Валютні системи,валютні ринки.

3.Класифікація строкових та поточних валютних операцій.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Міжнародні валютні відносини — це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв'язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

Основною цільовою функцією цих відносин, з рештою, є забезпечення необхідних умов для процесу відтворення у рамках світового господарства та обслуговування світогосподарських зв'язків. Отже, міжнародні валютні відносини — одна з головних складових міжнародних економічних від­носин.

Міжнародні валютні відносини поступово придбали визначені форми організації на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Саме такою формою стала світова валютна система, що склалася до середини 19 століття.

Валютна система – форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством і міжнародними угодами.

Валютна система являє собою сукупність двох елементів – валютного механізму і валютних відносин. Під валютним механізмом розуміються правові норми й інститути, що представляють їх на національному і міжнародному рівнях. Валютні відносини включають повсякденні зв'язки, у які вступають приватні особи фірми, банки на валютних і грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

Розрізняють національну, регіональну та світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобально-світовому рівнях. У свою чергу регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Національна валютна система являє собою сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюється платіжний оборот, формуються і використовуються валютні ресурси, необхідні для процесу суспільного відтворення.

Світова валютна система включає міждержавні кредитно-фінансові інститути і комплекс міжнародно–договірних і державно-правових норм, що забезпечують функціонування валютних інструментів.

Від ефективності валютного механізму, ступеня втручання державних і міждержавних валютно-фінансових організацій у діяльності валютних, грошових і золотих ринків багато в чому залежить економічний розвиток, зовнішньоекономічна стратегія промислово розвинутих країн.

Студенти повинні розуміти, що взаємозв'язок національної і світової систем не означає їхньої тотожності, оскільки різні їхні задачі, умови функціонування і регулювання.

Взаємозв'язок і розходження національних і світової валютних систем виявляються в їхніх елементах (таб.7.1).

Таблиця 7.1

Основні елементи національної і світової валютних систем

При підготовці до обговорення другого питання буде корисним використання узагальненої таблиці щодо змін світової валютної системи в процесі її еволюції – таб.7.2.

Таблиця 7.2

Еволюція світової валютної системи

Продовження таблиці 7.2

Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку за купівлі-продажу (конверсії) певних сум грошей однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на певну дату (Рис.2.5).

Угоди з негайною поставкою (поточні конверсійні операції) – купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання.

Валютна операція на умовах "тод" (угода типу today) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору.

Валютна операція на умовах "том" (угода типу tomorrow) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору.

Рис.7.1. Класифікація конверсійних валютних операцій

Валютна операція на умовах "спот" (угода типу spot) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору.

Термінові угоди – конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою строк після її укладення за курсом, зафіксованим на момент її укладення.

Угоди типу „своп” („swap”) – комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із зазначених операцій є терміновою, а інша – угодою з негайною поставкою.

Оскільки строковий валютний ринок є похідним від валютного ринку спот (spot) його називають похідним або ринком деривативів (derivatives)

Форвардні угоди (forward operations або fwd) - угоди про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого терміну) за курсом, який визначається в момент укладання угоди.

Валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору.

Угоди типу Аутрайт-” outright “- одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою валютування.

Опціоном називається контракт, відповідно до якого одна особа надає іншій особі право купити або продати стандартну кількість певного активу за певною ціною в межах певного періоду.

Ф’ючерсний контракт – стандартизована угода на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому.

Валютний ф’ючерс – контракт, згідно з яким у день виконання поставляється певна кількість іноземної валюти.

Виділяються кілька цілей проведення конверсійних операцій:

• обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні інвестицій,

• проведення спекулятивних операцій;

• хеджування валютних ризиків.

Студенти повинні звернути увагу на те, що згідно положенню про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 суб'єкти ринку (уповноважені банки, уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.

Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім наступних випадків:

• Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

• Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

• Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

• Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічним договором.

Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)];

Засвоївши третє питання теми студенти повинні вміти розраховувати крос-курси і валютну позицію, набути навички щодо укладання угод за конверсійними операціями на міжнародному валютному ринку і валютному ринку України, навчитися котирувати курси валют.

Форвардний контракт — це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж: певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди.

Форвардні угоди є угодами типу ОТС (over_the_counteг), тобто позабіржовими угодами, які не мають чіткої стандартизації щодо суми, строків виконання тощо. Вони можуть укладатися на будь-який термін — від одного тижня до п'яти років, але найбільш ліквідними є контракти терміном дії до одного року

Форвардний курс не є прогнозованим курсом спот, а лише відображенням валютних курсів та процентних ставок на валютному ринку на дату укладення форвардної угоди

Форвардні контракти є похідними інструментами ринку депозитів.

В основі форвардного валютного курсу, який фіксується при укладенні контракту, лежить валютний курс спот на дату укладення угоди, скоригований на форвардні пункти, що називаються «премія» (рт) чи «дисконт» (dis) (залежно від того, додаються вони до курсу спот чи віднімаються), які залежать від різниці процентних ставок за валютами, що беруть участь у контракті

Форвардні угоди застосовуються для хеджування валютного ризику імпортерів та експортерів. .

Хеджування форвардним контрактом

Приклад: Клієнт банку — компанія, здійснює експортно-імпортну діяльність імпортує напівфабрикати з США та експортує продукцію в Німеччину. Таким чином, вона отримує кошти в євро, а платежі здійснює в доларах США. Уявимо, що через три місяці ї необхідно здійснити платіж в 10 000 000 дол

Звичайно, компанія може залишити свою позицію відкритою, а при настанні терміну платежу купити долари США за євро за курсом спот. Але, якщо компанія хоче захиститися від валютного ризику, вона може використати один з двох варіантів:

• по-перше, взяти кредит 10 000 000 євро, конвертувати її в долари та покласти долари на тримісячний депозит. По закінченні терміну дії депозиту розрахуватися за своїми зобов'язаннями перед торговельними партнерами в доларах, а кредит погасити за рахунок надходження в євро.

• о-друге, компанія може укласти форвардну угоду на купівлю доларів США за євро.

Форвардний курс складається з курсу спот та процентної різниці. Ця різниця є ніщо інше, як різниця між доходом від валюти, що купується за курсом спот та вкладається на депозит на певний термін, та процентними витратами за валютою, що взято в позику та продано за курсом спот

укладення форвардної угоди є безоплатним, тобто клієнт не сплачує банку комісійну або будь-яку іншу винагороду. Таким чином, джерелом прибутку банку від форвардних операцій є різниця між курсом купівлі та продажу (спред).

Для форвардних контрактів, так само, як і для операцій спот, вживаються такі терміни:

Дата укладення — це дата укладення угоди між клієнтом та бан­ком, саме на цю дату фіксуються всі умови: сума, курс, термін.

Дата валютування — дата зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку.