18. Факторинг як вид кредиту в поточну діяльність. Облік та аналіз факторингових операцій.
Однією із форм короткострокових кредитів у поточну діяльність є факторинг. Факторинг — це придбання банком (чи фактор-фірмою) права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, що виникли між контрагентами в процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Метою факторингового обслуговування є своєчасне інкасування боргів для скорочення втрат внаслідок затримки платежів, що пов'язує цю операцію з різновидом торговельно-комісійних операцій банків. З кредитною операцією факторинг пов'язує те, що постачальник отримує попередню оплату боргової вимоги у формі короткострокового кредиту.
Узагалі, відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятої 1988 року Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом, коли вона відповідає, як мінімум, двом із чотирьох ознак: наявності кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку реалізації продукції; інкасування заборгованості (управління кредитом); страхування постачальника від кредитного ризику.
Факторинг конвенційний — це універсальна система факторингового кредиту, який виконує всі чотири вищезазначені функції. Клієнт у цьому разі відповідає лише за виробництво продукції.
Разом з тим, у деяких країнах (в Україні також) використовують факторинг конфіденційний, що полягає тільки в обліку фактор-фірмою (чи банком) рахунків клієнта, виписаних на його боржників, та наданні кредиту в рахунок майбутньої сплати боргів боржниками.
Факторингові операції можна прокласифікувати за різними ознаками: За місцем проведення (міжнародні, внутрішні); За місцезнаходженням (імпортні, експортні); За участю боржників в угоді (закриті; відкриті); За способом обліку рахунків-фактур (агентські, за партіями товарів); За способом кредитування постачальника (попередня оплата (« 80 %); оплата вимог на певну дату); За способом розрахунків з постачальниками (з і без права регресу); За видом зобов'язань (прості; вексельні).
Основний принцип факторингу полягає в тому, що фактор купує у своїх клієнтів їх дебіторські вимоги до покупців, оплачує їм від 80 до 90 % суми вимог, решту 10-20 % клієнти одержують після сплати боргу покупцями. Таким чином компенсується кредитний ризик банку.
Клієнтами факторингових фірм виступають найчастіше малі та середні торговельно-промислові компанії, торговельні агенти, дилери.
Взаємовідносини між банком-фактором і клієнтом-постачальником регулюються угодою про факторингове обслуговування. Перед укладенням угоди в банк подають заяву і всі документи для кредитування, а також документи, що вказуватимуть про фінансовий стан клієнта, сферу його діяльності, вид реалізованої продукції, кон'юнктуру ринку.
Послідовність здійснення факторингової операції: 1 - відвантаження товару і виставлення покупцеві платіжних вимог;2- пересилка платіжних вимог факторові;3- оплата платіжних вимог постачальнику (80 - 90 %);4- перерахування покупцем суми платіжних вимог;5- оплата решти вартості вимог мінус комісійні.
При виконанні факторингових операцій факторинговою компанією є деякі особливості. Факторингова компанія створює фонд оборотних коштів факторингу. Він формується із трьох джерел: тимчасово вільних коштів клієнтів банку, вкладених на депозити; кредитів, одержаних від свого чи інших банків (факторингові компанії найчастіше є дочірніми фірмами при великих банках, отже, вони одержують пільговий кредит від «батьківського» банку чи інших банків); прибутку від факторингових операцій, який є різницею між доходами і витратами.
Доходи від факторингу складаються: із комісійної винагороди (у відсотках до суми дебіторської заборгованості — 2,5 — 5 %), процентів за кредит та пені при затримці оплати боргових вимог дебітором. Крім фонду оборотних коштів, створюється факторинговою компанією ще резервний фонд у розмірі до 10 % від основного фонду
- 1. Структура банківської системи України. Основні вимоги щодо реєстрації банків. Ліцензування банківської діяльності.
- 2.Характеристика і класифікація операцій банків. Відображення коштів за цими операціями в балансі банку. Критерії і види аналізу банківського балансу.
