25. У чому полягають відмінності між основним та додатковим капіталом банку?
Банківський капітал неоднорідний за своїм складом і включає основний капітал та додатковий капітал.
Основний капітал (капітал першого рівня) є найстабільнішою частиною власного капіталу банку і відповідно до чинних в Україні нормативних актів [9] включає такі складові:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
б) розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку банку (резерви, оприлюднені банком у фінансовій звітності), зокрема:
-
дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу;
-
емісійні різниці — сума перевищення доходів, отриманих від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав, над їх номіналом;
-
резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
-
загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківських операцій;
-
прибуток минулих років;
-
прибуток минулих років, що очікує затвердження.
Ці складові включаються до основного капіталу лише за умови, що вони відповідають таким критеріям: відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’язання; призначення резервів і фондів та рух коштів по них окремо розкрито в оприлюднених звітах банку; фонди знаходяться в розпорядженні банку для необмеженого і негайного їх використання на покриття збитків; будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через бухгалтерські рахунки прибутків та збитків;
в) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням величини можливих збитків за невиконаними зобов’язаннями контрагентів і зменшується на суму:
-
недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими (понад 30 днів) та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями банку; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, визнаних банкрутами, або які перебувають у процесі ліквідації за рішенням уповноважених органів, або зареєстровані в офшорних зонах;
-
нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
-
капітальних вкладень у нематеріальні активи;
-
збитків минулих років та поточного року.
Додатковий капітал (капітал другого рівня) є менш постійною частиною капіталу, вартість якої може змінюватися. В Україні склад додаткового капіталу регулюється Національним банком України, який має право визначати та затверджувати перелік складових додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. За умови затвердження НБУ додатковий капітал банку може включати:
-
резерви під стандартну заборгованість інших банків;
-
резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;
-
результат переоцінки CтК з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні;
-
результат переоцінки основних засобів;
-
прибуток поточного року;
-
субординований борг, прирівняний до капіталу (субординований капітал).
Субординований капітал включає кошти, залучені від юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) як у національній, так і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу. Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які не можуть бути вилучені з банку раніше, ніж через п’ять років, а у разі банкрутства чи ліквідації банку повертаються інвестору після погашення претензій решти кредиторів. Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку після отримання дозволу НБУ за умови їх відповідності таким критеріям:
-
є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;
-
не можуть погашатися з ініціативи власника;
-
можуть вільно використовуватися для покриття збитків без пред’явлення банку вимоги про припинення торговельних операцій;
-
передбачають можливість відстрочення виплат за відсотками, якщо недостатній рівень прибутковості банку не дозволяє здійснити такі виплати вчасно.
На капітал другого рівня накладаються певні обмеження, зокрема, його величина не може бути більше ніж 100 % основного капіталу, а субординований капітал не може перевищувати 50 % основного капіталу.
- 1. Сучасний етап розвитку банківського менеджменту.
- 2. Які необхідні та достатні ознаки добре керованого банку?
- 3. Відмінності між стратегічним та операційним менеджментом.
- 4. Які сфери банківської діяльності охоплюють організаційний та фінансовий менеджмент?
- 5. У чому полягають пріоритетні завдання фінансового менеджменту?
- 6. Стратегії управління прибутком та ризиком банку.
- 7. Методи реалізації фінансових стратегій управління банком.
- 8. Організаційна структура банку.
- 9. Які основні типи організаційних структуру банках?
- 10. Які показники використовують для оцінювання прибутковості банківської діяльності?
- 11. Які причини змусили банки звернутися до планування?
- 12. Стан сучасних фінансових ринків.
- 13. Яким вимогам має відповідати науково обґрунтований план?
- 14. Сутність стратегічного планування банком.
- 15. Мета оперативного планування.
- 16. Свот аналіз
- 17. Види планування за ознакою тривалості періоду планування.
- 19. Які етапи включає процес планування?
- 20. Методи узгодження фінансових планів.
- 23. У чому полягає економічна суть поняття капіталу банку?
- 24. Яка з функцій банківського капіталу є пріоритетною і чому?
- 25. У чому полягають відмінності між основним та додатковим капіталом банку?
- 26. Які існують методи оцінки вартості банківського капіталу?
- 27. Які нормативи нбу регламентують діяльність банків щодо формування капітальної бази?
- 28. Як розраховуються активи, зважені за ступенем кредитного ризику?
- 29. Які чинники зумовлюють потребу в нарощуванні капіталу банку?
- Нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу банків (тис. Євро)
- Які внутрішні джерела поповнення капіталу може використати банк?
- Які переваги та недоліки методу внутрішніх джерел поповнення капіталу банку з погляду банківського менеджменту?
- Які зовнішні джерела поповнення банківського капіталу може використати банк?
- Які переваги та недоліки методу зовнішніх джерел поповнення капіталу банку?
- Які джерела формування ресурсів є найвигіднішими для банку з погляду витрат і чому?
- У чому полягають відмінності між залученими та запозиченими коштами з погляду методів управління?
- Які методи застосовуються для управління залученими коштами банку?
- Які чинники впливають на формування відсоткової ставки за банківськими депозитами?
- Які джерела запозичення коштів існують в сучасній банківській практиці?
- Які чинники має враховувати менеджмент банку, вибираючи джерело запозичення коштів?
- Які механізми рефінансування комерційних банків діють в Україні?
- Що таке кількісний тендер і як він проводиться?
- Які типи кредитних угод укладаються на міжбанківському ринку?
- У чому полягають особливості управління запозиченими коштами банку?
- У чому полягає сутність поняття «управління активами і пасивами» у сучасному банківському менеджменті?
- 54/Див питання 51
- Диверсифікація
- Установлення лімітів
- Резервування
- Сек’юритизація
- Які методи використовуються для управління проблемними кредитами банку
- Які функції виконує портфель цінних паперів банку
- У чому полягає відмінність між активною та пасивною інвестиційною політикою банку на ринку цп
- Які основні типи портфелів цп може сформувати банк
- Чим відрізняється ринкова ціна та внутрішня вартість цп
- Що показує несистемний ризикі які методи застосовують для його зниження
- Які чинники впливають на рівень системного ризику
- Для оцінки ефективності якого портфеля цп використовується коеф Шарпа
- Що таке інвестиційний горизон портфеля цп банку
- У чому полягають особливості інвестиційної стратегії довгострокового акценту
- Які переваги та недоліки притаманні інвестиційній стратегіїдовгострокового акценту
- Що таке дюрація цп та в яких одиницяхвона вимірюється
- Як впливає зміна відсоткових ставокна ринку на внутрішню вартість облігацій
- Які основні причини виникнення попиту на ліквідні кошти в банку
- Яка мета управління банківською ліквідностю
- У чому полягає сутність дилеми «ліквідність – прибутковість»
- У чому полягає зміст «золотого банківського правила» та які недоліки використання цього підходу за сучасних умов
- Які загальноекономічні чинники впливають на обсяги, структуру та стабільність ресурсної бази банку
- Які переваги та недоліки притаманні основним стратегіям управління ліквідністю
- Які методи оцінювання потреби у ліквідних коштах можуть бути використані менеджментом банку
- Які недоліки методу коефіцієнтів для оцінювання потреби банку в ліквідних коштах
- Коефіцієнти банківської ліквідності