5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги
Спільне інвестування являє діяльність, що здійснюється в інтересах і за рахунок засновників та учасників корпоративних та пайових інвестиційних фондів шляхом випуску цінних паперів фондів та вкладення акумульованих коштів інвесторів у ефективні фінансові інструменти з метою одержання прибутку. Діяльність зі спільного інвестування забезпечується корпоративними інвестиційними фондами та компаніями з управління активами, що надають послуги ІСІ.
Споживачами фінансових послуг зі спільного інвестування є учасники пайових та корпоративних інвестиційних фондів. Останні шляхом придбання акцій корпоративного ІСІ або інвестиційних сертифікатів пайового ІСІ передають посередникам капітал для спільного вкладення у фінансові активи з метою зберігання та примноження. Таким чином, фінансові ризики, що пов'язані зі здійсненням фінансових інвестицій, передаються учасниками фондів фінансовим посередникам за винагороду. Спільний капітал, одержаний внаслідок розміщення цінних паперів ІСІ. спрямовується інститутом спільного інвестування або компанією з управління його активами на формування портфеля фінансових активів.
Фінансові послуги зі спільного інвестування надаються юридичним і фізичним особам. Такі послуги пропонуються тим учасникам ринку, які з різних причин не бажають здійснювати фінансові вкладення самостійно.
Вибір інституту спільного інвестування здійснюється громадянами та юридичними особами самостійно, виходячи з обраних ними інвестиційних цілей
Диверсифіковані інвестиційні фонди приваблюють тих інвесторів, які мають намір одержувати невеликий, але стабільний дохід, і при цьому убезпечити себе від втрати заощаджень.
Недиверсифіковані (венчурні) фонди реалізують агресивну стратегію фінансового інвестування і тому підійдуть тим власникам заощаджень, які мають на меті одержання значних прибутків за високого рівня фінансового ризику Венчурні фонди створюються на визначений термін часу, тому повернути вкладені у спільне інвестування кошти інвестори зможуть лише після ліквідації або реорганізації таких фондів. Діяльність венчурних фондів націлена на обмежене коло інвесторів від яких вимагають здійснення крупних інвестицій.
Інвестори, що націлені здійснювати фінансові вкладення протягом нетривалого періоду і в разі потреби повернути інвестовані кошти, оберуть для спільного інвестування відкриті та інтервальні фонди. Відкриті та інтервальні ІСІ можуть бути тільки диверсифікованого типу, тому вони в найбільшій мірі зможуть забезпечити реалізацію таких інвестиційних цілей, як ліквідність та безпека вкладень.
Основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування визначаються в його інвестиційній декларації, яка затверджується засновниками корпоративного інвестиційного фонду або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду.
Громадяни України мають право бути учасниками тільки диверсифікованих фондів, юридичні особи – учасниками диверсифікованих і недиверсифікованих фондів.
Законодавством України визначені особливості діяльності корпоративних та пайових інвестиційних фондів щодо реалізації спільного інвестування.
Корпоративний інвестиційний фонд, як відкрите акціонерне товариство, здійснює свою діяльність лише за умови, якщо не менше 70 відсотків середньорічної вартості активів, акумульованих ним, вкладені у цінні папери Корпоративний ІСІ не має права відмовитися від викупу акцій, що емітовані ним. здійснювати розміщення акцій за ціною нижчою ніж номінальна або понад оголошену кількість. Такий фонд повинен припинити свою діяльність якщо внаслідок викупу акцій вартість його активів стала меншою, ніж початковий розмір статутного капіталу фонду.
Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору здійснює обрана ним компанія з управління активами.
Створення пайового інвестиційного фонду, формування його активів та управління ними забезпечує компанія з управління активами. З метою акумуляції коштів інвесторів компанія з управління активами здійснює випуск інвестиційних сертифікатів пайового фонду і організовує їх публічне розміщення на ринку. Строк розміщення інвестиційних сертифікатів фонду не обмежується.
Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду на сучасному етапі не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат. Зазначений обсяг активів повинен бути сформованим компанією з управління активами протягом шести місяців з моменту організації фонду.
Припинення діяльності пайового інвестиційного фонду відбувається у випадку неможливості заміни компанії, що здійснює управління фондом, анулювання ліцензії, виданої зберігачу, що здійснює зберігання активів фонду, не укладення протягом 30-ти календарних днів договору з новим зберігачем та закінчення строку, на який був створений фонд.
- Міністерство фінансів України
- Передмова
- 1. Програма навчальної дисципліни
- 1.1. Опис навчальної дисципліни «ринок фінансових послуг»
- Інструментальні компетенції:
- Міжособистісні компетенції:
- Системні компетенції:
- Спеціальні компетенції:
- Опис навчальної дисципліни за денною формою навчання
- 1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- 1.3. Зміст навчальної дисципліни
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику
- Тема 10. Державне регулювання ринку фінансових послуг. Українській та світовий досвід
- Модуль 2. Виконання індивідуальної роботи
- 2. Розподіл балів, які присвоюються студентам
- Шкала оцінювання
- 3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- 1.2. Функції ринку фінансових послуг
- 1.3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види
- 1.4. Принципи функціонування ринку фінансових послуг
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 1. Серед нижченаведених оберіть найбільш повне визначення ринку фінансових послуг:
- 2. Головне завдання ринку фінансових послуг полягає в:
- 2. Умови створення та діяльності фінансових установ
- 3. Система взаємодії суб'єктів ринку фінансових послугу процесах акумулювання та переміщення капіталу
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 1.Оберіть найбільш повне визначення терміну «оференти фінансових послуг»:
- 2. Споживачами фінансових послуг в Україні можуть бути:
- 2. Типи фінансових посередників
- 3. Функції фінансових посередників
- 4. Роль банків у фінансовому посередництві
- 5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 2. Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів
- 3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- 4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток
- Класифікація платіжних карток
- 5.Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- 3. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках
- 4. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Лізингові операції фінансових установ
- 3. Факторингові послуги банківських установ
- Механізм реалізації факторингової послуги
- 4. Довірчі послуги фінансових установ
- Споживче кредитування
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами
- 3. Фінансові послуги з розміщення цінних паперів на ринку
- Брокерська діяльність на фондовому ринку
- 5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги
- 6. Управління активами інституційних інвесторів
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Бібліографічний список до теми
- 2. Загальна характеристика страхових послуг, як інструментів перейняття ризику
- 3. Гарантійні послуги фінансових установ
- 4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ
- Нормативні рівні резервування за банківськими кредитами
- 5. Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 2. Саморегулювання на ринку фінансових послуг. Світовий досвід
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Бібліографічний список до практичного заняття
- Модуль I. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування ринку фінансових послуг
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку Практичне заняття № 3
- Модуль I. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування ринку фінансових послуг
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику Практичне заняття № 4
- 6. Методичні рекомендації до вИконання індивідуальних завдань
- 7. Підсумковий контроль
- Cамостійна робота студентів
- Семінарські заняття
- Практичні заняття
- Індивідуальна робота
- 8.Список рекомендованої літератури
- Навчально-методичний посібник Ринок фінансових послуг Головко Ванда Валентинівна