва й місцезнаходження емітента; вид сертифіката (іменний або на пред’явника); для іменних сертифікатів: назва і юридична адреса власника для юридичних осіб або прізвище, ім’я, по батькові та номер і серія паспорта власника для фізичних осіб; номер та серія сертифіката; номінальна вартість сертифіката; строк обігу сертифіката, порядок та строк виплати платежів; інформація про забезпечення даного випуску сертифіката; інформація про страхування власника сертифіката від валютних та інших ризиків відповідно до Закону; підпис керівника емітента або уповноваженої на це особи емітента; скріплення печаткою (за її наявності).
Види іпотечних сертифікатів: а) сертифікати із фіксованою дохідністю; б) сертифікати участі.
Процедура емісії сертифікатів охоплює такі етапи: 1) одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів; 2) прийняття емітентом рішення про випуск сертифікатів; 3) формування або придбання іпотечних активів і підготовка інформації про випуск сертифікатів; 4) визначення фінансової установи, яка буде виконувати функції управителя; 5) визначення банків, які будуть виконувати функції керуючих іпотекою; 6) затвердження емітентом інформації про випуск сертифікатів; 7) державна реєстрація інформації про випуск сертифікатів та випуску сертифікатів; 8) оформлення глобального сертифіката і передача його на зберігання до обраного емітентом депозитарію (для бездокументарної форми випуску); 9) оприлюднення інформації про випуск сертифікатів; 10) виготовлення бланків іпотечних сертифікатів (для документарної форми); 11) розміщення сертифікатів; 12) реєстрація звіту про підсумки випуску сертифікатів; 13) оприлюднення звіту про підсумки випуску сертифікатів. Емітент може прийняти рішення про випуск сертифікатів після отримання дозволу на здійснення їх емісії.
Інформація про випуск сертифікатів та випуск сертифікатів підлягають реєстрації в порядку, визначеному Положенням про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі, інформації про їх випуск та звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 21 березня 2006 р. № 187. Емітент подає до НКЦПФР для реєстрації інформації про випуск іпотечних сертифікатів та випуску документи, визначені цим Положенням. Реєстрація випуску іпотечних сертифікатів та інформації про їх випуск здійснюється протягом 30 календарних днів з дати подання заяви та всіх необхідних документів. Емітент сертифікатів зобов’язаний після реєстрації оприлюднити інформацію про випуск сертифікатів шляхом її розміщення у друкованих засобах масової інформації.
Випуск сертифікатів здійснюється з додержанням таких вимог: а) загальний розмір емісії не може перевищувати вартість іпотечних активів; б) строк обігу сертифікатів не може перевищувати строк дії договорів про іпотечний кредит, реформованих в іпотечні активи, які є забезпеченням випуску сертифікатів, строку існування іпотечних активів та строку відчуження іпотечних активів; в) загальна номінальна вартість сертифікатів, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента; г) обсяг здійснюваного випуску сертифікатів має бути не менше суми, еквівалентної 100 тисячам євро за курсом НБУ на день прийняття рішення про випуск сертифікатів; д) ризики за усіма зобов’язаннями, які підлягають об’єднанню у консолідований іпотечний борг, застраховані відповідно до Закону «Про ... іпотечні сертифікати».
Порядок ведення та склад відомостей систематизованого переліку зобов’язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та переліку іпотек, що становлять іпотечний пул, а також відомості щодо зобов’язань емітента за іпотечними сертифікатами, порядок подання такої інформації фінансовими установами — емітентами сертифікатів визначається Положенням про порядок ведення реєстру забезпечення іпотечних сертифікатів та надання регулярної інформації, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 4 жовтня 2005 р. № 509.
Обслуговування операцій та проведення розрахунків за операціями з сертифікатами здійснюються відповідно до розпоряджень власника цих сертифікатів або внаслідок виконання безумовної операції з сертифікатами та на підставі наданих документів, які є підтвердженням правомірності цих операцій.
Сертифікати є неподільними.
Емітент може прийняти рішення про емісію сертифікатів наступного випуску до закінчення строку обігу сертифікатів попереднього випуску.
Емісія сертифікатів здійснюється окремими випусками. За кожним випуском сертифікатів емітент має прийняти окреме рішення про випуск.
Рішенням про випуск сертифікатів може бути передбачений розподіл випуску на транші – частини одного випуску сертифікатів, розміщені в рамках обсягу даного випуску в будь-яку дату протягом періоду розміщення сертифікатів даного випуску, що не збігається з датою початку розміщення даного випуску.
Інформація про умови випуску іпотечних сертифікатів є публічною пропозицією щодо укладання договору управління іпотечними активами і повинна відповідати за змістом вимогам, визначеним Законом.
Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення іпотечних сертифікатів подає НКЦПФР разом із звітом про підсумки їх випуску (окремого траншу) документи, визначені Положенням від 21 березня 2006 р. № 187.
Не пізніше 10 днів з дати реєстрації звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів в НКЦПФР емітент має оприлюднити звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів у друкованих засобах масової інформації, в яких було опубліковано інформацію.
Первинний продаж сертифікатів емітент може здійснювати самостійно шляхом проведення відкритої підписки на сертифікати або через торговців цінними паперами, з якими емітент уклав договори. Сертифікати підлягають вільному обігу. Обслуговування вільного обігу сертифікатів, у тому числі депозитарну діяльність щодо них, здійснює Національна депозитарна система. Оплата сертифікатів при їх розміщенні здійснюється тільки грошовими коштами.
