Тестові завдання
1. Фінансові посередники — це інститути, що забезпечують:
перерозподіл капіталу у суспільстві за допомогою непрямого фінансування;
пряме фінансування діяльності суб'єктів господарювання;
надання посередницьких послуг на товарному ринку;
визначення рейтингів суб'єктів господарювання.
2. Фінансовими посередниками в Україні є:
банківські установи;
фондові та валютні біржі;
реєстратори прав власності на цінні папери;
депозитарні установи.
3. Переваги діяльності фінансових посередників на ринку полягають у:
забезпеченні вищої ринкової ціни фінансового активу;
збільшенні доходності фінансових вкладень;
забезпеченні обігу цінних паперів на фондових біржах;
гарантуванні фіксованого доходу на вкладений капітал.
4. Формами діяльності посередників на ринку фінансових послуг є:
реєстрація прав власності на цінні папери;
акумуляція заощаджень населення;
котирування цінних паперів на біржі;
депозитарна діяльність з цінними паперами.
5. Основними типами фінансових посередників за ринково орієнтованою моделлю фінансового посередництва є:
ощадні установи контрактною типу;
депозитарні установи;
розрахунково-клірингові установи;
небанківські фінансові установи.
6. До депозитних інститутів як типу фінансових посередників за ринково орієнтованою моделлю належать:
страхові компанії;
кредитні спілки;
недержавні пенсійні фонди;
інвестиційні компанії.
7. До складу інвестиційних посередників за ринково орієнтованою моделлю фінансового посередництва належать:
1) холдингові компанії;
інвестиційні фонди;
довірчі товариства;
страхові компанії.
8. Для залучення заощаджень фінансові посередники здійснюють:
розміщення на ринку цінних паперів позичальників;
випуск власних фінансових активів;
викуп цінних паперів позичальників з метою їх подальшого перепродажу;
всі відповіді є вірними.
9. До ощадних установ контрактного типу належать:
кредитні спілки;
страхові компанії;
банки;
інвестиційні фонди
10. Пряме фінансування забезпечується шляхом передачі вільного капіталу:
від банку до позичальника;
від кредитної спілки до позичальника;
від власника коштів до позичальника;
від інвестиційного фонду до позичальника.
11. Ринково орієнтована модель фінансового посередництва характеризується:
пріоритетною роллю банків у наданні фінансових послуг;
рівноправним розвитком банківського і небанківського фінансового посередництва;
взаємопроникненням банківських і небанківських фінансових установ на ринки один одного;
всі відповіді є вірними.
12. Приватизація майна державних підприємств України за приватизаційні майнові сертифікати обумовила виникнення та розвиток діяльності таких фінансових посередників, як:
недержавні пенсійні фонди;
інвестиційні фонди та інвестиційні компанії;
лізингові компанії;
компанії з управління активами.
13. У більшості країнах Східної Європи, які встали па шлях ринкових перетворень, фінансове посередництво розвивається за:
ринково орієнтованою моделлю;
банківсько-орієнтованою моделлю;
змішаною моделлю;
особливою національною моделлю.
Бібліографічний список до теми
[50,53,61,62,63,65,76,77,80,81,82,83,84,87,88,89,91,92,93]
Модуль I. Теоретико-методологічні засада організації та функціонування ринку фінансових послуг
Змістовий модуль 1 Сутність, особливості структури та функціонування ринку фінансових послуг України
Тема 4. Інфраструктура ринку фінансових послуг
Мета:
|
|
|
|
План вивчення теми
1.Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг.
2.Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні.
3.Форми діяльності депозитарних установ.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Інфраструктура ринку фінансових послуг це система інститутів, що забезпечують рух фінансових активів та обслуговують процес надання фінансових послуг В складі цих інститутів функціонують фондові біржі, позабіржові торговельно-інформаційні системи, депозитарні та розрахунково-клірингові установи, платіжні системи, інформаційно-аналітичні системи, рейтингові агентства тощо.
