3.1. Правовий режим акцій

Відповідно до ст. 6 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отри­мання частини майна акціонерного товариства у разі його лік­відації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України та законом, що регу­лює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Поняття «акція» в чинному законодавстві використовуєть­ся у двох значеннях (розуміннях): (1) як найдрібніша частка ста­тутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, володіння якою надає право участі в акціонерному товаристві; (2) як до­кумент (цінний папір) без встановленого строку обігу, що засвід­чує володіння найдрібнішою часткою статутного фонду акціо­нерного товариства і відповідно надає її власникові права акціо­нера, тобто учасника акціонерного товариства.

Як найдрібніша частка статутного капіталу акція має відпо­відати певним вимогам: (а) ці частки мають бути рівними; (б) їх розмір не повинен бути нижчим за мінімум, встановлений зако­ном. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону «Про цінні папери та фон­довий ринок» акція має номінальну вартість, установлену в на­ціональній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не мо­же бути меншою, ніж одна копійка.

Акція як документ (цінний папір без встановленого строку обігу) повинна відповідати встановленим законом вимогам: мати відповідні реквізити, передбачені ч. 4 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»; бути іменною та нале­жати до передбачених законом типів (тобто бути простою або привілейованою); а також мати як можливий (але не обов’язко­вий) додаток – купонний лист на виплату дивідендів із зазна­ченням у ньому передбачених законом відомостей (реквізитів). У сертифікаті акції зазначаються вид цінного папера, найме­нування та місцезнаходження АТ, серія і номер сертифіката, но­мер і дата випуску, міжнародний ідентифікаційний номер цінно­го папера, тип і номінальна вартість акції, ім’я власника, кількість акцій, що випускаються (ч. 4 ст. 6 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Класичними видами акцій за способом визначення особи власника є іменні акції та акції на пред‘явника: власником першої вважається зазначена в ній особа, а другої – пред’явник (фактичний володілець) акції. Згідно законодавства акціонерне товариство нині має право розміщувати тільки іменні акції. Заборона випуску акцій на пред’явника була зловживаннями на ринку з використанням таких акцій шляхом концентрації контрольного пакета акцій в руках пов’язаних осіб конкурента АТ та зловживання домінуючим становищем на ринку певних товарів (робіт, послуг). Цій забороні передувало запровадження повідомлення ДКЦПФР про факти володіння значними пакетами (понад 10 відсотків) акцій відповідно до рі­шення ДКЦПФР від 7 червня 2000 р. № 72 «Щодо захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів». Це створило певну прозо­рість обігу таких акцій і можливість державним органам здійс­нювати контроль за придбанням значних за розмірами пакетів акцій.

Однак акції на пред’явника мають і багато переваг: вони більш вигідні з економічної точки зору в зв’язку з легкістю їх обігу (передаються шляхом простого вручення); анонімність власни­ків таких акцій сприяє їх легкому розміщенню серед заінтересо­ваних осіб.

Обіг іменних акцій фіксується в реєстрі власників іменних цінних паперів, який ведеться емітентом або незалежним реєст­ратором відповідно до Положення про порядок ведення реєст­рів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. № 1000. Дія цього Положення поширюється на облік прав власності на іменні цінні папери, випущені в документар­ній формі: акції, облігації підприємств, облігації місцевих по­зик, інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати, сертифіка­ти фонду операцій з нерухомістю.

Залежно від обсягу прав, що надаються акцією, випускають­ся акції двох типів – прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання час­тини прибутку АТ у вигляді дивідендів, на участь в управлінні АТ, на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації та ін­ші права, передбачені законом про АТ. Прості акції надають їх власни­кам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ. Привілейовані акції надають їх власникам переважні стосов­но власників простих акцій права на отримання частини прибу­тку АТ у вигляді дивідендів та на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управ­лінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом про АТ.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передба­чена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є чер­говість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого то­вариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом това­риства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції пев­них класів можуть бути конвертовані у прості акції або у приві­лейовані акції інших класів.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Форма випуску акцій (документарна чи бездокументарна) визначається за рішенням АТ, що емітує акції, затверджується НКЦПФР під час реєстрації випуску акцій.

Стаття 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлює порядок випуску (емісії) акцій залежно від способу їх розміщення. Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – їх від­чуження на підставі опублікування в засобах масової інформа­ції або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визна­ченої кількості осіб. Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – роз­міщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

У разі відкритого (публічного) або закритого (приватного) розміщення цінних паперів їх емісія здійснюється за передбаченими Законом етапами (прийняття рішення про відповідне розміщення цінних паперів, подання заяви та документів на реєстрацію випуску цін­них паперів, реєстрація НКЦПФР випуску цінних паперів, присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікацій­ного номера, укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, розміщення цінних паперів, затвердження змін до статуту у зв’язку із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій, реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації, подання НКЦПФР звіту про результати розміщення цін­них паперів та ін.). Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» ви­значає вимоги до закритого (приватного) розміщення цінних па­перів (ст. 32) та відкритого (публічного) розміщення цінних па­перів (ст. 33).

У разі недобросовісної емісії акцій НКЦПФР має право тим­часово зупинити відкрите (публічне) розміщення акцій. Обіг акцій дозволяється після реєстрації НКЦПФР звіту про резуль­тати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію ви­пуску акцій. Відмова в реєстрації випуску акцій, в реєстрації випуску та проспекту емісії акцій, в реєстрації змін до проспекту емісії акцій здійснюється у випадках, передбачених законом (у разі визнання емісії акцій недобросовісною - порушення емітентом вимог Закону, невідповідність поданих документів вимогам законодавства; порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій, систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів тощо, а також у разі відсутності будь-якого з передбачених документів та виявлення на момент реєстрації порушень порядку скли­кання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про розміщення акцій, зміну розміру статутного капіталу АТ чи внесення змін до статуту товариства, пов’я­заних зі зміною розміру статутного капіталу).

Акціонери мають право розпоряджатися акціями на влас­ний розсуд: продавати, дарувати, заповідати, заставляти, міня­ти, вносити як вклад до статутного фонду господарського това­риства, якщо законом або статутом акціонерного товариства не передбачено інше.

Підставою для переходу права власності на акцію від однієї особи до іншої є: а) договір (купівлі-продажу, міни, дарування, застави в разі звернення стягнення на предмет застави); б) рі­шення суду (господарського суду) щодо визнання прав власни­ка на спірну акцію за певною особою; в) документ, що підтвер­джує право на спадщину: г) щодо акцій, розміщених в проце­сі приватизації – документи, визначені Фондом держмайна України і форма яких погоджена з НКЦПФР; д) засновницькі документи юри­дичної особи у разі передачі іменних акцій засновником у влас­ність новостворюваної юридичної особи при формуванні її ста­тутного капіталу, та інші документи, передбачені законодавством.