12.3. Аналіз внутрішніх ризиків
Внутрішні ризики виникають у результаті діяльності самого банку і залежать від операцій, які він проводить. Відповідно вони пов’язані з:
1) активами банку (кредитні, валютні, ринкові, розрахункові, лізингові, факторингові, касові, інвестиційні ризики тощо);
2) зобов’язаннями банку (ризики за вкладами та іншими депозитними операціями, за міжбанківськими кредитами, отриманими кредитами);
3) якістю управління банком власними активами і пасивами (процентний ризик, ризик незбалансованої ліквідності, неплатоспроможності, ризик структури капіталу, недостатності капіталу);
4) ризиком реалізації фінансових послуг (операційні, технологічні, стратегічні, адміністративні, бухгалтерські ризики, а також ризики, пов’язані з інноваціями, безпекою, зловживаннями).
Захиститися від кредитного ризику допомагає систематичний аналіз, у ході якого з’ясовують, як банки встановлюють мінімальну питому вагу кредитних вкладень, що покриваються власними ресурсами; дотримуються нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника та нормативу «великих» кредитних ризиків; формують резерви під збитки за позичками; диверсифікують кредитні вкладення за галузями, позичальниками; чи отримують достатнє забезпечення за виданими кредитами тощо.
Розглядаючи ризики, пов’язані із зобов’язаннями, особливу увагу слід приділяти аналізу формування депозитів. До появи негараздів у діяльності банку може спричинитися дострокова вимога вкладу чи міжбанківського кредиту. На дострокові вимоги, крім різких непередбачених змін у фінансовому становищі вкладника, можуть впливати також фактори, пов’язані з нестійкою політичною чи економічною ситуацією в країні, кризи. Задля попередження і регулювання ризику щодо формування депозитів банки аналізують співвідношення між позичками і депозитами, враховують процентний ризик, який виникає при формуванні депозитів.
Вивчаючи ризики, пов’язані з якістю управління активами і зобов’язаннями, слід особливо уважно аналізувати процентний ризик, тобто небезпеку втрат унаслідок перевищення сплачених процентних ставок над отриманими. Підвищення процентних ставок спричинить падіння курсів цінних паперів із твердими процентами, а відтак і знецінення банківського портфеля, завдасть курсових збитків. Крім того, різниця між процентними доходами і витратами становить основу банківського прибутку. Різка зміна ставок у різних сегментах ринку може негативно позначитися на прибутковості операцій банку.
Це спонукає банки аналізувати попит і пропозицію кредитних ресурсів, порівнювати проміжок часу між строками вивільнення депозитів та розміщених коштів і коливаннями процентних ставок (останні — вельми різноманітні, вони залежать від загального попиту на кредитні ресурси даного банку, наявності цих ресурсів, характеру, розміру та строків позички. Процент є регулятором ринкових відносин).
Аби зменшити ризик, деякі банки вводять до процентної ставки за розміщеними коштами ризикову процентну ставку (договірну надбавку) або розмір страхового процента (коли позичку страхує сам банк). В умовах інфляції аналізують реальні і номінальні проценти. Щоб уникнути процентного ризику, активніше надають кошти на тривалі строки, а для рефінансування залучають кошти на короткий термін.
Щодо ризиків, пов’язаних із реалізацією фінансових послуг, застосовують спеціальні методи аналізу. Вивчаючи операційні ризики банку, оцінюють, як збільшується вартість послуг банку та зростають поточні витрати.
До технологічних відносять ризики збою технології здійснення операцій (ризики, пов’язані з неполадками у комп’ютерній системі, втратою документів, комп’ютерним шахрайством тощо). Аналізуючи тенденцію до зростання чи до зменшення кількості таких випадків, визначають вірогідність їх повторення.
Вивчаючи ризики безпеки, звертають увагу на її загальний стан (надійність приміщень посиленого захисту, куди мають доступ лише окремі особи та охоронці), «вузькі місця» в її організації (захист у комп’ютерному центрі, неприступність сейфів, охорона каси), стан протипожежної безпеки.
Залежно від методів розрахунку ризики поділяють на сукупні (загальні) і часткові.
Сукупним ризиком передбачається оцінка і прогнозування величини ризику банку залежно від його доходу, дотримання економічних нормативів ліквідності.
Частковий ризик оцінюється на основі шкали коефіцієнтів ризику за окремою банківською операцією чи групами операцій. Визначити розмір ризиків дають змогу методи розрахунку. Від їх вибору залежить правильність оцінки прогнозованих втрат. Існують три основні методи оцінки ризиків: метод експертних оцінок, аналітичний та частковий (статистичний).