Важливе місце серед інститутів інфраструктури ринку фінансових послуг належить фондовим біржам, які виконують функції організаторів торгівлі.
У 2005 році діяльність з організації торгівлі цінними паперами в Україні здійснюваній вісім фондових бірж, серед яких:
Українська фондова біржа.
Українська міжбанківська валютна біржа.
Українська міжнародна фондова біржа,
Київська міжнародна фондова біржа.
Донецька фондова біржа.
Придніпровська фондова біржа,
Луганська фондова біржа:
Кримська фондова біржа.
Діяльність біржового ринку доповнює функціонування двох позабіржових торговельних систем, що забезпечують умови для кладення угод з цінними паперами, в складі яких: Дочірнє підприємство асоціації «Перша фондова торговельна система» - «Технічний центр ПФТС» та Дочірнє підприємство Асоціації «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система» - «Південь - Сервер».
За даними 2005 року на фондових біржах та в торговельно-інформаційних системах було укладено угод з купівлі-продажу цінних паперів на суму 16,4 млрд. грн. Це найбільший показник, досягнутий за роки функціонування українського фондового ринку.
Провідні позиції за обсягами виконаних угод серед організаторів торгівлі у 2005 році займали ПФТС - 88.22 % та Українська фондова біржа - 4.75 %, частка інших організаторів торгівлі разом склала лише 7.03% (рис. 12.1).
Серед укладених у 2005 році угод на фондових біржах та в торговельно-інформаційних системах 3,92 % (0,64 млрд. грн.) займали операції з цінними паперами на первинному ринку та 96.09 % (15,79 млрд. грн.) - операції на вторинному ринку.
У формі торговельно-інформаційних систем в Україні функціонують міжбанківський валютний та міжбанківський кредитний ринки, які забезпечують умови для укладення угод з валютними цінностями та проведення позикових операцій учасниками таких систем, переважно банківськими установами. Визначення правил проведення операцій на цих ринках та порядку торговельних сесій, прийом заявок на участь у торгівлі та контроль за діяльністю на цих ринках здійснює Національний банк України.
Новим інфраструктурним учасником ринку фінансових послуг є створена у 2004 році Державна іпотечна установа. Мета діяльності цієї установи полягає в сприянні розвитку іпотечного кредитування в Україні, зокрема шляхом рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ), які провадять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів, за рахунок коштів, отриманих від цінних паперів, та запровадження ефективних механізмів підвищення рівня їх ліквідності. Засновником Державної іпотечної установи є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Серед основних видів діяльності Державної іпотечної установи: придбання, отримання у заставу, відчуження та здійснення інших операцій з іпотечними активами; надання іпотечним кредиторам кредитів; виконання зобов'язань, за якими забезпечене іпотечними активами управління іпотечними активами; випуск цінних паперів; надання послуг з обслуговування міжнародних кредитних ліній, кошти яких спрямовуються у сферу іпотечного кредитування.
Діяльність Державної іпотечної установи спрямована на здешевлення вартості іпотечних кредитів, що надаються населенню, та поповнення кредитних ресурсів тих банків, що активно займаються іпотечним кредитуванням. Протягом 2005 року зазначена установа забезпечила рефінансування іпотечних кредитів банків на суму 100 млн. грн. заставкою 9,9% річних.
Важливою складовою інфраструктури ринку фінансових послуг виступає Національна депозитарна система.
Сфера діяльності Національної депозитарної системи включає:
стандартизацію обліку цінних паперів відповідно до міжнародних стандартів;
уніфікацію документообороту щодо операцій з цінними паперами і нумерацію цінних паперів, випущених в Україні згідно і міжнародними стандартами;
відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;
реальну поставку фондових цінностей чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;
акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;
регламентацію та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;
надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що приймаються на зберігання;
розробку, впровадження, обслуговування та підтримку комп’ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, що пов'язані з банківськими або іншими системами грошового клірингу на щоденній або регулярній основі.
