82. Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку в трактуванні Кейнса та сучасних дослідників. Етапи економічних змін під впливом монетарних чинників.

Ефективність монетарної політики залежить насамперед від надійності передавального механізму між монетарними командами (змінами) та змінами обсягів виробництва (ВВП). Дія цього механізму була і є предметом гострих суперечок в економічній науці передусім між монетаристами та кейнсіанцями, що негативно позначається на практиці грошово-кредитного регулювання.

Кейнсіанці заперечують тезу монетаристів про незмінність швидкості обігу грошей і вважають, що передавальний механізм є значно складнішим. Вирішальну роль у ньому вони відводять не зміні пропозиції грошей самій по собі, а одному з її наслідків — зміні процентної ставки, від якої залежить зміна норми прибутку та інвестиційного попиту агентів реального сектору, а отже, усього сукупного попиту. Передавальний механізм у кейнсіанському трактуванні можна подати у такому вигляді:

де і — рівень процентної ставки;

П — норма прибутку;

І — обсяг інвестиційних витрат;

СП — обсяг сукупного попиту.

Іншими є й практичні рекомендації кейнсіанців для органів монетарного управління — оперативно і рішуче змінювати пропозицію грошей у напрямку, протилежному стихійним циклічним коливанням ринкової кон’юнктури задля її стабілізації. Такі коливання для кейнсіанців є неминучими, оскільки сукупний попит, на їхню думку, формується під впливом не тільки пропозиції грошей, а й багатьох немонетарних чинників. А тому зміни пропозиції грошей у механізмі кейнсіанців не можуть бути передбачуваними і повинні здійснюватися в міру виникнення потреби, а їх монетарна політика повинна здійснюватися не «за правилами», а дискретно.

Кейнсіанська схема передавального механізму також не задовольнила дослідників, насамперед з табору монетаристів. Була доведена слабка залежність інвестиційних витрат від зміни процентної ставки та висока загроза інфляції при такій політиці, що ослабило довіру до цієї схеми. Погодившись із цим, кейнсіанці провели широкомасштабні пошуки нових каналів впливу пропозиції грошей на економічне зростання. Найвагоміший внесок у ці пошуки на боці кейнсіанців зробив лауреат Нобелівської премії Франко Модільяні.

У кінцевому підсумку було виявлено не менше семи додаткових складових передавального механізму: доступність кредитів, теорія q Тобіна, асиметричний інформаційний вплив, вплив процентних ставок на споживчі товари тривалого користування, вплив багатства, вплив ліквідності, вплив валютного курсу на чистий експорт1. Проведений Модільяні розрахунок впливу пропозиції грошей на обсяг ВВП на базі моделі передавального механізму, що включала майже всі названі складові (модель MPS), показав високий позитивний результат.