3.1 Зарубіжний досвід міжбанківських кредитів і розрахунків

У більшості країн з ринковою економікою і дворівневої банківської системою функції центральних банків в основному збігаються, але є, природно, і відмінності. Так, наприклад, на чолі банківської системи Франції, яка характеризується жорстким банківським наглядом і кредитним контролем, а також переважанням державних кредитних інститутів, варто Міністерство фінансів Франції. Центральний банк Франції (Банк Франції) поряд з двома іншими інститутами (Національна Кредитна Рада і Комісія з банківського контролю), які здійснюють контроль за діяльністю комерційних банків, знаходиться під керівництвом Міністерства фінансів [17, с.34].

Політика відкритого ринку являє собою виконання операцій з купівлі або продажу твердо - процентних цінних паперів центральним банком за свій рахунок на відкритому ринку. Тут до основних цінних паперів відносяться: казначейські векселі, безпроцентні казначейські зобовязання, облігації державної позики, промислові облігації, першокласні короткострокові папери та ін.

Традиційними засобами проведення політики відкритого ринку є операції з державними паперами на вторинному ринку, характерні для Великобританії, Німеччини, Греції, Італії та Франції. Операції на первинному ринку з державними паперами здійснюються в суворо визначених межах у Великобританії.

Переоблік векселів довгий час був одним з основних методів грошово-кредитної політики центральних банків Західної Європи. Центральні банки предявляли певні вимоги до враховуємого векселем, головним з яких була надійність боргового зобовязання.

У багатьох країнах був обмежений доступ комерційних банків до кредитів центрального банку шляхом підвищення його ставки рефінансування. Було ослаблено тиск резервних вимог на банки. Різко зросла необхідність міжнародного узгодження кредитно - грошової і валютної політики, посилився міждержавне регулювання банківської діяльності. В цілому головною тенденцією грошово-кредитної політики центральних банків стало набуття нею більшої гнучкості.

Досить специфічна політика рефінансування застосовується у Великобританії. Так, використовуючи інструмент рефінансування, Банк Англії надає комерційним банкам такі основні види кредиту (рис. 3.1.):

Рис. 3.1 Види міжбанківського кредитування в Англії

Джерело: складено автором на основі 46, с. 196.

Як можна помітити, основною метою проведення Банком Англії політики рефінансування є управління ліквідністю фінансових установ. Повальне використання механізму РЕПО дозволяє Банку Англії, перш за все спростити і зміцнить стійкість здійснення механізму управління ліквідності в банківській системі, а також ефективно використовувати цей новий механізм на англійському ринку - одному з найбільш сталих і розвинених ринків світу [12, с.278].

В Іспанії серед обовязкових коефіцієнтів найбільш важливим є норматив обовязкових резервів. Цей норматив визначається як відсоток від суми вкладів на предявника, ощадних вкладів та строкових вкладів, який кредитна установа повинна підтримувати в своїй касі або тримати на безпроцентних вкладів в Банку Іспанії. Розмір цього нормативу впливає на обсяг пасивних засобів кредитного установи: менший пасив кредитної установи означає менші можливості надавати кредити і, зрештою, стримує збільшення грошових коштів на ринку.

Другим важливим інструментом є квота переобліку векселів, що встановлюється Банком Іспанії. Збільшення цих квот означає зниження зацікавленості приватних банків в обліку векселів і, відповідно, також веде до зниження грошової маси на ринку.

Однак обидва зазначених інструменту можуть ефективно застосовуватися лише нетривалий час. В силу того, що Банк Іспанії не може здійснювати операції на відкритому ринку, у його розпорядженні повинні бути додаткові, більш гнучкі інструменти контролю над фінансової діяльністю. Цю функцію покликані здійснювати кредити "грошового регулювання", які Банк Іспанії своєчасно надає кредитним установам для підтримки їх ліквідних коштів. Крім цих кредитів, Банк Іспанії регулює кількість грошових коштів за допомогою операцій з ліквідними активами банківських установ.