Національна депозитарна система складається з двох рівнів: нижній рівень складають зберігачі, що ведуть рахунки у цінних паперах власників цінних паперів, та реєстратори, які відповідно до договорів з емітентом цінних паперів ведуть особові рахунки власників іменних цінних паперів; верхній рівень складають Національний депозитарій і депозитарії, які ведуть рахунки для зберігачів та за наявності ліцензії здійснюють кліринг і розрахунки за договорами щодо цінних паперів.
Контроль та нагляд за діяльністю Національної депозитарної системи здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також V межах повноважень, визначених законодавством України, - Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші державні органи.
Оцінку надійності фінансових активів, що вільно обертаються на фінансовому ринку, кредитоспроможності їх емітентів та інших учасників ринку здійснюють рейтингові агентства. Рейтингова оцінка має на меті забезпечення фінансової безпеки учасників господарських відносин.
В Україні практика складання кредитних рейтингів набуває поступового поширення. Найбільш відомими рейтинговими агентствами є «Прозора Україна», «Кредит рейтинг» та інші. Законодавством України визначені види діяльності, здійснення яких вимагає одержання національного кредитного рейтингу компаній та кредитного рейтингу боргових зобов'язань. Зокрема, відкриті акціонерні товариства, у статутних капіталах яких є частка держави, підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, підприємства, що займають монопольне становище на ринку (у разі випуску ними облігацій), у складі регулярної інформації про свою діяльність подають звіт рейтингового агентства щодо рівня кредитного рейтингу суб'єкта господарювання, визначеного або поновленого протягом календарного року. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку запроваджене обов'язкове рейтингування цінних паперів, що підлягають вільному обігу на ринку, та їх емітентів.
Діяльність професійних учасників валютного ринку та учасників ринку позик також забезпечують дилінгові центри банківських установ, що оснащені спеціальною технікою з метою швидкого укладення угод. Діяльність цих елементів інфраструктури ринку забезпечується комплексом організаційно-технічних засобів (дилінгове обладнання REUTERS. BLOOMBERG, системами підтвердження укладених угод тощо), який забезпечує можливість укладення і підтвердження договорів з купівлі-продажу кредитних ресурсів та валютних цінностей.
Міжнародні інформаційні агентства REUTERS. BLOOMBERG. DOW JONES TELERATE пропонують учасникам ринку фінансових послуг інформацію про курси цінних паперів на найбільших організованих ринках, поточні та форвардні валютні курси, процентні ставки на міжнародному та регіональних ринках тощо. Програмне забезпечення цих агентств створює учасникам ринку можливість не лише ознайомитись з ситуацією на відповідному ринку, а її провести фінансовий аналіз та прогнозування його кон'юнктури.
Торгівля цінними паперами в межах організаційно оформленого фондового ринку України здійснюється на фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах. Функціонування фондових бірж та торговельно-інформаційних систем регулюється Законами України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про господарські товариства».
Діяльність фондових бірж та торговельно-інформаційних систем забезпечує організований оборот цінних паперів та створює професійним учасникам фондового ринку (оферентам фінансових послуг) умови для виконання доручень клієнтів на купівлю-продаж цінних паперів та для надання інших біржових послуг, пов'язаних з інформуванням, консультуванням, арбітражним та технічним обслуговуванням.
Фондові біржі та торговельно-інформаційні системи, як організатори торгівлі на фондовому ринку, забезпечують прозорість операцій з купівлі-продажу фондових цінностей, виконання укладених угод за стандартними правилами й вимогами та уніфікацію таких угод, можливість для професійних учасників фондового ринку одержати комплекс торговельних, інформаційних, депозитарних, розрахункових та інших послуг для реалізації угод з цінними паперами.
Фондова біржа являє організаційно-оформлений і постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. В Україні вона може бути утворена у формі акціонерного товариства товариства з обмеженою відповідальністю або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами.