Метод експертних оцінок ґрунтується на вивченні висновків, зроблених експертами банку, і передбачає складання узагальнюючих рейтингових оцінок. Цей метод охоплює рейтингові оцінки кредитоспроможності позичальника та страхового ризику, дотримання економічних нормативів діяльності банку, розрахунок розміру ризику за кредитним портфелем банку, а також визначення розміру необхідного резерву для покриття збитків від кредитної діяльності банку, класифікацію кредитів за ступенем ризику тощо.
Аналітичним методом передбачається аналіз зон ризику зі встановленням оптимального його рівня для кожного виду банківських операцій та їх сукупності.
Частковий (статистичний) метод полягає в оцінці часткового ризику, тобто визначенні розміру втрат за окремою операцією банку щодо активів, зобов’язань тощо відповідно до ступеня ризику; зіставленні фактичної величини ризику з очікуваною згідно з нормативними документами; виявленні фактичних зон ризику для окремо взятого банку стосовно окремої операції; з’ясуванні ступеня їх допустимості, установленні максимально можливого розміру ризику за окремо взятою операцією банку.
Комплексний метод базується на сукупній оцінці ризику стосовно банку в цілому. Головним в управлінні ризикованими операціями банку є визначення ступеня допустимості і виправданості того чи іншого ризику та прийняття рішення. Перспективним є визначення ступеня допустимості загального ризику банку для встановлення нормативу відрахувань від прибутку до резервного фонду.
Загальний ступінь ризику визначається за формулою:
де Н — ступінь допустимого загального ризику банку;
Р — часткові ризики банку за всіма операціями;
Е — коригуючий коефіцієнт зовнішніх ризиків банку;
К — капітал банку.
Цей показник відображає максимально можливий ступінь ризику для банку за певний період часу.
Більш детально про аналіз кредитних, валютних, інвестиційних процентних ризиків можна прочитати в навчальному посібнику «Аналіз діяльності комерційного банку» за ред. Ф. Ф. Бутинця та А. М. Герасимовича (2 с. 160—221).
- Тема 6. Аналіз інвестиційних та інших операцій банку з цінними паперами План до вивчення теми
- 1. Аналіз фінансових інвестицій банку
- 1.1. Основні завдання аналізу
- 1.2. Аналіз динаміки та структури операцій з цінними паперами
- 1.3. Аналіз дохідності та прибутковості операцій з цінними паперами
- 2.1. Аналіз нефінансових інвестиційних активів
- Питання для самоперевірки
- Тема 7. Аналіз валютних операцій банку План до вивчення теми
- 1. Завдання аналізу валютних операцій
- 2. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
- 3. Аналіз валютних доходів та витрат
- 4. Особливості аналізу неторговельних операцій
- 5. Методика аналізу ефективності валютних операцій
- Питання для самоперевірки
- Тема 8. Аналіз банківських послуг План до вивчення теми
- 1. Аналіз розрахункових послуг банку
- 2. Аналіз касових послуг банку
- Надходження
- Видатки (виплати)
- 3. Аналіз факторингових операцій банку
- 4. Аналіз лізингових операцій банку
- 8.5. Аналіз агентських послуг банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 9. Аналіз доходів і витрат банку План до вивчення теми
- 1. Основні напрями та завдання аналізу
- 9.2. Аналіз динаміки та структури банківських доходів
- 3. Факторний аналіз доходів банку
- 4. Відносні показники дохідності банку
- 5. Аналіз структури та динаміки витрат
- 6. Факторний аналіз витрат банку
- 7. Відносні показники витратності
- Питання для самоперевірки
- Тема 10. Аналіз прибутку і рентабельності банку План до вивчення теми
- 1. Значення та завдання аналізу
- 2. Загальна схема аналізу банківського прибутку
- 3. Методика розрахунку точки беззбитковості роботи банку
- 4. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
- Основні коефіцієнти прибутковості (ефективності) діяльності банку
- 5. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 11. Аналіз ліквідності банку План до вивчення теми
- 1. Економічна сутність ліквідності банку та її значення в банківські діяльності
- 2. Фактори, що впливають на рівень ліквідності банку
- 3. Показники оцінки ліквідності, що використовуються банками України
- 4. Міжнародний досвід оцінки банківської ліквідності
- 5. Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності
- 6. Аналітична оцінка динамічної ліквідності банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 12. Аналіз банківських ризиків1 План до вивчення теми
- 1. Визначення ризиків та їх класифікація
- 12.2. Аналіз зовнішніх ризиків
- 12.3. Аналіз внутрішніх ризиків
- Питання для самоперевірки