Сертифікати можуть бути випущені в одній з таких форм: іменні сертифікати документарної форми випуску; іменні сертифікати бездокументарної форми випуску; сертифікати на пред’явника документарної форми випуску. Форма випуску сертифікатів установлюється рішенням про випуск сертифікатів. Сертифікати одного випуску мають одну форму випуску.
Розміщення іпотечних сертифікатів здійснюється шляхом відкритого продажу. Строк розміщення іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю не може перевищувати один рік з дати початку розміщення іпотечних сертифікатів. Строк розміщення сертифікатів участі або передбаченого умовами інформації про випуск іпотечних сертифікатів траншу випуску має бути не більшим ніж 30 днів. Обіг іпотечних сертифікатів дозволяється після реєстрації в НКЦПФР звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів.
Сертифікати з фіксованою дохідністю – це сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників: а) право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни; б) право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів; в) право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента.
Сертифікат участі є іменним цінним папером. Це сертифікати, які відповідно до Закону забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має такі права: а) право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів; б) право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, які перебувають у довірчій власності управителя.
Закон від 19 червня 2003 р. «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» ввів такий вид цінних паперів, як сертифікат ФОН (фонд операцій з нерухомістю) – цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю. Сертифікат ФОН засвідчує право власника цього сертифіката на отримання частки чистих активів ФОН у грошовій формі після закінчення строку, на який був створений відповідний ФОН, та право вимагати дотримання обмежень прав довірчої власності управителем.
Емітентом сертифікатів ФОН може бути банк або інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим Нацкомфінпослуг, а також має дозвіл на здійснення емісії сертифікатів ФОН. Емісія та обіг сертифікатів ФОН регулюються Законом «Про фінансово-кредитні механізми...». Сертифікат ФОН надає кожному його власникові однакові права.
Процедура емісії сертифікатів ФОН включає такі етапи: одержання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН; прийняття емітентом рішення про випуск сертифікатів ФОН; підготовка інформації про випуск сертифікатів ФОН; державна реєстрація інформації про випуск сертифікатів ФОН та їх випуску; оформлення глобального сертифіката і передача його на зберігання до обраного емітентом депозитарію (для бездокументарної форми випуску); оприлюднення інформації про випуск сертифікатів ФОН; виготовлення бланків сертифікатів (для документарної форми випуску); розміщення сертифікатів ФОН; реєстрація звіту про підсумки випуску сертифікатів ФОН; оприлюднення звіту про підсумки випуску сертифікатів ФОН. Емітент може прийняти рішення про випуск сертифікатів ФОН після отримання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН. Рішення про випуск сертифікатів ФОН приймає емітента та оформлює це рішення протоколом. Проспект емісії сертифікатів ФОН підлягає реєстрації у НКЦПФР.
Випуск сертифікатів ФОН може бути здійснений при виконанні таких вимог: а) загальна номінальна вартість сертифікатів ФОН, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента; б) обсяг здійснюваного в рамках емісії випуску сертифікатів ФОН повинен бути в сумі, еквівалентній не менше ніж 100 тисячам євро за курсом НБУ на день прийняття рішення про емісію сертифікатів ФОН. Сертифікати ФОН є неподільними.
Умови зберігання, обліку та викупу сертифікатів ФОН визначає емітент при їх випуску в проспекті емісії сертифікатів. Первинний продаж сертифікатів ФОН емітент може здійснювати самостійно шляхом проведення відкритої підписки або через торговців цінними паперами, з якими емітент уклав договори.
Сертифікати ФОН підлягають вільному обігу. Оплата сертифікатів при їх розміщенні здійснюється тільки грошовими коштами.
Сертифікати ФОН можуть бути випущені в одній з таких форм: іменні сертифікати ФОН документарної та бездокументарної форми випуску; сертифікати ФОН на пред’явника документарної форми випуску. Зберігання та обслуговування обігу сертифікатів ФОН, випущених у бездокументарній формі, на рахунках у цінних паперах, які належать власникам сертифікатів, здійснюють обрані ними зберігачі. Ведення реєстру та облік прав власності власників іменних сертифікатів ФОН у документарній формі здійснює емітент.
Дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів ФОН емітентам надається Нацкомфінпослуг у визначеному нею порядку. Державна реєстрація випусків сертифікатів ФОН здійснюється НКЦПФР.
- Тема 3. Цінні папери: поняття, класифікація, правовий режим
- 1. Поняття та ознаки цінних паперів, їх функції та властивості
- 2. Класифікація цінних паперів
- 3. Правовий режим окремих видів цінних паперів
- 3.1. Правовий режим акцій
- 3.2. Правовий режим облігацій
- 3.3. Правовий режим казначейських зобов’язань
- 3.4. Правовий режим ощадних сертифікатів
- 3.5. Правовий режим векселів
- 3.6. Правовий режим інвестиційних сертифікатів
- 3.7. Правовий режим похідних цінних паперів (деривативів)
- 3.8. Правовий режим заставної
- 3.9. Правовий режим іпотечних цінних паперів
- 3.10. Правовий режим приватизаційних цінних паперів
- 4. Момент виникнення та переходу права власності на цінні папери