Засновниками фондової біржі повинні бути не менш ніж двадцять торговців цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об єднання, що налічує на менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може перевищувати 5-ти відсотків статутного капіталу фондової біржі. Для провадження професійної діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку фондова біржа повинна одержати ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Для здійснення своєї діяльності фондові біржі зобов'язані підтримувати власний капітал в розмірі не меншому ніж 3 млн. гривень, а фондові біржі, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 млн. гривень.
Активи фондової біржі не можуть бути сформовані за рахунок вкладень у недержавні цінні папери, окрім акцій депозитарію. При цьому частка середньострокових та довгострокових державних цінних паперів в активах біржі не може перевищувати 30 відсотків.
До основних функцій фондової біржі належать:
організація публічних торгів цінними паперами;
визначення типової ринкової ціни цінних паперів, що включені добіржового списку;
забезпечення розрахунків за укладеними біржовими угодами;
надання інформаційних послуг учасникам біржового ринку.
Доходи фондової біржі формуються за рахунок продажу акцій біржі, вступних та регулярних внесків членів біржі, біржових зборів з укладених угод з цінними паперами. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками
Кожна фондова біржа встановлює правила і процедури, обов'язкові для виконання членами біржі, які відкривають (реєструють) на біржі свої брокерські контори.
Торгівля цінними паперами на фондовій біржі організовується в торговельній (операційній) залі, обладнаній автоматизованими робочими місцями (у кількості не меншій за 10), спеціальними технічними пристроями для забезпечення відображення ходу торгів та їх результатів.
Операції з цінними паперами здійснюються за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Правила фондової біржі регламентують порядок:
організації та проведення біржових торгів;
лістингу та делістингу цінних паперів;
допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;
котирування цінних паперів та оприлюднення їх курсу;
розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;
розв'язання спорів між; членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах;
здійснення контролю за дотриманням правил фондової біржі;
накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.
В обігу на фондовій біржі перебувають цінні папери, що пройшли процедуру лістингу (допуску на фондову біржу). До процедури лістингу допускаються цінні папери, що випущені та зареєстровані відповідно до чинного законодавства, емітенти яких задовольняють певним економічним та фінансовим критеріям, встановленим біржею, та регулярно розповсюджують інформацію про свою діяльність.
Емітенти цінних паперів, що включені до списку фондової біржі, приймають на себе наступні зобов'язання:
подавати на біржу звіти чергових або позачергових загальних зборів акціонерів;
негайно інформувати біржу про внесення до статутних документів змін та про рішення емітента, що стосуються його цінних паперів;
узгоджувати з біржею графік випуску і передплати (розміщення) цінних паперів, а також: проведення будь-якої іншої фінансової операції, що включає пільгові права, тобто права, які стосуються цінних паперів, допущених до офіційного котирування;
узгоджувати з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власними цінними паперами, зокрема, виплати відсотків та дивідендів;
інформувати біржу про будь-який новий факт, який може суттєво вплинути на біржовий курс чи на майнове або фінансове становище емітента та його діяльність;
надсилати біржі всі розповсюджені офіційні повідомлення або публікації, а також; будь-який матеріал, що містить економічну або фінансову інформацію, яку емітент має намір опублікувати;з
забезпечувати на ринку іонних паперів безкоштовне для власників іменних цінних паперів обслуговування своїх цінних паперів та виплати відсотків, погашень і дивідендів, а також: попереджати біржу про будь-які зміни у призначенні посередників, що здійснюють їх фінансове обслуговування; публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;
виконувати накази, що видаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та іншими органами державної влади щодо захисту інтересів інвесторів та їх прав на інформацію. На фондових біржах може забезпечуватись також оборот тих цінних паперів, що не пройшли процедуру лістингу. У цьому випадку біржа не приймає на себе жодних зобов'язань відносно якості таких цінних паперів і достовірності інформації про емітента.
