Аналіз кумулятивного гепу та відсоткового ризику
№ п/п |
Період | Чутливі активи | Чутливі пасиви | Геп (“+”, “–”) | Кумуля-тивний геп (“+”, “–”) | Індекс відсоткового | |
|
| млн грн. | ризику, % | ||||
1 | Наступні 24 год | 12 | 15 | – 3 | – 3 | 0,3 | |
2 | Від 24 год до 7 дн. | 125 | 110 | 15 | 12 | 1,2 | |
3 | Від 7 дн. до 1 міс. | 248 | 130 | 118 | 130 | 13 | |
4 | Від 1 міс. до 3 міс. | 150 | 210 | – 60 | 70 | 7 | |
5 | Від 3 міс. до 6 міс. | 100 | 195 | –95 | –25 | 2,5 | |
6 | Від 6 міс. до 9 міс. | 80 | 50 | 30 | 5 | 0,5 | |
7 | Від 9 міс. до 1 року | 30 | 42 | –12 | –7 | 0,7 | |
M | і т. д. | ... | ... | ... | ... | ... | |
| Усього працюючих активів | 1000 |
|
|
|
|
Крім основного завдання — зваженого управління активами та пасивами з метою максимізації прибутку при допустимому рівні ризику — метод кумулятивного гепу може виконувати й іншу функцію: застосовуватися для контролю за рівнем ризику ліквідності банку. Ризик ліквідності не є основним у діяльності зарубіжних банків, тому й проблема контролю за ліквідністю банку не дуже актуальна на сучасному етапі розвитку міжнародної банківської справи. У розвинених країнах потреба в ліквідних засобах завжди може бути задоволена одержанням короткострокових позик на міжбанківському ринку. Вартість такого кредиту залежатиме від рейтингу банку-позичальника та конкретної ситуації. Проблема ліквідності для зарубіжних банків полягає не в тому, де взяти ліквідні кошти. Головним є питання вартості залучення ліквідних засобів.
В українській банківській системі ситуація дещо інша, і ліквідність є однією з найважливіших проблем, пов’язаних з існуванням банку, проблемою самозбереження. За таких умов потрібний постійний контроль за станом ліквідності. Для його здійснення можна скористатися ідеєю методу кумулятивного гепу. Як правило, рівень ліквідності визначається співвідношенням активів та зобов’язань банку, термін дії яких закінчується протягом одного й того самого проміжку часу. Якщо активи та зобов’язання згруповані за термінами виконання, то додатне значення кумулятивного гепу покаже, що ризик ліквідності відсутній у даному періоді. Від’ємний геп означає, що зобов’язання, термін яких настає в даному періоді, перевищують розмір активів, які будуть повернені в банк в той самий час. Через це можуть додатково знадобитися ліквідні засоби, а отже, підвищитися рівень ризику ліквідності. Застосування методу кумулятивного гепу допоможе менеджментові банку прийняти виважені рішення щодо управління ліквідністю.
У практичній роботі банків методи геп-менеджменту мають базуватися на використанні обчислювальної техніки, що дає змогу точніше добирати та зменшувати тривалість періодів переоцінювання, одержувати точні розрахунки в будь-який час та прогнозувати майбутню діяльність.
- Управління активами і пасивами банку та хеджування ризиків
- 1.1. Завдання й моделі управління банком
- 1.2. Економічна сутність процесу хеджування
- 1.3. Стратегії управління активами і пасивами банку
- 1.3.1. Стратегія управління активами банку
- 1.3.2. Стратегія управління пасивами банку
- 1.3.3. Стратегія збалансованого управління активами і пасивами банку
- 1.3.4. Стратегiї управлiння структурою активiв та зобов’язань
- 1.4. Основнi положення геп-менеджменту
- 1.4.1. Збалансований та незбалансований за строками методи управління
- Вiдсотковi ставки за активами та зобов’язаннями банку
- 1.4.2. Метод управлiння гепом
- Баланс банку
- 1.4.3. Метод кумулятивного гепу
- Аналіз кумулятивного гепу та відсоткового ризику
- 1.4.4. Проблеми практичного застосування геп-менеджменту