- Типи бухгалтерських операцій
- 3. Формування ресурсів банків, їх поділ на к і з. Відображення к і з у фін. Звітності. Аналіз структури та ефективності використання ресурсів банків.
- 4.Капітал банку, його структура. Порядок формування та облік статутного капіталу банку. Нормативи капіталу.
- 5. Залучення коштів банками на поточні та вкладні рахунки суб’єктів господарювання, режим роботи за ними. Облік та аналіз операцій за цими рахунками.
- 5.1. Залучення банками коштів на поточні та вкладні рахунки юридичних осіб в національній валюті.
- 5.2. Режим роботи за поточними рахунками
- 5.3. Операції за депозитними рахунками, їх облік.
- 6. Залучення коштів банками на поточні та вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, їх облік та методика аналізу.
- 262 Кошти на вимогу фізичних осіб
- 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
- 263 Строкові кошти фізичних осіб
- 7. Основні принципи безготівкових розрахунків в Україні. Розрахункові операції з платіжними інструментами та їх облік.
- 9. Порядок відкриття карткових рахунків клієнтам банку, облік розрахунків платіжними картками та основні напрями аналізу.
- 10. Види міжбанківських розрахунків. Порядок відкриття кореспондентських рахунків банкам. Організація обліку міжбанківських розрахунків
- 11)Форми та види банківського кредиту. Загальні принципи обліку та відображення у фінансовій звітності кредитних операцій. Основні напрями аналізу кредитних операцій.
- 12. Принципи банківської кредитної політики, організація кредитної роботи в банках. Етапи процесу кредитування. Форми забезпечення кредиту. Аналіз структури кредитного портфеля банку.
- Порядок надання кредитів суб’єктам господарювання, облік цих операцій.
- 14. Порядок погашення кредитів, що надані субєктам господарювання. Проблемні кредити та їх облік.
- 16)Особливості банківського кредитування фізичних осіб, облік видачі і погашення споживчих кредитів банками.
- 17. Лізинг як форма майнового кредиту. Облік та аналіз операцій фінансового лізингу.
- 18. Факторинг як вид кредиту в поточну діяльність. Облік та аналіз факторингових операцій.
- 19.Процес організації банківського інвестиційного кредитування та облік цих операцій
- 20.Особливості іпотечного кредитування в житлове будівництво та придбання квартир. Облік цих операцій
- 223 Іпотечні кредити, що надані фізичним особам
- 952 Іпотека
- 21. Міжбанківські кредити як джерело формування ресурсів банку, їх облік та аналіз.
- 1.Питома вага мбк від загального обсягу зобов’язань банку:
- 2. Питома вага мбк, отриманих у валюті балансу, тобто в усіх джерелах:
- 22. Необхідність, основні напрями та методи банківського моніторингу кредитних операцій. Аналіз кредитного портфеля за рівнем ризику.
- 23. Класифікація операцій банків з цінними паперами (цп). Структура відображення цп у звітності. Загальні принципи обліку та оцінки вкладень банку у цп.
- 24. Вкладення банків у державні цінні папери. Загальні принципи обліку та оцінки цінних паперів в портфелях банку.
- 25. Емісія банками цінних паперів власного боргу та їх облік.
- 26. Емісія банками акцій та облік операцій з власними акціями.
- 500 Статутний капітал банку
- 27. Операції банків з іноземною валютою. Організація і загальні правила обліку операцій з іноземною валютою. Методи валютного регулювання і їх застосування Національним банком України.
- 28. Організація та порядок здійснення валюто-обмінних операцій з готівковою валютою в банках і обмінних пунктах та їх облік.
- 29. Класифікація активів банку за ліквідністю. Аналіз ліквідності банку: коефіцієнтний аналіз, оцінка розриву ліквідності.
- Класифікація доходів банку, їх облік і аналіз.
- 31. Витрати банку, їх структура, облік і аналіз.
- 33)Національний банк України – центральний банк держави. Функції та операції Національного банку України.
- 34 Роль нбу у формуванні ресурсної бази банків. Порядок рефінансування банків нбу.