Правилами фондової біржі передбачаються умови та порядок вилучення (делістингу) цінних паперів з офіційного котирування на біржі.
Фондова біржа приймає рішення про вилучення цінних паперів емітента з біржового обороту у випадках:
незначного обсягу операцій з такими цінними паперами протягом року;
відсутності виплати відсотків, дивідендів чи погашень протягом останніх трьох років;
незначного співвідношення кількості цінних паперів, які знаходяться у власників невеликих пакетів, до їх загальної кількості;
порушення емітентом своїх зобов'язань щодо інформування власників цінних паперів та біржі про свою діяльність;
порушення правил біржі;
подання заяви про неплатоспроможність емітента;
ліквідації емітента.
Функціонування позабіржового фондового ринку в Україні забезпечується діяльністю двох торгівельно-інформаційних систем (TIC), що створені Асоціацією «Перша фондова торговельна система» та Асоціацією «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система». Торговельно-інформаційні системи являють юридичних осіб, які утворені у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, здійснюють діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку, володіють або управляють електронною торговельно-інформаційною мережею або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями щодо купівлі та продажу цінних паперів. Електронно-торговельна інформаційна мережа організатора позабіржової торгівлі повинна відповідати таким вимогам:
забезпечувати процедури та механізми для збору, обробки та передачі пропозицій, попиту та обсягів котирування від торговців цінними паперами, що є учасниками такої системи;
здійснювати записи стосовно операцій з цінними паперами, та зберігати їх протягом п'яти років;
мати спроможність підключення нових учасників до системи;
підтримувати зв'язок з уповноваженим державним органом в режимі реального часу;
включати процедури та механізми для забезпечення швидкого доступу до інформації по кожному дню торгівлі, що містить ціни останньої купівлі та продаж:)' цінних паперів, найвищий попит та найнижчу пропозицію, обсяг укладених угод по всіх фінансових інструментах, що входять в лістинг системи;
забезпечувати систему підтримки та процедури для непередбачених обставин в разі збою системи та захист від втрати даних чи несанкціонованого доступу до системи.
Вартість активів торговельно-інформаційної системи відповідно до законодавства України повинна бути не меншою за 750 тис. євро. Частка одного учасника в статутному капіталі ТІС не може бути більшою за 5 відсотків.
Згідно із Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні учасниками торговельно-інформаційних систем можуть бути торговці цінними паперами, що одержали ліцензію на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку; та зареєструвалися у передбаченому порядку в системі.
Одна з найбільших торговельно-інформаційних систем в Україні створена Асоціацією «Перша фондова торговельна система» (ПФТС). На сучасному сталі ця система забезпечує переважні обсяги торгівлі цінними паперами в Україні і налічує близько 300 професійних учасників ринку.
Доступ до торговельної системи мають члени Асоціації, що виконують свої членські обов'язки, підтримують розмір робочого капіталу нарівні не нижчому за мінімально визначений Асоціацією, мають у своєму штаті не менше двох сертифікованих уповноважених осіб й уклали договір з Технічним центром ПФТС Торгівля цінними паперами в системі ПФТС проводиться у режимі реального часу, що дає можливість учасникам торгівлі ознайомитись з наявним попитом-пропозицією цінних паперів на терміналах комп'ютерної мережі, вибрати позиції, що їх задовольняють. і укласти відповідні угоди. Торговельна система надає інформацію про деталі укладених угод з цінними паперами не лише її учасникам, але й депозитарним та іншим установам, які беруть участь в обслуговуванні таких угод.
