3.1 Проблеми обліку та шляхи вдосконалення довгострокових позик в комерційних банках України

За останні роки в Україні намітились позитивні тенденції як у зростанні обсягів кредитування, так і збільшенні частки наданих комерційними банками кредитів економічним субєктам у валовому внутрішньому продукті.

Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни, що видаються субєктам господарювання та населенню [5].

На даний час в Україні довгострокове кредитування має ряд проблем. Основною проблемою для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.

Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни (виникає ризик ліквідності).

Проблемним питанням на сьогоднішній день є також висока ціна на позичковий капітал. Практика показує, що проценти на позичковий капітал в декілька разів перевищують рівень рентабельності виробництва позичальників. Звичайно, в умовах ринкових відносин ціна на запозичений капітал формується під впливом попиту та пропозиції на кредитні ресурси. На жаль, попит на кредитні ресурси перевищує пропозицію. Це обумовлено тим, що крім підприємств різних галузей народного господарства до запозичень вдалася держава [6].

Ще однією причиною не надання банками довгострокових кредитів є проблема кредитних ризиків щодо неповернення кредитів. Неповернення кредитів тягне за собою погіршення показників фінансового стану як комерційного банку, так і позичальників. Найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих кредитів займає такий вид забезпечення повернення кредитів як застава. Звичайно, застава є найбільш надійним видом забезпечення повернення кредитів. Але з іншого боку звужений перелік видів забезпечення повернення кредитів зменшує кількість потенційних позичальників кредиту.

З метою поліпшення економічного середовища та інвестиційного клімату в Україні необхідно запровадити Державний реєстр майна позичальників. Державний реєстр майна позичальників має забезпечити переважне право комерційних банків задовольняти вимоги за рахунок майна боржника перед іншими одержувачами незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав майна. Цей крок прискорить розвиток забезпечення кредитів в Україні, бо завдяки Державному реєстру застав майна позичальників підвищиться надійність застави, що сприятиме стимулюванню процесу надання позик комерційними банками субєктам господарювання [15].

Вирішити проблеми довгострокового банківського кредитування можливе шляхом аналізу практики країн із розвинутою економікою, потужними кредитно-грошовими системами та великим досвідом довгострокового кредитування. Посилаючись на їх досвід можна буде сформувати виважену кредитну політику в сфері довгострокового банківського кредитування, яка буде відповідати вимогам банків і задовольняти потреби підприємств.