1.3 Нормативне регулювання обліку грошових коштів на рахунках в банках

Для обліку грошових коштів на рахунках в банку існує велика кількість нормативних джерел. Характеристика основних нормативних документів наведена нижче.

Основним нормативним джерелом обліку грошових коштів на рахунках в банку є Закон України "Про банки і банківську діяльність", №2131-111 від 07.12.2000р, який регламентує перелік операцій та послуг, що виконуються комерційними банками. Цей закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, організації і ліквідації банків. Метою цього закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Іншим нормативним документом є Інструкція „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління національного банку України №492 від 12.11.2003р. Ця інструкція розроблена відповідно до Господарського кодексу України ,Цивільного кодексу України „Про національний банк України”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземній валютах субєктами господарювання, фізичними особами, іноземними представництвами, нерезидентам інвесторами, виборчим блокам політичних партій.

Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 p. Ця інструкція розроблена відповідно до законів України „Про банки і банківську діяльність”, „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів національного банку України.

Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України що здійснюється за участю банків.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюється примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обовязкові для виконання ними.

Згідно з Інструкцією НБУ № 7 «Про безготівкові розрахунки в національній валюті України» за порушення виконання грошових зобовязань банк несе відповідальність перед клієнтом у розмірі 0,5% за кожний день прострочи, якщо більший розмір пені не передбачений у договорі на проведення касово-розрахункових операцій ( п. 163 Інструкції НБУ N9 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України»).

Кілька разів після прийняття правил безготівкових розрахунків змінювалася черга здійснення платежів з рахунків у банках. Нарешті, 16.10.1996 року Верховна Рада України прийняла Закон, яким були внесені зміни до статті 24 Господарського кодексу України та зміни в статтю 381 Цивільного кодексу України. Ці зміни дозволили субєктам підприємницької діяльності самостійно встановлювати послідовність платежів, розпоряджатися своїми коштами, але, крім випадків, передбачених законодавством. Правління Національного банку України на виконання цього прийняло постанову «Про затвердження змін та доповнень до окремих нормативних актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків №149 від 16.04.2003р, в якій встановлено, що безспірне стягнення та безакцентне списання коштів з рахунків субєктів підприємництва допускається:

- у випадках, встановлених законами;

- за рішенням суду, арбітражного суду і за виконавчими надписами нотаріусів.

З метою забезпечення першочергового порядку здійснення платежів до бюджету, п. 22 Інструкції НБУ № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» передбачено, що, у разі відсутності коштів на рахунках платників, банк приймає до виконання їх доручення на перерахування до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів та сум податків обовязкових платежів. Ці платіжні доручення виконуються установами банків першочергово перед задоволенням інших стягнень у безспірному порядку, передбачених чинним законодавством.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджений Міністерством фінансів України від 31.03.1999 №87. Цим положенням визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів на загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів визначається окремим положенням (П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» від 30.07.1999р. №176).

Цим положенням регулюється рух грошових коштів в результаті операційної і інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

Також розкривається інформація про рух грошових коштів.

Постанова „Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням" затвердженим постановою НБУ від 27.08.2001р. №367.