До торгівлі в торговельно-інформаційній системі допускаються достатньо ліквідні та інвестиційно-привабливі цінні папери. Статутний капітал емітента корпоративних фондових цінностей для включення їх у список системи повинен становити не менш як 500 тис. грн. ПФТС проводить лістинг цінних паперів за трьома рівнями, які визначаються такими чинниками, як територіальні та кількісні масштаби торгівлі цінними паперами, рівень капіталізації емітента та чисельність власників випущених ним цінних паперів
Вилучення цінних паперів зі списку Першої фондової торговельної системи відбувається у таких випадках:
ліквідація емітента цінних паперів;
прийняття уповноваженим державним органом рішення про анулювання випуску цінних паперів;
порушення емітентом цінних паперів чинного законодавства;
неподання учасником Асоціації передбаченої звітності та інформації;
подання учасником Системи або емітентом цінних паперів заяви про виключення фондових цінностей із списку ПФТС з обґрунтуванням причин такого рішення;
відсутність заяв на купівлю-продаж цінних паперів, що знаходяться в списку системи, протягом тридцяти робочих днів.
Перша фондова торговельна система поряд з організацією торгівлі цінними паперами здійснює діяльність з визначення рейтингів фондових цінностей та рейтингів торговців цінними паперами, проводить технічний аналіз фондового ринку та розраховує один із авторитетніших в Україні фондових індексів - ПФТС - індекс.
- Міністерство фінансів України
- Передмова
- 1. Програма навчальної дисципліни
- 1.1. Опис навчальної дисципліни «ринок фінансових послуг»
- Інструментальні компетенції:
- Міжособистісні компетенції:
- Системні компетенції:
- Спеціальні компетенції:
- Опис навчальної дисципліни за денною формою навчання
- 1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- 1.3. Зміст навчальної дисципліни
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику
- Тема 10. Державне регулювання ринку фінансових послуг. Українській та світовий досвід
- Модуль 2. Виконання індивідуальної роботи
- 2. Розподіл балів, які присвоюються студентам
- Шкала оцінювання
- 3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- 1.2. Функції ринку фінансових послуг
- 1.3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види
- 1.4. Принципи функціонування ринку фінансових послуг
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 1. Серед нижченаведених оберіть найбільш повне визначення ринку фінансових послуг:
- 2. Головне завдання ринку фінансових послуг полягає в:
- 2. Умови створення та діяльності фінансових установ
- 3. Система взаємодії суб'єктів ринку фінансових послугу процесах акумулювання та переміщення капіталу
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 1.Оберіть найбільш повне визначення терміну «оференти фінансових послуг»:
- 2. Споживачами фінансових послуг в Україні можуть бути:
- 2. Типи фінансових посередників
- 3. Функції фінансових посередників
- 4. Роль банків у фінансовому посередництві
- 5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 2. Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів
- 3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- 4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток
- Класифікація платіжних карток
- 5.Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- 3. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках
- 4. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Лізингові операції фінансових установ
- 3. Факторингові послуги банківських установ
- Механізм реалізації факторингової послуги
- 4. Довірчі послуги фінансових установ
- Споживче кредитування
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Тестові завдання
- 2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами
- 3. Фінансові послуги з розміщення цінних паперів на ринку
- Брокерська діяльність на фондовому ринку
- 5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги
- 6. Управління активами інституційних інвесторів
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Ситуаційні завдання до теми
- Бібліографічний список до теми
- 2. Загальна характеристика страхових послуг, як інструментів перейняття ризику
- 3. Гарантійні послуги фінансових установ
- 4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ
- Нормативні рівні резервування за банківськими кредитами
- 5. Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- 2. Саморегулювання на ринку фінансових послуг. Світовий досвід
- Питання для самоконтролю
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- Тестові завдання
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Бібліографічний список до семінарського заняття
- Бібліографічний список до практичного заняття
- Модуль I. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування ринку фінансових послуг
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку Практичне заняття № 3
- Модуль I. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування ринку фінансових послуг
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику Практичне заняття № 4
- 6. Методичні рекомендації до вИконання індивідуальних завдань
- 7. Підсумковий контроль
- Cамостійна робота студентів
- Семінарські заняття
- Практичні заняття
- Індивідуальна робота
- 8.Список рекомендованої літератури
- Навчально-методичний посібник Ринок фінансових послуг Головко Ванда Валентинівна