1.4.1. Збалансований та незбалансований за строками методи управління

Ризик зміни відсоткових ставок визначається ймовірнiстю того, що середня ставка за залученими коштами банку протягом перiоду дiї може перевищити середню вiдсоткову ставку за активами, що призведе до збиткiв банку.

Закономiрно постає запитання: чи можна повністю уникнути вiдсоткового ризику? Теоретично — так, якщо активи повнiстю збалансованi з пасивами як за строками, так i за величиною. Проте на практицi досягти такої вiдповiдностi майже неможливо. Отже, банки постiйно наражаються на вiдсотковий ризик. Це зумовлює потребу безперервно контролювати рiвень допустимого ризику та свiдомо керувати цим процесом. Основними параметрами управлiння вiдсотковим ризиком за допомогою балансування структури активiв і зобов’язань є строки та суми.

Балансування портфелiв активiв і зобов’язань за строками — це один iз методiв, який дозволяє банку зафiксувати спред i нейтралiзувати ризик змiни відсоткової ставки. При цьому припускається, що всi вiдсотковi ставки як за активними, так і за пасивними операцiями змiнюються однаково та в одному напрямі. Це припущення пов’язане з концепцiєю “паралельного змiщення” кривої доходності.

Сутнiсть методу полягає у встановленнi спiввiдношень мiж строками залучення та розмiщення рiвних за величиною коштів. Це дозволяє виявити вплив строкiв на показники прибутковостi та вiдсотковий ризик банку при елiмiнуваннi впливу такого параметра як сума активiв і зобов’язань у грошовому вираженнi.

Збалансована за строками стратегiя передбачає встановлення повної вiдповiдностi мiж термiнами залучення та розмiщення коштiв. Така стратегiя не максимiзує, а стабiлiзує прибуток i мiнiмiзує вiдсотковий ризик. Застосовується при другiй моделi управлiння банком.

Альтернативним пiдходом є незбалансована за строками стратегiя, що надає потенцiйнi можливостi одержання пiдвищених прибуткiв за рахунок змiни вiдсоткових ставок. Використання зазначеної стратегiї базується на прогнозi змiни швидкостi, напряму та величини вiдсоткових ставок на ринку. Згідно з незбалансованою стратегiєю управлiння строки залучення коштiв мають бути коротшими, нiж строки їх розмiщення, якщо прогноз свiдчить про майбутнє зниження вiдсоткових ставок, i навпаки: термiни зобов’язань банку мають перевищувати термiни за активами, якщо прогнозується зростання ставок. Такий пiдхiд дозволяє максимiзувати прибуток, але супроводжується пiдвищеним ризиком, пов’язаним із невизначенiстю зміни вiдсоткових ставок. Якщо прогноз стосовно вiдсоткових ставок не виправдається, то не виключена можливiсть збитків.

На вибiр стратегiї впливає багато чинникiв, таких як тип моделi управлiння банком, надiйнiсть прогнозу змiни ставок, конкретна ситуацiя на ринку, можливостi банку щодо залучення та розмiщення коштiв, схильнiсть до ризику тощо.

Приклад 1. Збалансований та не збалансований за строками методи управління.

Клiєнт звернувся до банку із заявою про надання певної суми кредиту термiном на 3 мiсяцi. Банк має двi альтернативнi стратегiї фiнансування цього кредиту:

1) залучити депозит на таку саму суму на 3 мiсяцi;

2) залучити депозит на таку саму суму на 2 мiсяцi, а через 2 мiсяцi вiдновити залучення коштiв на 1 мiсяць пiд ставку, яка складеться на ринку на той час.

Якщо банкiвськi спецiалiсти прогнозують пiдвищення вiдсоткових ставок протягом трьох мiсяцiв, то кращi результати принесе застосування першої — збалансованої за строками стратегiї. Якщо прогноз змiни ставок свiдчить про їх зниження, то можна скористатися незбалансованою стратегiєю.

Дiючi та прогнозованi рiвнi вiдсоткових ставок наведенi в табл. 1.1.

Таблиця 1.1