1.4.2. Метод управлiння гепом
Строки — це один параметр управлiння активами та зобов’язаннями (пасивами) банку, iншим параметром є їх сума в грошовому вираженні. У процесi управлiння активами та зобов’язаннями з метою встановлення контролю над рiвнем ризику відсоткової ставки всi активи та пасиви банку подiляють на двi групи — чутливi до змiн вiдсоткової ставки та нечутливi до таких змін. При цьому структура активiв i пасивiв фiксується протягом певного довільно взятого iнтервалу часу. Це дозволяє керувати спiввiдношеннями сум рiзних видiв активiв i зобов’язань, елiмiнуючи вплив такого параметра як час. Зазначений пiдхiд до управлiння є статичним.
Актив чи пасив є чутливим до змiн відсоткової ставки, якщо має такі характеристики:
-
дата перегляду плаваючої вiдсоткової ставки міститься в розглядуваному iнтервалi часу;
-
строк погашення настає в цьому iнтервалi;
-
термiн проміжної або часткової сплати основної суми міститься в цьому iнтервалi;
-
змiна базової ставки, покладеної в основу цiноутворення активу чи зобов’язання, можлива або очiкується протягом цього самого часового iнтервалу i не контролюється банком (наприклад, змiна ставки рефiнансування НБУ).
До нечутливих активiв та зобов’язань вiдносять такi, доходи та видатки за якими протягом аналізованого перiоду не залежать вiд змiни вiдсоткових ставок.
Геп (GAP — розрив, дисбаланс) визначається як рiзниця мiж величиною чутливих активiв ЧА у грошовому вираженні та величиною чутливих зобов’язань ЧЗ у грошовому вираженні:
GAP = ЧА – ЧЗ. (1.5)
Геп може бути додатний, якщо активи, чутливi до змiн ставки, перевищують чутливi зобов’язання (ЧА>ЧЗ), або від’ємний, якщо чутливi зобов’язання перевищують чутливi активи (ЧА<ЧЗ). Збалансована позицiя, коли чутливi активи та зобов’язання рiвнi між собою, означає нульовий геп. При нульовому гепi маржа банку буде стабiльною, незалежною вiд коливань вiдсоткових ставок, вiдсотковий ризик — мiнiмальний, проте одержати пiдвищений прибуток внаслiдок сприятливої змiни вiдсоткових ставок неможливо. I додатний, i від’ємний геп дають потенцiйну можливiсть отримати бiльшу маржу, нiж у разі нульового гепу.
Головна iдея методу управлiння гепом полягає в тому, що розмiр та вид (додатний або від’ємний) гепу мають відповідати прогнозам змiни вiдсоткових ставок згідно з таким правилом:
-
якщо геп додатний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зростатиме i, навпаки, при їх зниженнi маржа зменшуватиметься;
-
якщо геп від’ємний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням — збiльшуватиметься.
Це означає, що не так вже й важливо, в якому напрямі змiнюються ставки, головне, щоб геп вiдповiдав тому напряму руху ставок, який принесе пiдвищений прибуток.
Проте потенцiйна можливiсть одержання додаткового прибутку супроводжується пiдвищеним рiвнем вiдсоткового ризику. Якщо прогноз змiни ставок виявиться неправильним або не справдиться, то це може призвести до зниження маржі і навiть до збиткiв. За наявності гепу ймовірність фінансових втрат така сама, як і ймовірність одержання додаткових прибутків.
Геп — це міра відсоткового ризику, на який наражається банк протягом фіксованого часового інтервалу. Незалежно від того, додатний чи від’ємний геп має банк, чим більший розмір (абсолютна величина) гепу, тим вищий рівень відсоткового ризику бере на себе банк і тим більше змінюється маржа. Збільшення чи зменшення маржі залежить від знака гепу (“плюс” чи “мінус”), а також від того, зростатимуть чи спадатимуть відсоткові ставки. Нульовий геп дозволяє мінімізувати ризик зміни відсоткових ставок і стабілізувати маржу.
Головним завданням менеджменту банку при застосуванні методу управління гепом є досягнення відповідності між видом гепу та прогнозом зміни напряму, швидкості й рівня відсоткових ставок. Отже, необхідною умовою використання зазначеного методу управління є наявність надійного прогнозу або можливість одержати такий прогноз та передбачуваність економічної ситуації. Якщо прогнозування зміни відсоткових ставок неможливе, наприклад через нестабільність економічної ситуації, є рація менеджментові банку застосувати стратегію нульового гепу, значно знизивши завдяки цьому відсотковий ризик.
Приклад 2. Метод управління гепом.
За даними балансу банку (табл. 1.2), оцінити зміну показників прибутковості при зниженні відсоткових ставок на 2%. Які рекомендації необхідно дати менеджментові банку?
Таблиця 1.2.
- Управління активами і пасивами банку та хеджування ризиків
- 1.1. Завдання й моделі управління банком
- 1.2. Економічна сутність процесу хеджування
- 1.3. Стратегії управління активами і пасивами банку
- 1.3.1. Стратегія управління активами банку
- 1.3.2. Стратегія управління пасивами банку
- 1.3.3. Стратегія збалансованого управління активами і пасивами банку
- 1.3.4. Стратегiї управлiння структурою активiв та зобов’язань
- 1.4. Основнi положення геп-менеджменту
- 1.4.1. Збалансований та незбалансований за строками методи управління
- Вiдсотковi ставки за активами та зобов’язаннями банку
- 1.4.2. Метод управлiння гепом
- Баланс банку
- 1.4.3. Метод кумулятивного гепу
- Аналіз кумулятивного гепу та відсоткового ризику
- 1.4.4. Проблеми практичного застосування геп-менеджменту